Міжнародний реєстр збитків: на крок ближче до виплати репарацій

17 травня на саміті глав держав та урядів Ради Європи оголосили про створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Відповідну угоду підписали понад 40 держав-членів ЄС, а також США, Японія та Канада.  

Реєстр впровадили, щоб фіксувати докази та інформацію про претензії фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна щодо збитків, втрат або пошкоджень,  які росія спричинила війною. 

Фактично він має стати першим етапом комплексного міжнародного механізму забезпечення компенсацій постраждалим від російської агресії. Розбираємося, як працюватиме Реєстр та чому це важливий крок на шляху до того, щоб росія почала платити за свої військові злочини.

Що це за Реєстр?

З початку повномасштабного вторгення рф в Україну на міжнародному рівні обговорювали питання створення спеціального механізму відшкодування збитків, що виникли внаслідок протиправних дій держави-агресора. Подібний механізм вже застосовували, наприклад, після Ірако-Кувейтського конфлікту 1990 року та війни між Ефіопією та Ерітреєю 1998–2000 років. Однак знадобився понад рік, щоб прийняти рішення і санкціонувати власне створення Реєстру. 

Реєстр збитків — це не лише набір даних та документів, які засвідчують шкоду від протиправних дій рф. Насамперед — це міжнародна організація, платформа для міжурядової співпраці, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. 

На сьогодні вже 44 держави підтримали угоду про Реєстр збитків або пообіцяли підтримку після завершення внутрішніх процедур. Інші охочі зможуть зробити це в майбутньому.

Угода передбачає, що Реєстр створено на 3 роки з можливістю подальшого продовження його функціонування. 

Він матиме статус юридичної особи, яка фізично буде розміщена у Гаазі в Нідерландах. Щоб спростити подання заяв постраждалими особами, він також матиме представництво в Україні.

Управляти Реєстром будуть:

• Виконавчий директор та Секретаріат, які забезпечуватимуть його ведення та функціонування;
• Правління, яке верифікуватиме зібрані докази та включатиме заяви до Реєстру;
• Конференція представників країн-учасників, яка призначатиме виконавчого директора та затверджуватиме процедурні документи щодо роботи Реєстру.

Важливо, що Україна відіграватиме ключову роль у формуванні органів управління Реєстром. Адже виключно вона пропонуватиме кандидатуру виконавчого директора, а також одного з кандидатів у члени Правління (всього їх оберуть 7). 

Що робитиме Реєстр збитків?

До безпосередніх функцій Реєстру належатиме:

• приймати та обробляти інформацію з отриманих заяв про відшкодування та доданих доказів; 
• класифікувати та систематизувати подані заяви;
• оцінювати, чи відповідають вони вимогам щодо включення до Реєстру;
• реєструвати заяви для подальшого розгляду та прийняття рішень.

Важливо, що Реєстр не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та, зокрема, вирішувати питання щодо розподілу будь-яких виплат чи компенсацій. За це відповідатиме спеціальна Комісія, яку створять згодом.

До Реєстру можна буде подати заяву про відшкодування збитків або шкоди, які були спричинені:

• 24 лютого 2022 року або пізніше;
• на території України в її міжнародно визнаних кордонах;
• міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні або проти неї.

Таку заяву та докази до неї зможуть подати постраждалі юридичні особи та громадяни, а також держава Україна в особі її державних або місцевих органів влади та суб’єктів господарювання, що перебувають у їх управлінні.

Як, коли і в якій формі можна буде подати заяву, поки не вирішено. Відповідний порядок мають затвердити органи управління Реєстром, коли їх сформують. У Міністерстві юстиції зазначили, що пріоритетним буде використання цифрової платформи для подання заяв та доказів, їх обробки та оцінки.

Крім того очікується, що міжнародний Реєстр Збитків включатиме інформацію не лише про зруйноване чи пошкоджене майно, а й докази щодо інших видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана із тілесними або психічними травмами, смертю близького члена сім’ї, вимушеним переселенням, втратою доходів та інші категорії збитків.

Реєстр створили. Що далі?

Першочергова задача зараз — сформувати органи управління Реєстром. Адже лише вони уповноважені розробляти та затверджувати правила і процедури подання заяв та роботи самого Реєсту. Для цього повинна бути скликана Конференція представників країн-учасників, яка призначить виконавчого директора та членів Правління.

Паралельно з цим потрібно готуватися до фактичного запуску. За словами заступниці міністра юстиції України, уже зараз набирають працівників і розробляють ІТ-рішення для запуску цифрової платформи Реєстру, а також його систем безпеки і захисту. В уряді очікують, що Реєстр запрацює вже в серпні цього року.

Запуск Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, зафіксовані в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного механізму компенсації. Це закріплено в Статуті Реєстру. Тож очікується, що наступним етапом буде укладення міжнародної угоди про створення спеціальної комісії, уповноваженої на розгляд заяв, внесених до Реєстру, та визначення розмірів компенсацій. 

Що означає Реєстр для постраждалих українців?

У короткостроковій перспективі він навряд серйозно вплине на українців та бізнеси, що постраждали від повномасштабного російського вторгнення. Уже згаданий компенсаційний механізм наразі є предметом політичних та юридичних дискусій. Навіть після його створення процес розгляду заяв і виплати компенсацій може затягнутися на роки, тож розраховувати на швидке отримання відшкодування не варто.  

Але запуск такого реєстру вкотре підкреслює важливість належної фіксації завданих збитків та збору доказів на їх підтвердження. Бо потенційна можливість отримати компенсації залежатиме від самих заявників.

З кінця серпня минулого року в Україні працює Реєстр пошкодженого і знищеного майна, до якого подано вже понад 340 тисяч інформаційних повідомлень про пошкоджене майно. Очевидно, що ці відомості мають стати основою для формування Реєстру збитків. 

Тому зараз постраждалим важливо належно фіксувати свої збитки, збирати докази на їх підтвердження та вносити повідомлення до Реєстру пошкодженого і знищеного майна. Зробити це можна через Дію.

Які саме докази вимагатимуть для підтвердження збитків — стане зрозуміло після запуску Реєстру. Тому зараз варто збирати усі можливі: фото- та відеофіксацію, розрахункові документи (наприклад, чеки за будівельні товари, акти проведених ремонтних робіт), звіти про оцінку майна, висновки експертів, акти комісійного обстеження, акти ДСНС, судові рішення тощо. 

Окреме питання —  як відшкодування збитків з агресора через міжнародний механізм буде узгоджуватися з існуючими механізмами компенсації з боку держави. 

Не варто хвилюватися тим, хто візьме участь у програмі єВідновлення. Така виплата не є відшкодуванням збитків у розумінні цивільного законодавства та не перешкоджатиме отримати компенсацію від агресора в майбутньому. 

Протилежна ситуація для тих громадян, які захочуть отримати компенсацію за знищене житло внаслідок військової агресії. Відповідно до вимог Закону № 2923-IX одночасно з наданням грошової компенсації отримувач буде зобов’язаний укласти договір про відступлення державі права вимоги до російської федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна в обсязі отриманої компенсації. Тож погодившись на виплату від держави, не слід розраховувати на повне відшкодування збитків від агресора. 

Багато роботи ще попереду

Укладення угоди про створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України — без сумніву, знаковий та принциповий крок у процесі притягнення агресора до відповідальності та виплати ним репарацій. Адже за результатами роботи Мін’юсту політичні та дипломатичні домовленості вдалось втілити в реальний міжнародний договір, який покладає зобов’язання на країн-учасників сприяти у фіксації збитків, нанесених рф, і що важливіше — розробити у співпраці з Україною міжнародний компенсаційний механізм.

Водночас основні виклики щодо запровадження такого механізму ще попереду. 

У резолюції Комітету Міністрів Ради Європи вказано лише про можливість створити окремі інструменти реалізації компенсаційного механізму (Комісії з розгляду заяв або Компенсаційного фонду). Це підтверджує, що на сьогодні немає єдиного узгодженого підходу до моделі такого механізму і потрібно продовжити переговори між Україною та її партнерами, щоб досягти компромісу в цьому питанні.

Насамперед це стосується джерел наповнення компенсаційного фонду. У підвішеному стані продовжують залишатися арештовані або заморожені союзниками України ще з минулого року понад 300 млрд доларів США резервів центрального банку рф, а також приватні активи російських олігархів, які оцінюють у 97 млрд доларів. Та поки особливих зрушень у процедурі конфіскації російських коштів та активів на користь України немає — і на те існує чимало причин. Однак приєднання значної кількості європейських держав та всіх держав-членів G7 до угоди про створення Реєстру збитків може свідчити про переконливу і чітку позицію світової спільноти у питанні вилучення російських активів. І може стати поштовхом для того, щоб вирішити і ці складні питання. 

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.