Нещодавно Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження про недостовірне декларування народного депутата Михайла Забродського через закінчення строку давності. 

У суду лишався всього 1 місяць та 3 дні, щоб розглянути це провадження. Річ у тім, що його справа надійшла до ВАКС 3 лютого 2023 року, а проступок він учинив, на думку обвинувачення, ще 6 березня 2021 року. 

Тож суд не встиг розглянути справу й винести вирок, бо не мав на це достатньо часу. Ми вирішили детальніше розібратися, навіщо існують строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Що таке строк давності?

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності – це проміжок часу, після якого особу вже не можуть притягнути до відповідальності. Він відраховується від дня, коли особа вчинила злочин. 

Строки відрізняються залежно від того, наскільки тяжким є злочин та покарання за нього. Наприклад, якщо особа вчинила кримінальний проступок, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, то в органів правопорядку та суду є два роки на розслідування та судовий розгляд такої справи. 

А от якщо йдеться про зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, то строк давності складатиме 10 років. Прикладом є справа ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського — за версією слідства, він із заступником завдав збитків на понад $30 млн у 2015 році. 

Утім, є винятки. Строків давності немає за злочини проти основ національної безпеки України, проти миру й безпеки людства та катування. А у разі, якщо злочин вчинили щодо малолітньої/неповнолітньої особи, то строк давності починає відраховуватися з моменту досягнення повноліття.

Для чого існують такі строки?

Строки давності існують, тому що з плином часу правопорушення втрачає актуальність, а соціальна небезпека від особи стає менш гострою. Водночас органи правопорядку та суди вмотивовані швидше працювати над справами. 

Окрім того, докази у справах з часом можуть стати неповними (наприклад, свідки забудуть важливі деталі). Тому строки давності допомагають запобігти порушенню прав обвинувачених у суді. 

Є лише два варіанти застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності:

  1. звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України);
  2. звільнення від покарання (ч. 5 ст. 74 КК України).

Суттєва різниця між ними полягає в тому, що у першому випадку суд офіційно не засуджує людину з усіма наслідками.

Коли ж починається відлік строку давності?

Початковий момент відліку строку давності – день, коли особа вчинила кримінальне правопорушення. 

Якщо особа готувалася до злочину або вчинила замах на нього, то відлік часу починається з дня, коли правопорушення припиняється з незалежних від людини причин. Наприклад, якщо її викрили правоохоронні органи. 

Що буде, якщо переховуватися від слідства чи суду?

У таких випадках обчислення строку давності зупиняється. А відновиться відлік лише тоді, коли людина з’явиться із зізнанням або її затримають. Але якщо людина буде переховуватись 15 років – її теж можуть звільнити від кримінальної відповідальності, бо строків давності понад 15 років не передбачено.

Якщо до закінчення строків давності людина вчинила новий злочин від середньої тяжкості, то строк починають рахувати заново. Якщо злочинів декілька, то строки давності за них обчислюються окремо.

Таким чином, строки давності існують для того, щоб людина не перебувала тривалий час “у підвішеному стані”. Наприклад, якщо раптом почнеться розслідування крадіжки в супермаркеті 30-річної давнини. Адже виникають сумніви, чи буде розгляд цього злочину доречним та потрібним у суспільстві.

Окрім того, це стимул для органів правопорядку й судів вкладатися в розумні строки. Хоч це і не завжди може грати на користь потерпілих та  інтересів держави в цілому.

Строки давності існують для того, щоб людина не перебувала тривалий час “у підвішеному стані”.
Адже виникають сумніви, чи буде доречним та потрібним у суспільстві розгляд, наприклад, крадіжки в супермаркеті 30-річної давнини.