Крок уперед, але не фініш: що Єврокомісія сказала про закупівлі України

Європейська комісія опублікувала щорічний звіт щодо України в межах Пакету про розширення ЄС. У ньому вона оцінює загальну відповідність європейським підходам і прогрес країни у євроінтеграції від вересня 2025 року до вересня 2026-го. Цього разу Єврокомісія вперше за декілька років покращила його оцінку у сфері публічних закупівель — однак і вказала на низку системних проблем.

Законодавство

Однією з основних причин покращення оцінки стало ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі». Він є найбільш вагомим кроком до гармонізації із закупівельними євродирективами з 2019 року. Закон оновлює пороги конкурентних закупівель, запроваджує нові способи їх проведення, трансформує Prozorro Market, змінює правила коригування договорів. Команда DOZORRO Transparency International Ukraine допомагала підготувати законопроєкт і проадвокувала понад 40 суттєвих правок під час підготовки цього законопроєкту. 

Водночас ми ще очікуємо оцінку європеської сторони щодо того, наскільки оновлена редакція відповідає європейським директивам — ймовірно вони нададуть коментарі до кінця 2026 року.

Із позитивного європейці ще відзначили запровадження обов’язку вказувати кінцевих бенефіціарних власників переможця закупівлі. 

Також на хорошу оцінку вплинуло впровадження Стратегії реформування системи  публічних закупівель на 2024-2026 роки. Водночас варто відзначити, що її імплементація загальмувала через затримку з ухваленням нового профільного закону, адже низку заходів було доцільно робити вже після його прийняття.

Водночас Єврокомісія звернула увагу і на слабкі місця:

1. Україна ще не гармонізувала з правилами ЄС регулювання закупівель замовників в окремих сферах.
2. Також не завершена гармонізація сфери публічно-приватного партнерства (ППП). Наприклад, процедуру вибору приватного партнера регулює окремий підзаконний акт, зміст якого, за оцінкою ЄК, виходить за межі правил ЄС.
3. Досі немає чіткого розмежування між публічними та оборонними закупівлями.
4. Україна все ще запроваджує винятки із закупівельних правил. Як приклад Єврокомісія наводить виняток для закупівель для захисту критичної інфраструктури, однак на нашу думку, краще звернути увагу на ті випадки, які точно не є обґрунтованими. Приміром, нещодавно прямі договори дозволили підписувати з переможцями мистецького конкурсу «Тисячовесна». Також ми погоджуємося із занепокоєнням Єврокомісії через створення окремих рамкових угод для проведення закупівель будівництва поза звичними правилами, з обмеженими можливостями моніторингу та оскарження. Ідеться про постанови №520 та №521, які ми закликали скасувати.

Практика закупівель

Єврокомісія відзначила зростання вартості договорів, укладених за конкурентними методами. Хоч і зауважила, що більшість суми припадає на закупівлі з одним учасником. Нагадаємо, середній рівень конкуренції у 2025 році становив 1,9 учасника на лот, найвищі показники мали рамкові угоди та закупівлі через Prozorro Market. 

ЄК звернула увагу, що в оборонній сфері децентралізовані закупівлі уможливили швидше постачання військової техніки — але в той же час мали обмежений контроль. 

Вона також підкреслила важливість подальшої професіоналізації у сфері і загалом вдосконалення всього закупівельного процесу в замовників. За минулий рік Україна оновила навчальні матеріали для замовників та бізнесу, а також запровадила спеціальні навчальні програми, спрямовані на підготовку фахівців із закупівель у військових частинах.

Протидія корупції

Єврокомісія згадала гучні корупційні справи в закупівлях, зокрема операцію «Мідас», що викрила злочинну організацію у сфері енергетики. Вона підкреслила, що спроможність замовників протидіяти корупції, а також внутрішній та зовнішній контроль щодо цього питання залишаються слабкими, особливо на регіональному рівні та в державних підприємствах. 

На думку Єврокомісії, нам і далі треба посилювати перевірку доброчесності учасників закупівель та застосування критеріїв їх виключення, а також механізми моніторингу й забезпечення дотримання правил. Вона розраховує, що проблемні питання допоможе вирішити Стратегія розвитку сфери публічних закупівель разом із Антикорупційною стратегією, у якій публічним закупівлям присвячений окремий розділ. Однак останню парламент досі не затвердив.

Контроль Держаудитслужби

Уряд схвалив Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями та затвердив план заходів з її реалізації на 2025–2027 роки. Це позитивний і важливий крок, і суттєва частина запланованих заходів збігається з рекомендаціями TI Ukraine. Єврокомісія звернула увагу, що моніторингів закупівель, які почали на підставі ризик-індикаторів, була меншість — зазначимо, що це 26,16% за 2025 рік. Вона також згадує, що замовники рідко оскаржували висновки моніторингів у суді і здебільшого програвали ці справи. Згідно з даними BI Prozorro, у 2025 році замовники оскаржили 8,7% висновків моніторингів із виявленими порушеннями. Але в публічному доступі немає агрегованої статистики про результати таких оскаржень. 

Окрім цього, ЄК відзначила, що Держаудитслужба вдосконалила процедуру отримання персональних даних порушників. 

Оскарження

Законодавство про оскарження гармонізоване з правилами ЄС досить добре, але все ще має прогалини. Серед тверджень ЄК є згадка про певні проблеми із строками подання скарг, але ми її раніше не фіксували. Також не дуже зрозумілою є згадка проблеми з автоматичним призупиненням процедури у разі оскарження рішення замовника. 

Трьома головними рекомендаціями ЄК на наступний рік є:

1. Завершити гармонізацію всього законодавства у сфері закупівель — зокрема щодо оборонних закупівель, закупівель замовників в окремих сферах, концесій, державно-приватного партнерства — і привести його у відповідність до acquis ЄС згідно з планом України. Для більшості з перерахованих видів закупівель нам потрібно зробити це до кінця третього кварталу 2027 року — окремий дедлайн буде лише у сфери оборони. Особливий акцент Єврокомісія зробила на тому, щоб компанії ЄС не дискримінували в українських проєктах ППП.
2. І далі вдосконалювати Prozorro, зокрема впровадити в системі нові процедури закупівель, запровадити е-контрактинг, а також зменшити кількість закупівель, які проводять поза системою.
3. Реалізовувати і за потреби коригувати Стратегію розвитку сфери публічних закупівель на 2027-2030 роки.

Ці рекомендації перегукуються з тим, що для вдосконалення сфери радила TI Ukraine. Але серед пріоритетних напрямів ми також виділяли вдосконалення моніторингів Держаудитслужби.

Загалом цьогорічний звіт Єврокомісії можна назвати стримано-позитивним. З одного боку, Єврокомісія бачить, що ми докладаємо зусилля для євроінтеграції закупівель і не стоїмо на місці. З іншого — відверто показує, що попереду ще дуже багато роботи, і збавляти темп нам не можна.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.