6 травня Комітет з питань антикорупційної політики знову взявся за закон “Про запобігання корупції” і знову хоче змінити перелік суб’єктів, які зобов’язані декларуватися. І це при тому, що якраз до карантину вже переглядали це “коло суб’єктів декларування”. Тоді, 4 березня депутати додали до переліку декларантів членів Ради Національного банку України. 

Отже, Антикоркомітет рекомендував підтримати законопроєкт 3355-1 за основу і в цілому. Перед тим, як зануритися в деякі тонкощі документу, обурюся. За останні пів року (з 18 жовтня) з’явилось вже 10 редакцій цього закону! Тобто якщо (чи коли?) парламент проголосує його, це буде вже 11-та редакція за 6 місяців.

Навіть Головне науково-експертне управління Ради у своєму висновку каже, що навряд чи можна визнати ефективним законодавчим кроком те, що “протягом незначного періоду часу пропонується фактично втретє внести зміни до однієї й тієї ж норми Закону”.

Чому втретє? Бо новий парламент спершу проголосував за зміни у жовтні, потім депутати “відредагували” та підтримали голосами новий варіант у березні.

Переконаний, якби народних депутатів запитати про норми декларування, які ті підтримують, історія “як звати прем’єра, за якого ви щойно голосували” — повторилася б.

А дія цього закону поширюється не лише на топчиновників, суддів і правоохоронців, але й на депутата сільської ради, провідного спеціаліста РДА в області та головних лікарів. То як людям зрозуміти, яка ж редакція є актуальною? Тим паче посеред хвилі декларування, яка почалася 1 січня і триватиме до 1 червня.

За останні пів року (з 18 жовтня) з’явилось вже 10 редакцій цього закону! Тобто якщо (чи коли?) парламент проголосує його, це буде вже 11-та редакція за 6 місяців.

Андрій Боровик

Суть законопроєкту: загрози є чи все-таки нема?

Перше. Неповнолітніх дітей хочуть вивести з переліку осіб, який декларант обов’язково має вказувати. Хіба що вони проживають разом, ведуть спільний побут і мають взаємні права та обов’язки. Що в цих словах бачить антикорупціонер? А те, що декларанти можуть переписати майно на своїх малолітніх. А проконтролювати таке непросто, хоча й дуже варто — і НАЗК, і НАБУ, і громадськості.

Друге. Посадовці юросіб публічного права. За цією редакцією адміністраторів, розпорядників, господарників на підприємствах та в установах декларуватиметься значно менше. Звітуватимуть лише особи, які постійно або тимчасово обіймають посади керівників, заступників керівників цих юросіб, керівників структурних та/або відокремлених підрозділів та їхніх заступників. Якщо постаратися, то в якійсь ДПшці можна змінити посадові інструкції чи статути, аби не втрапити у цю вже вужчу категорію. 

Саме тому необхідно провести серйозну роботу та запровадити єдине трактування понять “структурний/відокремлений” підрозділ і загалом підхід до юридичних осіб, які потрапляють під дію закону. Як свого часу зробили у законі “Про публічні закупівлі”.

Третє. Президентські радники та помічники, які виконують свої обов’язки на громадських засадах — теж не декларуватимуться. 

Тут би я відступив на крок назад, аби побачити ширшу картинку. Адже в умовах відсутності законодавства про лобіювання подібні законодавчі зміни можуть спровокувати зловживання посадовців. Що б не стояло на Банковій — Адміністрація, Секретаріат чи Офіс — домовлятися, на жаль, все одно вночі йтимуть туди та через них, які мають широкі можливості та вплив на главу держави. А про їхнє майно ніхто нічого не знатиме.

Четверте. Як я вже писав, у жовтні до декларантів додали патронатну службу (помічників посадовців), а в березні їх звідти вилучили. Зараз же комітет підтримує ідею повернути туди помічників суддів Конституційного суду. Чому саме їх і чому лише їх — пояснювальна записка делікатно промовчала. Окрім них, звітувати про статки почнуть голови та їхні заступники наглядових рад акціонерного товариства, у статутному капіталі якого понад 50% акцій прямо чи опосередковано належить державі.  

П’яте. Юристи Transparency International Ukraine ще вказують на ризики, пов’язані з можливою зворотною дією у часі, що не є припустимим. Тобто якщо зміни набудуть чинності у червні, то чиновник має звітувати про фінанси саме з червня, а не за свої зимові чи весняні заробітки. Утім за цим вже має стежити НАЗК.

Що б не стояло на Банковій — Адміністрація, Секретаріат чи Офіс — домовлятися, на жаль, все одно вночі йтимуть туди та через них, які мають широкі можливості та вплив на главу держави. А про їхнє майно ніхто нічого не знатиме.

Андрій Боровик

І насамкінець. Один з аргументів авторів цього законопроєкту такий: документ безумовно буде сприяти більш ефективному виконанню” обов’язків суб’єктами антикорупційного законодавства, зокрема і для вжиття заходів із протидії COVID-19.

Я розумію, хоч і не схвалюю бажання скористатися пандемією як вікном можливостей. Але, зважаючи на наполегливу, методичну та невідступну працю депутатів з “антикорупційним” законом, хочеться повторити відомі слова з американських фільмів: “Дивитися можна, чіпати ні”. 

Принаймні не зараз.

Джерело: www.pravda.com.ua