Аванси для влади, або Чому рано радіти балам України в Індексі сприйняття корупції–2025

36 балів зі 100 можливих і 104 місце поміж 182 країн — такий цьогорічний результат України в Індексі сприйняття корупції. За рік наш показник у дослідженні Transparency International виріс на 1 бал. Що вплинуло на цей результат і чи проглядаються тенденції для подальшого зростання України в Індексі? Розберемось детальніше.

На що вказує результат України в Індексі сприйняття корупції

Цьогорічні бали країн в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) показують, що проблема з корупцією у світі лише загострюється. Ситуація в Україні цілком відповідає цим тенденціям. І хоч наш цьогорічний бал ще далекий від середніх по світу 42 балів, Україна таки показала мінімальне зростання — з торішніх 35 до 36 балів на тепер.

Це мінімальний крок, навіть, можна сказати, у межах похибки, на жаль. Звичайно своєрідним позитивним сигналом для світової спільноти є те, що ми не втрачаємо хоча б наявних позицій. Але і грандіозних проривів наша країна теж не продемонструвала.

Індекс сприйняття корупції — це не просто одне з найбільших досліджень корупції у світі, а й маркер, за яким можна аналізувати країну й порівнювати її з іншими в динаміці. Важливо розуміти, що Індекс показує реальну ситуацію, якщо його аналізувати в прогресії, беручи до уваги коливання за декілька років. Саме в такому випадку, орієнтуючись на бали в СРІ, можна загалом визначити, яка ситуація із сприйняттям корупції в тій чи іншій країні та як її сприймають у світі.

Якщо розглядати сухі цифри останніх років, то можна побачити стриманий прогрес України в СРІ. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на тепер наша країна зупинилася на цьому ж рівні, почергово то втративши, то повернувши відтоді 1 бал. Наш прогрес більш очевидний, якщо дивитися на останні десять років, наприклад — хоч дуже повільно, але ми набирали бали в Індексі.

Наявні 36 балів цьогоріч — це не подарунок, а здобуток, який став можливим завдяки антикорупційній реформі, запущеній після Революції Гідності. Проте детальний аналіз результатів показує, що загалом джерела Індексу сприйняття корупції вельми обережно оцінили антикорупційний поступ України. Основна ж зміна нашого показника України зумовлена тим, що в одному з джерел — Індексі трансформації Фонду Бертельсманна — нам додали аж 5 балів. Це дослідження відстежує, наскільки посадовці, викриті у корупції, притягувалися до відповідальності або зазнавали покарання. Тобто прямо фіксує результати того, як в Україні і світі сприймають ефективність роботи НАБУ і САП.

Цікаво, що липневі події, коли суспільство відстояло незалежність цих інституцій, теж були враховані у дослідженні. Попри те, що сам факт тиску на антикорупційні органи з боку влади був безперечно негативним прикладом, успішне протистояння такому тиску міжнародні аналітичні агенції оцінили позитивно. 

Джерела CPI наголошують, що саме наполегливість українських неурядових організацій, громадськості та журналістів при відстоюванні антикорупційних органів стали ключовими для подальшого просування реформ в Україні. А самі ці події у глобальній комунікації результатів CPI–2025 подаються як яскравий позитивний приклад на тлі загальної стагнації в боротьбі з корупцією у світі. 

Проте визнання досягнень українського громадянського суспільства та посилення спроможності НАБУ і САП — це не приклад системних реформ, а покращення показника на 1 бал — це все ще зміна в межах похибки. Тому заявлений прогрес українській владі необхідно терміново посилити реальними системними кроками, і якраз із цим у 2025 році складалося не дуже.

Здобутий бал у СРІ — це аванс, який ще можна використати

Чого ми не побачили у 2025 році, так це обіцяних владою комплексних реформ. Попри те, що деякі процеси таки були запущені, чимало рекомендацій та зобов’язань з попереднього року довелося перенести на 2026-й.

Так, торік Кабмін затвердив Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті проголосував за реформу АРМА. Проте досі заблокований аудит НАЗК, за рік Верховна Рада так і не створила комісію для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, і ряд законодавчих ініціатив, покликаний підвіщити ефективніть розслідування та розгляду корупційних справ, так і не знайшов «політичної волі». 

І, як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів ВККС. Цей прецедент може вкрай згубно відбитися на подальших конкурсах у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної ТСК Власенка-Бужанського. А історія з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткову небезпеку, і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко якраз такий суб’єкт.

Наявний прогрес у боротьбі з корупцією передусім став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла перед міжнародними партнерами. Вони залишаються тим головним стимулом, який все ще може привести нас до покращення у сфері боротьби з корупцією, і, на щастя, суспільство загалом підтримує впровадження таких змін.

За останні роки Україна підписала низку угод та документів, які формують її вектор розвитку — серед них Ukraine Facility Plan, Звіт про розширення ЄС щодо України, програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), Дорожня карта з верховенства права, План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права. Ці документи так чи інакше враховують потребу впроваджувати реформи, які надалі так само суттєво вплинуть на бали нашої країни в Індексі сприйняття корупції.

Загалом же, на думку TI Ukraine, для реальних змін у боротьбі з корупцією у 2026 році необхідно зробити такі 6 кроків:

• забезпечити незалежність антикорупційних інституцій;
• посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів;
• посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції; 
• оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя;
• розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС; 
• ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму. 

На жаль, про більшість із цих кроків ми вже неодноразово говорили раніше. Тепер — маємо виконати прострочене домашнє завдання.

А що у світі?

СРІ–2025 показує, що загалом ситуація з корупцією погіршується — навіть у сформованих демократіях бачимо зростання корупції на тлі послаблення лідерства. А кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з дванадцяти 10  років тому до п’яти цьогоріч.

Серед західних сусідів України не змінився лише показник Польщі – 53 бали, і 52 місце в Індексі сприйняття корупції–2025. Натомість по 1 балу втратили Словаччина (48 балів, 61 місце), Румунія (45 балів, 70 місце), Молдова (42 бали, 80 місце) та Угорщина (40 балів, 84 місце). Тобто, попри всі наявні у нас проблеми, Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося хай мінімально, але підвищити свої позиції в дослідженні.

Негативні тенденції простежуються і в показниках ЄС та Західної Європи — якщо за результатами 2022 року середній бал цих країн становив 66, то цьогоріч знизився до 64. 

Загалом же бали країн в Індексі свідчать про тривожне зниження показників у демократичних країнах. Ще однією поганою закономірністю стало зростання в багатьох країнах випадків обмежень свободи слова, об’єднань та зібрань — і це відбувалося не лише на територіях із активними збройними конфліктами. 

Відсутність показового антикорупційного прогресу спостерігається і серед найбільших партнерів нашої країни. Так, у грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції. Але фінальна версія цього документа виявилася далекою від очікуваної — чимало прийнятих норм, які мали б забезпечити нульову толерантність до корупції в країнах Євросоюзу, розмиті. На додачу, окремі країни теж відзначились сумнівними позиціями. Наприклад, Італія заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями. 

Ще сумніша ситуація у Сполучених Штатах Америки, які в СРІ–2025 отримали найменшу кількість балів у своїй історії — 65. І це при тому, що більшість подій 2025 року не були повністю відображені в дослідженні. Тож уже можна передбачити, що всі заходи нинішньої адміністрації президента Трампа, спрямовані проти свободи слова та орієнтовані на підрив незалежності судової влади, ще негативніше відіб’ються в подальших Індексах. 

І, на жаль, ці процеси всередині Сполучених Штатів відчутно впливатимуть на антикорупційний прогрес в інших країнах, адже скорочення фінансової підтримки США громадянських суспільств і гуманітарних ініціатив послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією.

***

Наші бали в СРІ–2025 свідчать, що навіть всупереч загальносвітовому негативному контексту Україна може і має й надалі впроваджувати системні реформи. Отримані нами позиції — це результат уже запущених змін, які дають свої плоди. А гальмування негативно відбивається не лише на житті українців, а й на підставах сильніших країн підтримувати нас у цей найважчий для нас час.