Майно російського олігарха Євтушенкова і дочок російських банків. Наразі ми маємо лише такі два кейси конфіскації російського майна Україною за новими механізмами: конфіскація активів російського олігарха Євтушенкова (закон про санкції) та вилучення на користь держави активів двох “дочок” російських банків — Сбербанку та Промінвестбанку (закон про примусове вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів). Конфіскацію російських активів в межах кримінального провадження ми не розглядаємо, оскільки поки що таких кейсів не було.
Справа Євтушенкова
Ще 1 вересня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів російського олігарха Володимира Євтушенкова. Ідеться про його частки в українських компаніях, якими він володіє через акціонерне товариство “Холдингова компанія “Електрозавод”.
Олігарх вирішив не подавати апеляції, тож воно 6 вересня вже набуло законної сили. Утім уряд досі шукає шляхи, як розпорядитися майном ефективно.
Кабінет Міністрів може доручити управління активами різним державним органам і навіть ДП. Майно російського зброяра може піти, наприклад, до Агентства з розшуку та менеджменту активів, Фонду держмайна чи якогось міністерства. У кейсі Євтушенкова досі невідомо, як уряд вирішив виконувати рішення Антикорсуду.
Також питання в ефективності виконання рішення. Адже якщо йти за загальним правилом (наприклад, при виконанні покарання у вигляді конфіскації майна у сфері кримінального права), то таке рішення виконується в порядку Закону України “Про виконавче провадження”. Активи, які мають конфіскувати, описують та продають на електронному аукціоні. Однак у справі Євтушенкова все дещо складніше, оскільки конфіскували як нерухоме майно, так і корпоративні права.
Євтушенков володіє корпоративними правами в українських компаніях опосередковано. Тобто він є кінцевим бенефіціаром іноземної компанії, яка володіє 100% статутного капіталу української. А це вимагає визнання рішення ВАКС за кордоном у порядку, який визначено міжнародним договором (про правову допомогу) або ж законодавством тієї країни, на території якої потрібно виконувати судове рішення. Тому визначення тимчасового управителя корпоративними правами, допоки не буде вирішено їхньої долі за законодавством іноземної країни, є критично важливим.
Дочки російських банків
У травні РНБО вирішило вилучити активи 2 “дочок” російських банків – Сбербанку та Промінвестбанку. Це рішення було затверджене Указом Президента, а потім зафіксовано на рівні закону ВРУ.
Попри те, що вилучали це майно за іншим механізмом, все одно тут роль лідера покладено на Кабмін. Він має визначити оптимальний шлях управління і передати ці “надбання” комусь із державних підприємств у тимчасовий або постійний менеджмент.
Для цього Кабміну довелося вносити певні уточнення та корективи у свої розпорядження. Так, 13 вересня Кабінет Міністрів надав вказівки та рекомендації з управління вилученими корпоративними правами, облігаціями та іншими активами банків Фонду гарантування вкладів, Мінфіну, ДП “Національний фонд інвестицій” тощо. Але чим це закінчилося — теж невідомо. Ще 14 листопада Transparency International Ukraine спрямувала відповідні запити і чекає на відповіді.
Крім внутрішньої формальної історії, є ще й інший аспект — міжнародний. Банки оскаржили вилучення їхніх активів до міжнародного арбітражу і якщо він підтримає скаргу банків — їх майно повинне буде їм повернутися. З досвіду подібних справ — це питання до року часу.
Проблема є, але рішення також
Станом на листопад ми очікуємо на подання заяв до Антикорсуду і стягнення активів ще більш ніж тисячі підсанкційних фізичних та юридичних осіб відповідно до останніх рішень РНБО. Але постає питання — чи варто так поспішати з конфіскацією, якщо український державний апарат поки не спроможний налагодити ефективне управління конфіскованими активами?
До процесу, який відбувається після конфіскації активів, залучено надто багато суб’єктів, відповідальність за результат розмита, порядок взаємодії нечіткий. Та і загалом незрозуміло, чим керується Кабмін, визначаючи подальшу долю конфіскованих активів.
Кабінет Міністрів повинен визначити чіткі та прозорі процедури та конкретний орган/органи, відповідальні за управління вже конфіскованими активами, а також налагодження міжвідомчої взаємодії між ними. Для цього Кабміну необхідно розробити та затвердити Стратегію повернення та управління активами та відповідний План дій до неї, який регламентуватиме всі процеси після прийняття рішення про конфіскацію.
Ухвалити законодавство про конфіскацію, знайти російські активи та навіть їх вилучити — недостатньо. Важливо, щоб конфісковані активи належним чином працювали на інтереси держави та громадян.
Мін’юст оголосив, що подає до Антикорсуду другий позов — щодо власності Януковича. А це потенційно означає — низку специфічних активів, наприклад, Межигір’я. І тут питання: чи готова Україна як держава ефективно дати цьому раду. росія і її поплічники мають заплатити за свої злочини сповна.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Джерело: yur-gazeta.com
