13 листопада голова комітету з антикорупційної політики Анастасія Радіна внесла до парламенту як законопроєкт №14209 про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо забезпечення проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.
Цей законопроєкт — реакція на згадку про орган у справі про «плівки Міндіча». За запитом Громадської ради при НАЗК очільник Агентства пообіцяв провести службове розслідування щодо причетності інституції до корупційного скандалу з АТ «НАЕК “Енергоатом”».
Законопроєкт пропонує внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції» в частині проведення зовнішнього незалежної оцінки ефективності діяльності Агентства (аудиту), яка наразі заблокована, оскільки Мін’юст затягує погодження критеріїв та методики її проведення. Поки законопроєкт чекає на розгляд в комітеті, розбираємося детальніше, про що в ньому йдеться.
Короткі висновки:
- законопроєкт визначає чіткі часові рамки початку проведення зовнішньої оцінки ефективності діяльності НАЗК, а також затвердження її методики та критеріїв саме Комісією, а не Кабміном;
- також запровадиться додаткова підстава для дострокового припинення урядом повноважень очільника Агентства у разі, якщо за результатами оцінки Комісія зробить висновок про неналежне виконання ним своїх обовʼязків;
- на думку TI Ukraine пропоновані зміни є необхідними й заслуговують на підтримку.
Цей законопроєкт — реакція на згадку про орган у справі про «плівки Міндіча». За запитом Громадської ради при НАЗК очільник Агентства пообіцяв провести службове розслідування щодо причетності інституції до корупційного скандалу з АТ «НАЕК “Енергоатом”».
Як є зараз?
Попри те, що Закон «Про запобігання корупції» передбачає обовʼязковий щодворічний аудит діяльності НАЗК остання відповідна оцінка була проведена понад два роки тому й охоплювала період з 2020 по 2021 роки. Відтоді в Агентстві змінився очільник, але чимало неефективних практик збереглося. На це зокрема вказує і Єврокомісія у своєму останньому звіті.
В умовах закритості та недостатньої підзвітності НАЗК аудит міжнародними експертами ефективності його роботи у 2024-2025 роках (перші два роки нового Голови) — це конструктивний захід для підвищення якості сфери запобігання корупції та перевірок декларацій.
Однак перед цим слід оновити методологію та критерії аудиту, які були прийняті у 2020 році і показали свою перевантаженість та недоліки. Це досі не було зроблено за трьох Міністрів юстиції, натомість дотепер у цьому питанні Міністерство консультується з НАЗК і дозволяє Агентству, яке має внутрішній конфлікт інтересів, суттєво впливати на зміст цих документів.
Поточна їх редакція не включає оцінку нового мандату НАЗК у сфері лобіювання, а математичний поріг неефективності для звільнення Голови занадто вимогливий та нереалістичний. Індивідуальна неефективність та недоброчесність очільника Агентства у методології та критеріях теж не враховані. Тому доцільним видається, аби саме Комісія з оцінки, а не уряд, затвердила нові відповідні документи. Зокрема, за прикладом того, як це передбачено у Законі «Про Національне антикорупційне бюро України».
Поточна редакція методології та критеріїв аудиту не включає оцінку нового мандату НАЗК у сфері лобіювання, а математичний поріг неефективності для звільнення Голови занадто вимогливий та нереалістичний.
Які зміни пропонує законопроєкт?
Проєкт закону №14209 пропонує доповнити статтю 14 Закону «Про запобігання корупції», що стосується контролю за діяльністю НАЗК, новим положенням, за яким рішення про початок формування Комісії з проведення оцінки ухвалює Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення дворічного строку з дати затвердження останнього звіту зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) НАЗК.
Також пропонується, щоб Комісія з аудиту у місячний строк після затвердження її персонального складу затверджувала та оприлюднювала критерії та методику проведення оцінювання ефективності діяльності Національного агентства, виходячи із повноважень, покладених на нього відповідно до закону. У тому числі Комісія має прийняти критерії визнання неналежним виконання обов’язків Головою Національного агентства та критерії неефективності діяльності Національного агентства.
Законопроєкт також пропонує додати відповідну підставу щодо неналежного виконання обовʼязків Голови Агентства до частини 5 статті 5 Закону, яка визначає умови для дострокового припинення повноважень очільника НАЗК.
Законопроєкт пропонує додати відповідну підставу щодо неналежного виконання обовʼязків Голови Агентства до частини 5 статті 5 Закону, яка визначає умови для дострокового припинення повноважень очільника НАЗК.
Висновки
Transparency Internatiobal Ukraine повністю підтримує ухвалення законопроєкту №14209, який нарешті створить дієвий механізм зовнішнього контролю за роботою НАЗК, усуне зловживання із затягуванням аудиту та забезпечить реальну відповідальність керівництва за неефективність чи неналежне виконання обов’язків.
Запровадження оновлених, об’єктивних і незалежно затверджених критеріїв оцінки — це ключова умова для підвищення довіри до антикорупційної системи та її результативності, особливо в контексті останній корупційних скандалів.
Втім, попри нашу підтримку запропонованих змін, видається парадоксальним, що для запуску механізму зовнішнього контролю за діяльністю НАЗК, який уже прямо передбачений чинним законодавством, виникає необхідність у додатковому законодавчому втручанні з метою забезпечення його реального функціонування.
Запровадження оновлених, об’єктивних і незалежно затверджених критеріїв оцінки — це ключова умова для підвищення довіри до антикорупційної системи та її результативності, особливо в контексті останній корупційних скандалів.
