LIGA.net

24 червня Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало проєкт Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки. Сказати, що ми надто давно чекали на цей документ — нічого не сказати. Адже вже два з половиною роки наша країна живе без комплексного документа, який дає загальний вектор боротьбі з корупцією в нашій країні.

Від публікації проєкту стратегії НАЗК провело вісім публічних обговорень. 270 учасників, 26 залучених експертів, понад 30 тисяч переглядів у соціальних мережах. Агентство активно сприяло, а громадськість не менш активно долучалася до коментарів і зауважень щодо документа.

Що там у Стратегії? 

Загалом Антикорстратегія фокусується на ефективній системі запобігання корупції, забезпеченні невідворотності відповідальності та на запобіганні корупції у пріоритетних сферах. Серед них — судочинство, державний сектор та регулювання економіки, економічна конкуренція, митники та податківці, держзакупівлі, оборонка, охорона здоров’я, доброчесність політичних партій, приватний сектор.

Але при цьому вкрай дивно, що в документі не порушувалися антикорупційні питання, які стосуються прокуратури та Нацполіції. Чи означає це, що НАЗК не бачить там особливих проблем? Особливо, враховуючи той факт, що Голова Агентства — колишній прокурор.

Це занепокоєння розділяють учасники онлайн-дискусії про дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Уявіть, 91% з них сказав, що не можна говорити про ефективне забезпечення невідворотності відповідальності без підрозділів стратегії щодо запобігання корупції в поліції та прокуратурі.

Тим паче, що прокуратура і поліція (крім патрульної) увійшли до топ найкорумпованіших інституцій на думку як населення, так і підприємств з експертами, відповідно до Індексу сприйняття поширеності корупції у дослідженні “Корупція в Україні 2020: розуміння, сприйняття, поширеність”.

Хоча НАЗК заявило, що визначало пріоритетні сфери з огляду і на це опитування.

Вкрай дивно, що в документі не порушувалися антикорупційні питання, які стосуються прокуратури та Нацполіції. Чи означає це, що НАЗК не бачить там особливих проблем? Особливо, враховуючи той факт, що Голова Агентства — колишній прокурор. 

Олександр Калітенко, юридичний радник ТІ Україна

Взагалі, в Антикорупційній стратегії є як сильні підрозділи, так і слабші. Хоча на 70-80% проєкт місткий і актуальний, сподіваюся, він буде ще покращуватись.

Попереднє колективне НАЗК приготувало посередню солянку і називало її стратегією. Зараз все значно смачніше.

Наприклад, розділ про справедливий суд. Він уже встиг викликати нищівну критику від Вищої ради правосуддя, що радше є добрим знаком. Згадали мандат НАЗК, мовляв, він не такий, щоб це вказувати в Антикорстратегії (абсолютна неправда, до речі!). Також ВРП наголошує, що запропоновані НАЗК речі є неконституційними і не можуть бути предметом стратегії, що теж, звісно, ще та маячня. Думаю, НАЗК заслуговує на повну підтримку у цьому протистоянні.

Проте деякі підрозділи Антикорстратегії таки потребують редагування. 

Насамперед це стосується підрозділу 2.3 щодо конфлікту інтересів та загальних антикорупційних обмежень і заборон. Оприлюдненому підрозділу бракує гнучкості, він занадто деталізований. А це може спричинити складнощі при підготовці Держпрограми з реалізації Антикорупційної стратегії. При цьому страждає якість, адже певні питання (кодекси етики для депутатів місцевих рад) випали з документа. Та і деякі загальні речі, такі як підвищення обізнаності щодо відповідних вимог, теж чомусь не були включені.

Підрозділ 2.4 про фінансовий контроль не згадує про так званих спецсуб’єктів декларування — розвідників, контррозвідників, працівники спецслужби тощо, —  та їх неналежне декларування, про що згадувалось на онлайн-дискусії. Вкрай важливо, аби вони належно декларувалися, а їхні статки так само належно перевіряло НАЗК. 

Підрозділ 2.5 про захист викривачів корупції. Найбільшою проблемою поки є відсутність фокусу на невідповідності українського законодавства підходам Директиви ЄС про захист викривачів. Ми разом з колегами по сектору (ACREC, Blueprint for Free Speech) надіслали правки до НАЗК, чекаємо на розгляд.

НАЗК варто продемонструвати послідовність. У Нацдоповіді за 2019 рік, представники Агентства оцінили новітнє законодавство України про викривачів, як перший крок до запровадження надійного захисту викривачів, відповідно до міжнародних стандартів та найкращих світових практик. Зрештою, Голова НАЗК Олександр Новіков теж публічно артикулює про важливість поваги до викривачів.

Питання викликає і підрозділ 3.8 про фінансування політичних партій. Можливо, НАЗК не вистачило часу і ресурсів на якісніше бачення, зокрема, через підготовку до запуску електронного реєстру звітності політичних партій. Про це хочу якось написати окремо детальніше.

Розділ 4 про забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію теж подекуди страждає від надмірної деталізації та точкових заходів. Це не дуже пасує стратегічному документу. Та і загалом не відповідає масштабу очікуваних стратегічних результатів в інших розділах. Це може викликати труднощі при моніторингу та оцінці виконання Антикорстратегії.

До речі, разом з проєктом Антикорупційної стратегії було опубліковано і супровідний до неї законопроєкт. І він прописаний навіть дуже добре. Наприклад, варто підтримати ідею, що Нацдоповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики буде складатись за результатами виконання Антикорстратегії у кінці її терміну, а не кожного року. Це дозволить вивільнити частину ресурсів НАЗК та скерувати їх у продуктивніше русло.

Що далі?

Зараз НАЗК обробляє пропозиції громадськості, які ті надавали під час обговорень. Тож ми очікуємо на зведений протокол з поясненням та аргументами щодо прийняття та відхилення правок. Після цього НАЗК має погодити документ з державними органами. Далі – ухвалення окремим законом у парламенті.

Сподіваємося, все це станеться вже восени. Країна занадто довго жила без Антикорупційної стратегії і, як бачимо, не дуже успішно.

Підрозділ 2.4 про фінансовий контроль не згадує про так званих спецсуб’єктів декларування — розвідників, контррозвідників, працівники спецслужби тощо, —  та їх неналежне декларування, про що згадувалось на онлайн-дискусії. Вкрай важливо, аби вони належно декларувалися, а їхні статки так само належно перевіряло НАЗК. 

Олександр Калітенко, юридичний радник ТІ Україна

Джерело: www.liga.net