32 неявки та майже 20 відводів: як захист затягує розгляд справи ОАСК

Справу «плівок Вовка» ледве почали розглядати через нескінченні відводи, а стадія підготовчого провадження триває уже понад рік. 

Віз і нині там, а одного з учасників – ексголову ДСА Зеновія Холоднюка – звільнили від кримінальної відповідальності, бо строки давності добігли свого кінця. Всього у справі ОАСК станом на 10 липня не відбулися 32 підготовчі засідання, а учасники подали понад 50 письмових клопотань про перенесення судового засідання.

Розгляд цієї справи в суді перетворився у надтривалий процес, близький до абсурду. Головна причина в тому, що досить часто фігуранти зловживають своїми процесуальними правами, користуючись прогалиною в Кримінальному процесуальному кодексі  (КПК) України. Приклад справи ОАСК наштовхнув нас дослідити, що саме роблять сторони для затягування роботи суду.

Про яку прогалину в КПК України йдеться?

У кримінальному процесуальному законі, на відміну від адміністративного, цивільного та господарського, формально не заборонено учасникам зловживати своїми процесуальними правами. Однак така заборона є загальноправовим принципом, тобто існує без спеціального закріплення в законі. На це і звернув увагу Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (ККС ВС). Тобто у цьому випадку «не заборонено» все ж не означає «дозволено». 

Перейдімо до конкретних прикладів. Можливостей у фігурантів справ існує декілька. 

1. Заявляти необґрунтовані відводи

Заявити відвід судді можна тоді, коли є певні сумніви в його неупередженості. Це існує для того, щоб сумнівів у кінцевому рішенні по справі не було через те, що його ухвалив незаконний чи заангажований суд. Тобто мета цілком благородна, однак захист у справі ОАСК за рік подав майже 20 відводів суддям і колегії в цілому.

Обвинувачені та їхні захисники заявляли, наприклад, що суддя Маркіян Галабала поставив вподобайку у фейсбуці на інтерв’ю судді ВС, а суддя Олена Танасевич разом з іншими суддями та одним з учасників справи святкувала Новий рік. Суд не задовольняв подібні відводи, а також не розглядав ті, які вже були вирішені ним раніше. 

2. Пропускати судові засідання 

Учасники справи традиційно ігнорують засідання з різних причин: від раптових хвороб до народження дитини. Прокурор ініціює накладення штрафів, а захисники отримують зауваження за тривалі запізнення — утім, це не допомагає. 

Якщо немає хоча б одного учасника справи, ВАКС змушений перенести судове засідання. У справі ОАСК підготовче засідання тривало майже рік, і тільки 12 червня 2023-го  до суду прийшли всі. «Цей чудовий день настав – явились усі!» — радісно прокоментував цю подію головуючий суддя Віктор Ногачевський. 

3. Завалювати суд необґрунтованими клопотаннями

Будь-який учасник може подавати до суду клопотання для вирішення того чи іншого питання, але часом це перетворюється на зловживання. Наприклад, один з обвинувачених у справі  ОАСК попросив видалити трансляції засідань із ютуб-каналу ВАКС та змінити розклад призначених судових засідань. Такі клопотання не те що не стосуються вагомих для справи питань, а часом узагалі не є процесуальними. Попри це, суд зобов’язаний вислухати позиції сторін та витратити на це багато дорогоцінного часу.

4. Ще трохи потягнути час — які інші варіанти?

Учасники справ використовують й інші методи затягування судового розгляду. Це і подання численних та не зовсім обґрунтованих клопотань про призначення експертиз, і використання у процесуальних документах образливих висловлювань на адресу інших учасників, і задовге ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і врешті умисне неотримання судових повідомлень, що надсилалися на вказану особою поштову адресу та інші.

Як реагує суд у справі ОАСК?

Колегія суддів у складі Віктора Ногачевського, Маркіяна Галабали та Олени Танасевич зі свого боку докладає зусиль, щоб не допускати зловживань та розглянути справу в розумні строки. Наприклад, для подачі клопотань і скарг від захисту вони встановили дедлайн — 14 червня 2023 року. Опісля суд прийматиме додаткові заяви лише з поважних причин.

Окремі ж клопотання судді вирішили розглядати за явки лише тих учасників, яких це стосується безпосередньо. Це видається логічним, адже учасників у цій справі дійсно багато: десять обвинувачених та в кожного мінімум по одному захиснику. На додачу, без розгляду залишають відводи, подані повторно та з одних і тих же питань.

Колегія суддів також серйозно ставиться до відвідуваності засідань. Наприклад, якщо адвокати не зʼявлятимуться на засідання без поважних причин, судді можуть поскаржитися на неналежне виконання ними своїх професійних обов’язків. А поважність пропусків засідань одного з обвинувачених через хворобу вивчатиме залучений судом спеціаліст. 

Які зміни варто впровадити, щоб уникнути зловживань?

Кінцева мета подібних маніпуляцій — затягнути розгляд справи, щоб суд не зміг розв’язати питання винуватості особи. Щоб обмежити поле для зловживань, варто доповнити КПК України нормою щодо ймовірних проявів зловживання процесуальними правами, а також визначити, як на них може реагувати суд.  Наприклад, дозволити суду штрафувати учасників (в тому числі адвокатів) за такі дії та залишати без розгляду повторні та вже вирішені судом клопотання тощо. 

Сподіваємося, це пришвидшить неупереджене розслідування та розгляд справ у суді. А таких прикладів як зі справою «плівок ОАСК» стане суттєво менше.

Аналіз підготували: Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine, та Юлія Полторак, стажерка юридичного відділу Transparency International Ukraine.