Про закупівлі кисню за 10 місяців 2021 року читайте за посиланням.

У квітні в Україні  щодоби фіксували від 6 до 20 тисяч нових випадків захворювань на коронавірус. Разом зі зростанням загальної кількості захворілих на COVID-19 зростає і кількість випадків госпіталізації пацієнтів, що потребують стаціонарного лікування. Також збільшується й кількість тяжких хворих, які потребують кисневої терапії. Медичні заклади працюють в режимі значного навантаження, виникають труднощі у постачанні необхідних обсягів медичного кисню та розхідних матеріалів для відповідної апаратури.

Наприклад, проблеми з киснем виникли у Хмельницькій інфекційній лікарні.

«У лікарні закінчується кисень. Хто знає, де можна придбати кисень (хоча б кілька балонів), терміново зателефонуйте у приймальне відділення Хмельницької інфекційної лікарні», — йдеться у повідомленні.

Станом на вечір 13 квітня кисень знайшли, але лікарня все одно його потребує.

З нестачею медичного кисню зіткнулися і лікарні Одещини. У деяких медзакладах області не вистачає точок підведеного кисню та кисневих концентраторів. Інколи пацієнтам доводиться приїжджати до медзакладів зі своїми концентраторами. Проблемою також залишається можливість транспортування кисню від виробника до лікарень, адже спеціалізованого транспорту теж вже не вистачає.  

Проєкт DOZORRO стежить за тим, як кисень купують в Prozorro, з початку пандемії.

Загалом існує два види кисню – технічний та медичний. Технічний використовують у промисловості: хімічній та гірничодобувній сферах, металургії. Медичний кисень і в Україні, і у світі є лікарським засобом.

Контроль за виробництвом, розповсюдженням та зберіганням медичного кисню здійснює окремий державний орган, підпорядкований Кабміну – Державна служба України з контролю за лікарськими засобами та наркотиками. Станом на кінець минулого року в Україні 18 підприємств мали ліцензію на виробництво медичного кисню. 

У березні 2021 року таку ліцензію отримала Рівненська АЕС, яка постачатиме кисень у лікарні області. Загалом його виробництво налагоджено на азотно-кисневих станціях Рівненської АЕС, а також Запорізькій й Хмельницькій АЕС. Однак навіть такі додаткові потужності не задовольняють наявну потребу. 

На початку квітня 2021 року очільник МОЗ Максим Степанов заявив, що у медзакладах максимально збільшили кількість ліжок із киснем – до 67 тисяч, і більше можливостей їх додати немає. Водночас через декілька днів уряд дозволив використовувати технічний кисень для підтримки пацієнтів з коронавірусною хворобою, якщо його показники відповідають вимогам до медичного. Максим Степанов наголосив, що технічний кисень попередньо перевірятимуть у лабораторії з контролю якості.

«Закуповувати й постачати технічний кисень до закладів лікування можна буде винятково після медичних досліджень, які засвідчать, що він повністю відповідає всім критеріям кисню медичного», –  додав міністр.

 

Скільки кисню закупили через Prozorro з початку 2020 року до 21 квітня 2021 року 

Лікарні можуть купувати медичний кисень у двох станах: рідкому й газоподібному. У першому випадку медичному закладу необхідний ще кріогенний газифікатор — це спеціальна установка, що переробляє рідкий кисень у газ. Потім його за допомогою труб подають у палати до пацієнтів. Інакше лікарні використовують газові балони.

За нашими підрахунками, з початку минулого року до 21 квітня 2020 в Prozorro придбали 18,8 млн м³ (приблизно 3 млн 40-літрових балонів) газоподібного медичного кисню та 25 тисяч тонн рідкого медичного кисню загалом на 780 млн грн. Найбільше його закупили цьогоріч у січні (на 173,6 млн грн) та березні (на 144,8 млн грн). 

Вперше попит на кисень сильно зріс у березні 2020, коли пандемія лише починалася. Проте тоді ажіотаж вгамувався досить швидко — в травні витрати на кисень зменшилися понад вдвічі порівняно з квітнем. Влітку попит знову почав потроху зростати, а  осінь взагалі відзначилася різким стрибком. Наприклад, у листопаді медичні заклади придбали у 1,5 раза більше газоподібного і в 2,5 рази більше рідкого медичного кисню, ніж у жовтні. Витрати становили 68,8 млн грн та 38,5 млн грн відповідно. Тенденція до збільшення обсягів закупівель продовжилась і на початку 2021 року. Піковим став січень — тоді на постачання кисню підписали угод на понад 170 млн грн.

Щоб дізнатися числові значення показників, наведіть курсор на ту частину діаграми, яка вас цікавить.

  • Київська — 104 млн грн, 1 млн м³ газоподібного та 9,3 тис. тонн рідкого кисню;
  • Львівська — 90 млн грн, 3 млн м³ газоподібного та 1,9 тонни рідкого кисню;
  • Івано-Франківська — 65,8 млн грн, 2,4 млн м³ газоподібного та 112 тонн рідкого кисню;


Тоді як найменше медичного кисню купили в таких областях:

  • Черкаська — 4,6 млн грн, 62 тис. м³ газоподібного та 183 тонн рідкого кисню;
  • Кіровоградська — 7,5 млн грн, 107 тис. м³ газоподібного та 394 тонн рідкого кисню;
  • Волинська — 9,7 млн грн, 190 тис. м³  газоподібного та 515 тонн рідкого кисню.

 

 Ціни на медичний кисень

На противагу цінам на більшість товарів, які використовують для боротьби з коронавірусом, ціни на медичний кисень у Prozorro були досить стабільними. Утім, інколи й вони сильно відрізнялися від середнього значення. Це можна пояснити, зокрема, обсягами закупівель і віддаленістю замовника від постачальника. Медичний кисень складно перевозити, бо у газоподібному стані він вибухонебезпечний. Тож чим більша відстань доставки, тим суттєвіше зростає загальна сума угоди.

Медіанна ціна на газоподібний медичний кисень становила 44-48 грн за 1 м3 (тобто 281,6-307 грн за 40-літровий балон). Медіанна ціна знаходиться посередині всього діапазону цін. Це майже те саме, що й середнє значення, однак на неї не впливають аномально високі чи низькі показники.

Медіанна ціна на рідкий медичний кисень становила 12-17 грн за 1 кг, але загалом вона коливалася в діапазоні від 4,2 грн до 21 грн.

На початку пандемії COVID-19 в Україні однією з головних проблем визначили відсутність у лікарнях апаратів ШВЛ. Держава, бізнес і волонтери шукали їх по всьому світу, закуповували, ремонтували застарілі та навіть пробували друкувати на 3D принтерах. Нині, за даними МОЗ України, в українських лікарнях, які надають допомогу хворим на COVID-19, є понад 6 тисяч апаратів ШВЛ. Але виявили іншу проблему: застаріла інфраструктура лікарень не дозволяє під’єднати всі ці апарати до системи подачі кисню. Ба більше, багато пацієнтів потребують просто кисневої підтримки, а не вентиляції легень. 

Тим часом ситуація із забезпеченістю киснем ускладнюється щодня, його дефіцит відчувають все більше медичних закладів. Хоча лікарням дозволили використовувати технічний кисень для підтримки пацієнтів з COVID-19, наявних потужностей все ще не вистачає, щоб покрити поточні потреби. Іншою проблемою залишається перевезення кисню від виробника до лікарень, адже спеціалізованого транспорту також не вистачає. Тож залишається сподіватися на оперативність та ефективність державних рішень, а лікарням також — шукати кисневі концентратори. 

 

З даними, використаними для матеріалу, можна ознайомитися за посиланням

Про закупівлі кисню за 10 місяців 2021 року читайте за посиланням.

 

Матеріал підготовлено в межах проєкту USAID / UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Джерело: dozorro.org