Ще влітку київський міський голова Віталій Кличко обіцяв запустити рух по Подільському мосту до кінця 2021 року. Або, якщо цього не станеться, — звільнити свого профільного заступника Олександра Густєлєва, який відповідає в КМДА за цей проєкт. 

Минуло кілька місяців. Густєлєва, який ще в жовтні запевняв, що міст зможе поїхати в поточному році, на початку листопада звільнили. Дива не сталося.

Ба більше, замість запуску руху КМДА офіційно збільшила вартість проєкту будівництва мосту мало не вдвічі — з 11,2 млрд грн (вартість, визначена в 2016 році) до 19,9 млрд грн. Водночас в останніх інтерв’ю Віталій кличко запевняє громаду, що “міст готовий на 90%”. Ми проаналізували, скільки відсотків зробили насправді і чому росте ціна.

Куди веде Подільський міст

Проєкт будівництва мостового переходу зі столичного Подолу на лівобережний масив Воскресенка з’явився в 1993 році. Цей міст стане найдовшим в Києві — його загальна довжина становитиме понад сім кілометрів. Конструкція складається з двох ярусів (автомобільна дорога і метро) і включає в себе три мости (через Гавань, Дніпро, Десенку, і тепер ще обговорюється міст через озеро Райдужне) і кілька естакад, що їх з’єднують. Для руху автівок передбачено шість смуг. Метрорівень — це дві колії для майбутніх станцій Подільсько-Вигурівської гілки метрополітену, яку ще мають побудувати. В проєкт мостового переходу закладені три станції цієї гілки. І саме буксування будівництва мосту є офіційною причиною того, що на Троєщині досі немає метро.  

Основні конструкції мосту через Дніпро і естакади на Трухановому збудували ще в середині 2000-х років. Потім наступила пауза. Активно за міст взялися вже за каденції нинішнього очільника Києва Віталія Кличка. У 2016 році КМДА перезапустила проєкт Подільського мосту і збільшила його вартість до 11,2 млрд грн. Саме тоді головним підрядником на довгобуді стало ТОВ “Еко-буд-трейд”. Цю компанію пов’язують зі “смотрящим” за столицею Денисом Комарницьким, до роботи якого в останні роки у правоохоронців з’явилося чимало питань.

Що вже зробили

Щороку ми чуємо від представників КМДА, що міст “майже готовий” і “ось-ось поїде”. Проте насправді нещодавно з’ясувалося, що міст готовий лише на 60%

Про це повідомила в.о. директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» Наталія Хоматова під час засідання комісії Київради з питань бюджету 18 листопада. Керівниця КП пояснювала депутатам, чому потрібно перекинути додаткові кошти на будівництво вже в поточному році, і під час її доповіді пролунав перший докладний звіт щодо виконаних робіт. 

За словами Хоматової, станом на 17 листопада об’єкт профінансовано на 10,653 млрд грн. За ці гроші на Подільському мосту зроблено:

Естакада на Рибальському півострові (528 м); лівоповоротний з’їзд з мосту на Набережно-Рибальську (436 м); міст через Дніпро (473 м); естакада на Трухановому острові (990 м); міст через річку Десенка (304 м); естакада в урочищі Горбачиха (530 м); естакада від Русанівських садів до порталу метрополітену (180 м); заїзди на міст з Набережно-Хрещатицької в районі вулиць Верхній і Нижній вали (472 м); конструктивні і дорожні роботи підходів до заїзду на міст в районі вулиці Набережно-Хрещатицької; розширення Набережно-Хрещатицької, влаштування підземних мереж; асфальтобетонне покриття проїзної частини естакади на Рибальському;

монтування, натяжіння і регулювання вантових канатів аркового мосту через річку Дніпро; демонтаж тимчасових опор надводної частини, триває демонтаж підводної частини тимчасових опор; асфальтобетонне покриття проїзної частини мосту через Десенку; влаштовано 300 метрів залізобетонних конструкцій тунелю метрополітену і частково зроблена підпірна стіна з верхової сторони тунелю; сформовано насип земляного полотна на Русанівських садах; влаштовано фундамент та опори шляхопроводу через залізницю; замовлені металоконструкції шляхопроводу через залізницю; змонтовані перильні і шумозахисні огорожі на спорудах есткад мосту.

За словами очільниці КП, наразі робіт виконано вже більше, ніж було закладено фінансування на 2021 рік. Тому, щоб підписати ці акти і рухатися далі, потрібно перекинути фінансування з інших об’єктів на Подільський міст. 

На наступній комісії, яка зібралася 23 листопада, депутати погодили це рішення КМДА, і вже в поточному році на Подільський міст додали 982,3 млн грн — тобто збільшили його бюджет на рік до 2,2 млрд грн. До речі, майже мільярд забрали з будівництва метро і реконструкції трамвайних ліній на Лівому березі. 

Відповідаючи депутатам на сакраментальне питання “коли поїде міст?”, керівник департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор заявив наступне: 

“Якщо ми хочемо їхати, то по технологічному з’їзду можемо поїхати вже зараз”. А далі розширив свою тезу: “Я вважаю, що в травні (2022 року) буде зроблений повноцінний з’їзд на вулицю Садову (Лівий берег, Русанівськи сади). І до кінця року він поїде на вулицю Оноре де Бальзака. При належному фінансуванні це цілком можливо”.

Варто зазначити, що з’їзд на Центральну Садову вулицю Русанівських садів допоміжний — він виходить на односмугову (в кожен бік) вулицю, при тому, що рух на мосту трисмуговий. Тобто, з’їжджаючи на Сади, транспортний потік з Правового берега неминуче буде скупчуватися в “пляшковому горлі”. А будівництво естакад і розв’язок на вулицю Бальзака (Троєщина) ще навіть не на стадії підготовчих робіт.

Чому так виросла ціна

По-перше, в план внесені додаткові роботи, не передбачені попереднім коригуванням — зокрема щодо ділянки метрополітену. По-друге, — зростання цін. За даними Кандибора, порівняно з 2016 роком суттєво збільшилися не лише зарплатня і вартість енергоносіїв, але й ціни на основні витратні матеріали: пісок природній подорожчав у понад вдвічі, сталь — у 3,95 рази, металоконструкції — у 3,95 рази.

Окрім цього, альтернативним поясненням можуть слугувати численні кримінальні провадження, зокрема щодо розтрат, пов’язані з цим будівництвом.

Тендери і підрядники 

Перший і найбільший тендер в новій історії будівництва Подільського мосту відбувся в березні 2017 року. Попри те, що Prozorro тоді вже працювало, закупівлю провели поза системою, адже насправді оголосили її ще в липні 2016 — просто вона затягнулася. 

29 березня 2017 року КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» обрало ТОВ «Еко-Буд-Трейд» генпідрядником робіт із будівництва Подільського мостового переходу на загальну суму 6,10 млрд грн.

Тоді ж у 2017 році замовник провів додаткову закупівлю робіт на цьому самому об’єкті за переговорною процедурою. Генпідрядником визначили те ж «Еко-Буд-Трейд». За 444,5 млн грн компанія погодилася збудувати лівоповоротний з’їзд з мосту і укріпити його тимчасові опори. Цю переговорку пояснили технічною помилкою, через яку не всі потрібні роботи увійшли в технічне завдання основного тендеру. І, оскільки вони не увійшли в кошторис договорів з генпідрядником, то виконавцем робіт автоматично став він же. 

В обидвох закупівлях «Еко-Буд-Трейд» виступав генпідрядником і відразу заявляв, що в нього будуть субпідрядники, співпраці з якими тепер стосується низка кримінальних проваджень. Загалом ця фірма за час існування Prozorro брала участь лише в семи бюджетних тендерах і перемогла в п’яти з них. Чотири — закупівлі від КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», і одна — КП “Спецжитлофонд” (також підприємство КМДА).

Серед інших помітних закупівель для будівництва мосту були переважно проєктні роботи, експертиза і роботи з відселення дачних будинків, землі яких залучали під час будівництва мосту на Русанівських і Воскресенських садах.

Скільки справ відкрито

Будівництво Подільського мосту в останній його фазі (з 2016 року) стало одним із найбільш дорогих, резонансних і скандальних проєктів київської влади. Хто тільки його не досліджував: за останні чотири роки різні правоохоронні органи відкрили цілу низку кримінальних проваджень з приводу будівництва. І всі вони стосуються тієї частини робіт, які від початку замовник поклав на компанію ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД». 

Першим органом, який відразу звернув увагу на тендери по добудові Подільського мосту, було Національне антикорупційне бюро. За інформацією, яку нам повідомили в НАБУ,  їхні детективи здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому ще 10 червня 2017 року. Його порушили за ознаками правопорушення, яке згідно з Кримінальним кодексом звучить як “привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою”. Фігуранти — заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп, екс-директор “Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд” Роман Лісневський, та особи, афільовані з керівництвом «ЕКО-БУД-ТРЕЙД».

30 жовтня 2020 року зареєстрували ще одне кримінальне провадження за фактами можливих зловживань при будівництві Подільського мосту щодо подібного порушення. Спеціальна антикорупційна прокуратура об’єднала ці розслідування в одне з огляду на спільний предмет. Наразі в цій справі жодній особі не повідомлено про підозру, обвинувальні акти до суду ще не направляли

8 серпня 2018 року Київська міська прокуратура відкрила кримінальне провадження №42018101020000145. Слідство встановило, що службові особи КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” можливо допустили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах з боку ПАТ «Мостобуд» (попередній підрядник будівництва Подільського мосту) та ТОВ «Еко-Буд-Трейд» під час будівництва Подільського мосту. Аудитори підтвердили завищення вартості виконаних робіт і матеріалів.

Потім 14 травня 2019 року провадження відкрило ще Головне слідче управління Нацполіції України (№12019000000000425). Слідство вважає, що службові особи КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» змовилися зі своїми підрядниками, щоб присвоїти частину коштів з будівництва мосту. До схеми було залучено багато субпідрядників, щоб штучно завищити вартість робіт. 

Навесні 2020 року справу відкрив ще й Антимонопольний комітет України: про антиконкурентну змову між “Еко-Буд-Трейд” та ТОВ “Форма” під час будівництва Подільського мосту на 4 млрд грн. 28 жовтня 2021 року компанії оштрафували на 182,6 млн грн. на  У серпні 2020 АМКУ відкрив ще одну справу про змову на 100 млн грн між “Формою” й Інвестиційно-будівельною компанією “Укрбуд”.

12 березня 2021 року Подільське управління Нацполіції Києва відкрило своє провадження №42021100000000170. Із ухвали суду від жовтня цього року відомо, що в ході цього слідства вже повідомили про підозру чотирьом особам. Одна з них — ймовірно Денис Комарницький, адже слідство проводило обшуки на земельній ділянці, що належить його дружині. А в матеріалах слідства йдеться про обшуки за місцем проживання афільованого власника ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», що забезпечував координацію схеми через свої зв’язки в КМДА і Київміськраді. Подільське управління вважає, що генпідрядник завищував вартість і обсяги виконаних робіт в актах, а КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» їх усе одно погоджувало. Натомість “афілійований власник” легітимізував ці незаконно отримані кошти.

2 вересня 2021 року ГСУ Нацполіції відкрило ще одне провадження № 12021000000001109. Тут слідство теж підозрює змову службових осіб КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД». Зокрема йдеться про завищення вартості конструкцій, виготовлених ПАТ «Завод «Ленінська кузня».

Однак і це не все. 8 вересня 2021 про підозру “службовій особі підприємства, задіяного на будівництві Подільського мостового переходу” оголосила Державна фіскальна служба. Згідно з її повідомленням, підрядне підприємство відобразило у бухгалтерській та податковій звітності удавані фінансово-господарські операції з підприємствами, які мають ознаки фіктивності. Їх нібито залучили для виконання субпідрядних робіт, що дозволило ухилитися від сплати податків до бюджету. За фіктивними актами безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ та витрати майже на 20 млн грн. 

***

Нещодавно Київська міська прокуратура зробила заяву про найбільш масштабну суму можливих втрат по роботам на Подільському. Прокуратура повідомила про замах на розкрадання 3 млрд грн під час будівництва Подільського мостового переходу. Проєктну документацію, що мав виконати субпідрядник, підробили, щоб потім завищити вартість робіт.