Порядок прийняття арештованих активів в управління АРМА: юридичний аналіз

Спільний наказ АРМА та Офісу Генерального прокурора затвердив Порядок прийняття арештованих активів в управління АРМА. 

Цей порядок — один із ключових елементів підзаконного регулювання, необхідного для запуску оновленої моделі управління активами АРМА. Він суттєво доповнює попередній механізм передачі активів, який існував до набрання чинності законом про реформу АРМА, та має забезпечити процедурну сумісність дій прокурорів і Агентства.

Transparency International Ukraine вже аналізувала низку підзаконних актів, прийнятих на виконання оновленого закону, тому надаємо оцінку і цьому нормативному акту.

Як було раніше

До набрання чинності Законом №4503-IX порядок приймання активів регулювався виключно законом про АРМА в загальних рисах. Стара модель характеризувалася низкою проблем, таких як:

• відсутність єдиного механізму попередньої ідентифікації активу — АРМА фактично приймало в управління «що дають», без можливості повноцінно оцінити, чи зможе воно ефективно управляти активом;
• розмиті строки прийняття активів, що породжувало конфлікти між прокурорами та АРМА щодо моменту фактичної передачі активу та переходу відповідальності за його збереження;
• відсутність процедури обстеження (огляду) активу за участю прокурора або уповноважених ним осіб, що створювало ризики прийняття в управління активів у незадовільному стані без належної фіксації.

Як є зараз

Новий Порядок запроваджує суттєво іншу модель, яка ґрунтується на таких ключових елементах

1. Ідентифікація активу як передумова прийняття

Хоча сам Порядок не регулює ідентифікацію (це предмет окремого підзаконного акта), він враховує її результати. Пункт 7 розділу I передбачає: якщо в ухвалі слідчого судді відсутнє посилання на передачу активу в управління АРМА, Агентство за зверненням прокурора здійснює його ідентифікацію, щоб визначити можливості для ефективного управління.

2. Чіткі строки на опрацювання звернення

Зазначені пункти узгоджуються з абзацом третім частини першої статті 19 Закону, який встановлює загальний 10-денний строк для прийняття активу з можливістю продовжити його до 30 робочих днів.

3. Диференційований підхід залежно від виду активу

Порядок вперше деталізовано регламентує процедуру прийняття активу в управління:

• рухомого та нерухомого майна — з обов’язковим обстеженням (оглядом) на місці фактичного знаходження за участю осіб, запропонованих прокурором;
• цінних паперів — через призначення розпорядника рахунку в цінних паперах і взаємодію з депозитарною установою;
• грошових коштів у безготівковій формі — через платіжні інструкції та можливість розміщення на депозитному рахунку;
• грошових коштів у готівковій формі — через касу відділення державного банку;
• банківських металів — через індивідуальний банківський сейф у державному банку.

4. Обстеження активу як обов’язковий елемент

Підпункт 1 пункту 4 розділу II запроваджує обов’язкову процедуру огляду активу за участю «щонайменше однієї з осіб, запропонованих прокурором у зверненні» (слідчого, детектива, спеціаліста). Це принципова новація, яка має забезпечити належну фіксацію стану активу на момент передачі та зменшити ризики подальших спорів між прокурором і АРМА щодо того, яким актив був на момент прийняття.

5. Можливість залучати поліцію

Порядок прямо передбачає право працівників МТУ АРМА «у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існує загроза життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці», залучати працівників поліції відповідно до спільного наказу АРМА і МВС. Це важлива гарантія безпеки в умовах, коли активи нерідко перебувають у фактичному володінні підозрюваних або пов’язаних з ними осіб.

Які можуть виникнути проблеми?

Загалом найбільші виклики можуть трапитись у разі розбіжностей у фактичному та юридичному стані арештованого майна. Адже пункт 6 розділу I Порядку передбачає, що прокурор має право подавати пропозиції до проєкту акта приймання-передачі протягом чотирьох робочих днів, які АРМА надалі має розглянути в одноденний строк. Однак не визначено порядок дій у разі неприйняття АРМА пропозицій прокурора. Це створює ризик «безкінечного узгодження», коли формально 10-денний строк дотримується, але фактично передача активу затягується через ітеративні правки, що несумісно з природою арешту.

Крім цього, Порядок виходить з припущення, що висновок щодо можливості здійснювати управління активом вже існує на момент звернення прокурора. Проте не врегульовано ситуацію, коли під час обстеження активу за місцем фактичного знаходження виявляється істотна невідповідність цього майна тим даним, на яких ґрунтувався висновок. 

Також існує невизначеність щодо строку фактичного огляду активу. Наприклад, не врегульована ситуація, коли особа, запропонована прокурором, не може забезпечити свою участь у вказаний АРМА строк, а відтак не визначено, чи може огляд відбутися за відсутності таких осіб, і якщо так, то за яких умов.

Відтак усі ці речі АРМА необхідно напрацювати у взаємодії з органами прокуратури, і їх можна буде ефективно вирішити з огляду на загальні засади кримінального провадження та відповідних відомчих стандартів. А за потреби порядок можна змінити, щоб нормативно врегулювати шляхи подолання викликів.

Висновок

Порядок прийняття арештованих активів в управління АРМА, затверджений спільним наказом АРМА і Офісу Генерального прокурора, є необхідним кроком у реалізації Закону № 4503-IX. Він закриває одну з ключових прогалин у підзаконному регулюванні нової моделі роботи з арештованими активами.

Водночас практика його застосування може показати окремі проблеми, які вимагатимуть зміни деяких положень, тож АРМА слід це відстежувати та оперативно реагувати на це через, зокрема, ініціювання змін до нормативних актів.