Вже цього тижня весь український політичний, державницький та громадський бомонд збереться на Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC) у Римі. Там говоритимуть про головні українські проблеми, і, звісно, не оминуть увагою корупцію. 

Це й не дивно, адже проблема корупції завжди актуальна, й особливо — під час війни. І так само зрозуміло, чому медіа регулярно і часто висвітлюють корупційну тему, бо ж важливим інструментом антикорупційної боротьби залишається медійний розголос. 

Але як справді якісно говорити про реальні проблеми, пов’язані із розкраданням державних коштів? Особливо, коли ворог у власних цілях використовує скандали в нашій країні, в тому числі й корупційні.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(284) "Зрозуміло, чому медіа регулярно і часто висвітлюють корупційну тему, бо ж важливим інструментом антикорупційної боротьби залишається медійний розголос. " ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Зрозуміло, чому медіа регулярно і часто висвітлюють корупційну тему, бо ж важливим інструментом антикорупційної боротьби залишається медійний розголос. 

Андрій Боровик

Коли дезінформація стає зброєю: російські маніпуляції та запитання західних журналістів

Вперше я відчув, як працює російська дезінформація, у травні 2022 року. Західні журналісти почали активно розпитувати мене про ризики корупції, особливо в контексті наданої міжнародними партнерами військової допомоги. Вони буквально шукали підтвердження, що американська артилерія може «вигулькнути» на Близькому Сході. Мої пояснення про заблоковані порти та кордони з ЄС, через які HIMARS просто неможливо вивезти непоміченими, їх не задовольняли. Журналістам потрібен був хоча б якийсь приклад, що підтверджував російський наратив: Україна тотально й безповоротно корумпована.

Друга хвиля таких запитів прокотилася вже у вересні 2022-го, хоча за перші пів року великої війни жодних доказів розкрадання західної зброї так і не з’явилося. Тоді ж широко поширився наратив про Україну як «найкорумпованішу країну Європи». 

Росіяни виявилися винахідливими. Вони посилалися на наші показники в Індексі сприйняття корупції від Transparency International. Ми тоді мали 32 бали зі 100, що значно краще, ніж десять років тому (26 балів), але гірше, ніж у тому ж ЄС. Росіяни тоді просто вихопили дані 42 держав Ради Європи, і Україна опинилася на 41-му місці, тобто майже останньою. Показник самої росії становив 28 балів, але про це вони, звісно, мовчали, що не можна сказати про журналістів, які знову і знову питали про ризики корупції в Україні. Коли наступного року Україна піднялася в Індексі, цей наратив раптово зник. 

Так ми бачимо, як авторитетні дані використовують для маніпуляцій, щоб переконати світ, що Україна — це «корупційна клоака», якій не можна допомагати. І, на жаль, досі ці тези доводиться спростовувати. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(398) "Вперше я відчув, як працює російська дезінформація, у травні 2022 року. Західні журналісти почали активно розпитувати мене про ризики корупції, особливо в контексті наданої міжнародними партнерами військової допомоги." ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Вперше я відчув, як працює російська дезінформація, у травні 2022 року. Західні журналісти почали активно розпитувати мене про ризики корупції, особливо в контексті наданої міжнародними партнерами військової допомоги.

Андрій Боровик

Чому важливо говорити правду про корупцію 

Проблеми з реальною корупцією в Україні існують і дійсно загрожують ефективності держави. Під час війни це буквально загрожує нашому виживанню — ми повинні долати корупцію, бо вона заважає нам протистояти агресії. 

Проте і цю боротьбу можна сприймати по-різному. Для нас новина про затримання голови Верховного Суду на хабарі — це перемога, свідчення роботи антикорупційної системи. А от для росіян це доказ: «Дивіться, навіть їхній Голова Верховного Суду — корупціонер, то що вже говорити про інших?!»

Саме тому про корупцію нам потрібно говорити відкрито. На щастя, в Україні є сильна спільнота журналістів-розслідувачів та антикорупційних активістів, які не дозволяють цій проблемі залишитися непоміченою. Можливість вільно висвітлювати корупцію в медіа, і взагалі мати вільні медіа, більшість яких не контролюється державою, — це вже величезне досягнення, особливо під час повномасштабної війни.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(437) "Для нас новина про затримання голови Верховного Суду на хабарі — це перемога, свідчення роботи антикорупційної системи. А от для росіян це доказ: «Дивіться, навіть їхній Голова Верховного Суду — корупціонер, то що вже говорити про інших?!»" ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Для нас новина про затримання голови Верховного Суду на хабарі — це перемога, свідчення роботи антикорупційної системи. А от для росіян це доказ: «Дивіться, навіть їхній Голова Верховного Суду — корупціонер, то що вже говорити про інших?!»

Андрій Боровик

Єдиний шлях для влади — визнати проблему й відповідально про неї говорити та діяти

Одна з найбільших проблем у комунікації полягає в тому, як про корупцію комунікує керівництво держави. Коли в інтерв’ю наших можновладців запитують про корупцію, вони часто заперечують її існування як такої — навіть попри всі скандали останніх років. 

Але ж, якщо керівництво не визнає проблему, то й системного підходу до комунікації цієї теми не буде. Я переконаний, що потрібно почати з простого визнання: «Так, у нас є корупція. І ось які кроки ми плануємо, щоб їй протидіяти». Звісно, далі потрібно ці кроки здійснювати, а не розвернутися на 180 градусів, як у випадку непризначення керівника БЕБ. Коли, Кабінет Міністрів по факту публічно висловився, що  «нам цей керівник не підходить, дайте іншого». Хоча у комісії з відбору були присутні троє міжнародних експертів, і всі вони підтримали саме направлену уряду кандидатуру. 

І тільки тоді про Україну можна буде говорити не як про «корумповану країну», а як про країну, що активно бореться з корупцією. 

А поки ми часто спостерігаємо, інший «наратив» — спроби представників влади звинувачувати викривачів корупції у «роботі на росію», коли йдеться про аргументовану критику та перевірені факти. Це не допомагає нам ні протистояти російській агресії, ні рятувати країну, і лише відволікає від справжньої боротьби.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(172) "Якщо керівництво не визнає проблему, то й системного підходу до комунікації цієї теми не буде." ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Якщо керівництво не визнає проблему, то й системного підходу до комунікації цієї теми не буде.

Андрій Боровик

І не варто забувати, що проблеми всередині України пов’язані не тільки з корупцією

Нагадаю, що не все, що в медіа називають корупцією, є розкраданням бюджетних коштів. Іноді це просто погані управлінські рішення, які не обов’язково є зловмисними. 

Багато рішень ухвалюють не політики, а державні службовці, чий професійний рівень може бути недостатньо високим. Через війну український ринок праці втратив мільйони людей, і це, безумовно, позначилося на кадровому потенціалі органів влади та місцевого самоврядування. В Україні ж спостерігаємо таку крайність: якщо будь-що відбувається не так, як хотілося б, це одразу пояснюють тим, що хтось нагорі «нагрів на цьому руки». 

Так, демократія у нас не прогресує шаленими темпами — у нас все-таки війна. Проте варто пам’ятати, що жодна інша країна у стані війни не ставала кандидатом на вступ до Європейського Союзу.

Ми як суспільство не припиняємо вимагати реформ і сприяти їм, і хоч не всі спроби вдалі, як те ж рішення Кабміну стосовно переможця конкурсу в БЕБ. Ми виконуємо надскладні завдання в умовах війни. Ми тримаємося і навіть подекуди покращуємо ситуацію, тоді як зазвичай держави під час подібних потрясінь стрімко падають униз у рейтингах демократичних свобод.

Нам потрібно навчитися визнавати та цінувати свої досягнення, щонайменше за останнє десятиліття. Цінуючи ці перемоги, ми даємо реформам шанс не бути змарнованими. А якщо щось не зроблено на 100%, варто зосередитися на кроках, які допоможуть довести справу до кінця. Ми боремося проти корупції: іноді успішно, іноді ні. Але ми живі, ми рухаємося, ми не статичні. І це головна ознака демократії, що розвивається.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(299) "Нам потрібно навчитися визнавати та цінувати свої досягнення, щонайменше за останнє десятиліття. Цінуючи ці перемоги, ми даємо реформам шанс не бути змарнованими." ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Нам потрібно навчитися визнавати та цінувати свої досягнення, щонайменше за останнє десятиліття. Цінуючи ці перемоги, ми даємо реформам шанс не бути змарнованими.

Андрій Боровик

Джерело: www.liga.net