АРМА: як пройшов рік під законом про реформу

18 червня минає рік з ухвалення закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).  

Що ж таки змінилося після прийняття нового закону та які ще примітні речі ми побачили у звіті АРМА за 2025 рік — розберемося в нашому матеріалі.

Оптимізація роботи Агентства — потреба не нова, на ній тривалий час наголошували і експерти, і міжнародні партнери. Тож ухвалення нового закону мало системно трансформувати саму логіку процесів управління арештованими активами.

Зміни в підході до роботи помітні вже за річним звітом Агентства за 2025 рік — першим, що готувався в умовах дії оновленого закону. І тут треба враховувати, що частина даних, наведених у звіті — це результати роботи за старими правилами, а частина включає ті поступові зміни, які відбувалися після ухвалення реформи. 

Водночас, як ми вже писали раніше, сама реформа ще не реалізована повністю: ключові підзаконні акти ухвалені із запізненням, а нові механізми відбору управителів через Prozorro лише починають запускатись щодо складних активів. 

Але перший звіт все одно дає найбільш актуальні дані про те, як саме працює Агентство, тож погляньмо на ці дані — через призму тих же питань, які ми ставили торік.

Виявлення та розшук: більше запитів, менше виявлених одиниць

У 2025 році АРМА отримало 9 468 звернень про виявлення та розшук активів — тобто спостерігаємо зростання на 20% порівняно з 2024 роком (7 865). 

Натомість кількість фактично виявлених активів за низкою категорій упала. Земельних ділянок виявлено 29 049 — проти 107 066 у 2024-му, що ми відзначали тоді як аномалію. Натомість зросли показники за виявленими грошовими коштами —  36,5 млрд грн проти 8,3 млрд грн, корпоративними правами — 58,5 млрд грн проти 35,9 млрд грн, і особливо за віртуальними активами — 1,29 млн USDT проти 2,4 тис. USDT, зростання майже в 530 разів.

Принципово новим став блок звіту, де АРМА публічно визнає структурний розрив між розшуканими та арештованими активами. Адже частка розшуканого АРМА майна, яке потім було арештоване, складає лише 2%. У звіті, зокрема, пояснюється, що відомості про розшукані активи, які готує АРМА, не можна використовувати як докази у кримінальному провадженні.

Окремо Агентство вказує, що частина запитів про розшук майна надходить у провадженнях, де взагалі не передбачається конфіскація або ж можливості для спеціальної конфіскації. А інформація про розшукані активи використовується стороною обвинувачення у межах ст. 93 КПК України, яка регулює суто правила збирання доказів. Тобто АРМА в певних випадках функціонує як сервіс довідок про майно для правоохоронців.

Окрім цього, у 2025 році АРМА направило 639 міжнародних запитів проти 383 у 2024 році (+66%). Це вражаючі цифри, але вони порушують питання про якість кожного запиту та результативність закордонного треку інституції загалом. Так, АРМА у звіті деталізує, що за кордоном виявлено 366 одиниць нерухомості, 88 транспортних засобів, $5,9 млн, корпоративні права на 924,86 млн грн еквівалента. Але скільки з цього арештовано та які з цих рішень визнані іноземними компетентними органами — невідомо. 

Звісно, такі рішення іноземних суб’єктів залежать не виключно від АРМА, але для аналізу ситуації у сфері повернення активів (а в Агентства є такі функції), бракує інформації про арешт відповідних активів за кордоном.

Управління активами: нових договорів більше, але основні доходи — за старими

Торік ми писали, що АРМА уклало лише 7 договорів управління при 33 оголошених конкурсах. У 2025-му маємо уже 40 договорів управління по 38 ухвалах. Формально це прорив, але поруч із цим спостерігаємо 27 договорів, що продовжують діяти з попередніх років, і саме вони залишаються основним джерелом надходжень до державного бюджету.

Так, лише один договір — з «Укрнафтою» щодо активів «Укрнафтобуріння», укладений ще у червні 2023-го — забезпечив 1,074 млрд грн надходжень до бюджету з 1,54 млрд за договорами управління загалом. Тобто приблизно 70% річного показника по прибутках — з одного активу. А от на всі 38 нових договорів 2025 року припадає лише 2,5% надходжень (38,7 млн грн).

Показники з реалізації активів у 2025 році теж суперечливі. З одного боку, Агентство організувало 184 аукціони, з яких успішними виявився лише 41 (приблизно 22%). Тобто майже чотири з п’яти аукціонів результату не дали. Це потребує окремого пояснення: як щодо якості формування лотів, так і щодо стартових цін та привабливості активів. 

Ключова ж річ, яка не потрапила у звіт, — що на час його публікації так і не були запущені нові механізми відбору управителів через Prozorro, хоча вони мали запрацювати ще 30 січня 2026 року. Це означає, що загалом передача активів управителям за новими правилами суттєво затримується.

Контроль за управителями: спостерігаємо кількісне зростання, проте якісні питання залишаються

За 2024 рік АРМА провело лише 10 виїзних перевірок управителів — і це був один із ключових показників, які ми критикували. У 2025-му вже маємо 38 виїзних перевірок та 348 камеральних, тобто всього 386 заходів контролю. За результатами — 27 приписів управителям і 5 виявлених фактів неналежного управління.

Це помітне покращення в контексті динаміки. Але в абсолютному вимірі 38 виїзних перевірок на тлі того, що загалом АРМА передано в управління 34 062 активів, вартість яких складає 10,7 млрд грн, — все ще скромна цифра. 

Крім того, звіт не розкриває, як саме трактувалися результати перевірок: скільки приписів призвели до фактичної зміни поведінки управителя, скільки договорів розірвано через неефективність. А скандальний кейс компанії «Кампаритет», коли торгові центри здавали у суборенду за цінами, що втричі перевищували задекларовані доходи, у звіті не згадується взагалі. Хоча його окремо обговорювали на антикоркомітеті, й Агентство вже у 2026 році підтвердило порушення та заявило про намір розірвати угоди з цією компанією.

Інвентаризація: нарешті встановлена фінальна кількість активів в управлінні АРМА 

Перехідні положення нового закону про АРМА зобов’язали орган за шість місяців провести ідентифікацію усіх активів, переданих йому в управління до набрання чинності законом. У звіті Агентство повідомляє, що за результатами суцільної інвентаризації облік охоплює 60 274 активи, з яких 20 753 мають високий потенціал для управління. Сюди віднесли також ті активи, які готуються до конкурсних процедур або вже визначені як привабливі для передачі в управління та реалізації.

При цьому Агентство досі не послуговується терміном «пул активів», який дозволяє зрозуміти, скільки одиниць майна фактично є в складі працюючого бізнесу, який можна обʼєднати під це поняття. На практиці ж це призводить до того, що зрозуміти інформацію, скільки економічно привабливих бізнесів ховається під цифрою 20 753 одиниці активів, зі звіту досить складно. 

Так, у 2025 році управителям за договорами передали 1703 активи, а за всі роки загалом АРМА передавало управителям 34 062 активи. При цьому оцінка цих 1703 активів – 5 354,31 млн грн, а оцінка всіх – 10 737,53 млн грн. Виходить, що майже 5% переданих в управління активів у 2025 році складають приблизно 50% вартості усіх. І тут може бути гіпотеза про те, що в попередні роки в управління передавались переважно невартісні активи.

Загалом масив активів, щодо яких Агентство має повноваження вчиняти якісь дії, складає 94 336 одиниць. Із них 34 062 уже передані управителям за договорами (1703 у 2025 році), 60 274 – не передані (20 753 з таких мають високий потенціал для управління). 

Окремою проблемою стала робота з «ускладненими» активами: зі 100 звернень АРМА до прокурорів про неможливість ефективно ними управляти, відповіді надійшли лише на 32, з яких позитивно розвʼязано питання лише щодо  5. Тобто 95% кейсів, де АРМА вже визнало актив проблемним для управління, залишаються нерозв’язаними  при залученні сторони обвинувачення. І вирішити цю проблему слід через внесення змін до КПК України, про що ми вже раніше наголошували.

***

За останній рік обсяг процесів усередині АРМА суттєво зріс. Агентство розробляє підзаконні акти, проводить інвентаризацію активів, веде їх розшук і формує політику повернення. Не всі завдання вдалося розв’язати, але поступ помітний. 

Попри це, спостерігаючи за результатами роботи АРМА ми б хотіли бачити реальні результати ефективності повернення активів. А це можна простежити, зокрема, при зіставленні результатів розшуку, арешту, ефективного управління та конфіскації майна. Крім цього, із наявних даних звіту незрозуміло, як саме запрацювала нова система відбору управителів, бо від ухвалення закону ще не відбулося жодного такого аукціону. Та й договори управління, зібрані у звіті, були укладені за старими процедурами. 

Саме тому ключовим завданням для АРМА сьогодні ми бачимо зміну самої логіки розшуку та управління майном. На нашу думку, наступний звіт має демонструвати не лише обсяг виконаної роботи, а й конкретні досягнення у масштабах усієї системи. Тим паче, що посилатися на старі правила вже не матиме сенсу.