Конкурсна комісія з відбору голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) провела публічну співбесіду з кандидатом Віктором Дубовиком. TI Ukraine відстежувала перебіг співбесіди та описала її нижче.

Нагадаємо, що на практичному етапі Дубовик отримав 21 із 50 балів за юридичний блок та 9 із 40 за економічний.

 

Кар’єрний шлях

Комісія звернула увагу на розбіжність між офіційними документами кандидата та публікаціями в медіа щодо його статусу в юридичних компаніях VivaLEX і Волхв: в автобіографії він зазначав посади директора та юриста, тоді як у відкритих джерелах фігурував як керуючий партнер і партнер. Дубовик пояснив це варіативністю внутрішніх назв посад: у трудовій книжці є запис про директора, тоді як фактична його роль в компаніях могла іменуватися по-різному.

Питання комісії викликало і неповне відображення в автобіографії політичної діяльності: у 2012 році кандидат балотувався до Верховної Ради від партії «Зелена планета», у 2015-му — до Миколаївської обласної ради від «Батьківщини», а у 2013–2014 роках працював радником служби першого віцепрем’єр-міністра Арбузова та помічником-консультантом народного депутата. Дубовик пояснив, що заповнював автобіографію виключно на основі записів у трудовій книжці, що є стандартною практикою для держслужбовців. 

Балотування до Миколаївської облради викликало у комісії інтерес ще й тому, що сам кандидат з Донеччини, але вирішив представляти інший регіон. За його словами, там у невеликому містечку проживала його бабуся, тому він був добре обізнаний з проблемами регіону.

Практичне завдання: економічний блок

Комісія поставила уточнювальні запитання до економічного блоку практичного завдання. На прохання навести конкретний приклад збитків держави від неефективного управління активами кандидат обрав обтічну відповідь: описав ризик неповного передання майнових комплексів в управління АРМА, не називаючи конкретних активів. Щоб усунути цю проблему він запропонував залучати АРМА ще на етапі судового розгляду питання про арешт — для попередньої оцінки можливості управління активом.

На запитання щодо законодавчих змін для запобігання продажу активів пов’язаним із фігурантами справ особам або резидентам країни-агресора кандидат запропонував три напрямки: механізм встановлення пов’язаності осіб, можливість зупиняти конкурсні процедури при виявленні таких зв’язків, а також захист рішень АРМА від судового блокування за аналогією з рішеннями НБУ щодо виведення банків з ринку.

Майнові питання та доброчесність

Цей блок зайняв значну частину співбесіди.

Будинок у Донецьку. Кандидат підтвердив, що є власником будинку в котеджному містечку «Хорошов» у Донецьку, який будувався протягом 2009–2014 років за типовим проєктом забудовника. До завершення будівництва в будинку ніхто не проживав, а після добудови розпочалося повномасштабне вторгнення на Донеччині.

Другий будинок у Донецьку. Поряд із власним будинком кандидат із дружиною придбали ще один — менший — за кошти батьків дружини. Після переїзду до Києва цей будинок було продано, кошти від продажу використовувалися на поточні витрати.

Майно під Києвом. Будинок у Вишгородському районі (за словами кандидата — «маєток», що йому сподобався місцевістю, розміром і сусідами) придбаний переважно за кошти батьків колишньої дружини, а також на власні заощадження та успадковані кошти матері. На ділянці також розташований недобудований об’єкт, роботи на якому  через відсутність будівельних підрядників останнім часом активно не проводять. На об’єкт незавершеного будівництва не нараховується податок на нерухомість, Дубовик сплачує лише земельний податок.

Квартира в Києві. Кандидат придбав квартиру за $8 700 як технічне приміщення без окремого входу — доступ до неї був через котельню та електрощитову. Протягом близько трьох років він провів технічну реконструкцію (окремий вхід, вікна, двері) та юридичну легалізацію для продажу приміщення. У 2019 році квартиру продали за $51 000. Підтвердних документів про понесені витрати на реконструкцію Дубовик не зберіг.

Загальний обсяг фінансової допомоги. За підрахунками голови комісії, сукупний обсяг фінансової допомоги від батьків колишньої дружини Дубовика на придбання різних об’єктів майна перевищував $200 000. Кандидат підтвердив цю цифру, зазначивши, що реальна сума була більшою.

Розподіл майна після розлучення. При розлученні колишня дружина отримала автомобіль, земельну ділянку та квартиру. Кандидат залишив за собою будинок під Києвом, де проживає з сином, та недобудований об’єкт. Комісія звернула увагу на асиметрію: кандидат отримав нерухомість на підконтрольній Україні території, тоді як колишня дружина — здебільшого майно в окупованих або прифронтових областях. Дубовик вважає розподіл пропорційним з урахуванням виховання ним дитини, а також авто та квартиру у Києві. 

Довіреності від батька. Комісія поінформувала кандидата про наявність двох довіреностей від його батька — від березня та серпня 2014 року — про які Дубовик, за його словами, дізнався лише під час співбесіди. Примітно, що це питання кандидат пояснив можливістю видачі довіреності без відома особи нормами українського законодавства і те, що він спілкувався з керівником НАЗК стосовно того, яким чином можна це виправити. А також вказав, що не спілкується з батьком з 2012 року (після смерті матері). 

Оцінка майна матері. Для підтвердження джерел походження коштів кандидат надав підготовлений у 2023 році оціночний висновок щодо материної нерухомості в Маріуполі, відчуженої у 2005–2009 роках. Голова комісії поставила під сумнів методологію такої оцінки: фізичний доступ до об’єктів у 2023 році був неможливий. Кандидат пояснив, що оцінювач спирався на дані Державного реєстру речових прав, відомості про іпотечний договір із Приватбанком на $50 000 та судові рішення щодо нового власника.

Лідерські якості та бачення АРМА

Кандидат описав досвід розробки Стратегії розвитку системи правосуддя 2022–2030 у своїй поточній роботі в Офісі президента як приклад стратегічного планування із залученням широкого кола стейкхолдерів — Верховного суду, ВРП, ВККС, міжнародних партнерів та громадянського суспільства. Документ закріплений у Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій Кабінетом Міністрів. При цьому Дубовик визнав, що, будучи очільником Офісу, серйозний тиск на нього чинили ГО та ЗМІ, які стверджували, що рішення неправомірні.

На питання про забезпечення незалежності АРМА кандидат назвав три пріоритети: розвиток комунікаційної стратегії та щотижневі публічні брифінги, розширення повноважень громадської ради (зокрема, надання їй права коментувати проєкти нормативних актів АРМА), а також створення окремого підрозділу нормопроектування всередині Агентства.

Дубовик хотів би розвинути «механізм безпосередньої комунікації» або простими словами спілкування голови АРМА через соцмережі, аби публічно відстоювати рішення та демонструвати роботу. Щось подібне ми уже спостерігали у роботі попередньої очільниці АРМА Олени Думи, однак кандидат додав, що за всі ці роки АРМА використовувала такий «потужний» інструмент неправильно.

Як ключову мету для себе на новій посаді Дубовик вказав «зробити АРМА інституцією, де кожне рішення можна пояснити, перевірити і захистити».