Конкурс НАЗК: нотатки з фінальних співбесід

24 та 25 лютого Комісія з відбору Голови НАЗК провела фінальні співбесіди з претендентами на цю посаду.

Учасниками цього етапу конкурсу стали Андрій Вишневський, Сергій Степанян, Віктор Павлущик, Віталій Нікулін, Дмитро Калмиков, Сергій Гупяк, Олександр Скомаров, Катерина Каплюк, Олександр Скомаров та Артем Хаванов.

Раніше ми вже публікували профайли кандидатів та нотатки зі співбесід на доброчесність, а тепер ділимося з головним з розмов про подальші плани кандидатів на посаді Голови НАЗК.

Андрій Вишневський

Колишній заступник Голови НАЗК. Отримав ступінь магістра публічної політики в Оксфорді, а також має кваліфікацію викладача біології та хімії й юриста.

Своїми найсильнішими якостями кандидат вважає етичну позицію, послідовність у служінні публічному інтересу та чіткий вибір місць навчання по життю. А ось слабкою стороною Вишневський визначив брак політичної гнучкості.

Серед ситуацій, де Вишневський проявився як гарний кризовий менеджер, він назвав розроблення і затвердження Державної антикорупційної програми в короткі терміни, хоч у програмі й було втрачено блок про реформування системи Офісу генпрокуратури. Також він відзначив втілення безоплатної правової допомоги у 2012 році.

У перший день роботи на посаді Вишневський би перерозподілив обсяг завдань НАЗК, оскільки низка задач страждає через брак людей. У перший тиждень він би почав процес перебудови системи планування роботи НАЗК, оскільки, на його думку, нинішня методика OKR не підходить для державного органу. А в перший рік Вишневський планує зосередитися на виконаннях рекомендацій Єврокомісії.

Якщо очолить НАЗК, він також планує врешті затвердити і заюстувати порядок логічного та арифметичного контролю (ЛАК) при перевірці декларацій, а також припинити роботу з “реєстром міжнародних спонсорів війни”, який вважає “самодіяльністю”. Водночас кандидат відділяє напрямок державної санкційної політики, в якій роль НАЗК треба затвердити на законодавчому рівні за умови прийняття політичного рішення владою.

Кандидат вважає, що розподілити ресурси НАЗК між повними перевірками декларацій і моніторингом способу життя декларантів треба приблизно порівну. І те, наскільки багато декларацій пройдуть повні перевірки, треба узгодити всередині НАЗК разом з іншими стейкхолдерами

Комісія розглянула й таку проблему в роботі НАЗК, як неефективне використання ресурсів під час перевірки декларацій. Крім уже згаданої системи ЛАК, Вишневський бачить як спосіб вирішити це, зокрема, підняти погрішність, щоб відділити неточні дані від ознак незаконного збагачення.

Вишневський також поділився поглядом на те, як вдало імплементувати засоби контролю серед державних інституцій. На його думку, в інших органах мають постійно працювати антикорупційні уповноважені, яким би допомагало НАЗК.

Критику Вишневський вважає одним з ресурсів для самовдосконалення. Тож якби його діяльність вважали неефективною, він би опирався як на думку колег і партнерів з сектору, так і на незалежну оцінку роботи НАЗК.

Насамкінець у кандидата запитали про роль НАЗК в потенційному моніторингу і попередженні корупції серед донорів, які виділяють нам фінансову підтримку. На думку Вишневського, Агентство може займатися цим за бажання донорів, але обов’язково має це робити, відколи виділені ресурси стають державною власністю України.

Сергій Степанян

Т.в.о. директора антикорупційного підрозділу в Міноборони. Закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого.

За перші сто днів на посаді Голови НАЗК планує ознайомитись із ситуацією всередині структури та колективу НАЗК, процесами роботи. Поки особисто не ознайомиться з багатьма пунктами, то рішення приймати не буде. Зосередив би свою увагу на звіті незалежного аудиту, який можна використовувати як “дорожню карту”. За 100 днів хотів би виправити організаційну та штатну структуру, все те, що залежить від НАЗК безпосередньо, а потім би приступав до більш глобальних завдань.

Степанян заявив, що потрібно визначити законодавчо критерії “доброчесності”, які мають бути подані до ВР та проголосовані, адже для чиновників важливо розуміти ці критерії. Вважає, що потрібно боротися з корупцією системно та усувати її глибоко в цілому та прибрати саму причину.

Найбільшим досягненням на нинішній посаді назвав те, що разом з командою в Міноборони почали змінювати правила гри та вносити системи контролю за проведенням закупівель, повернули в ці процеси антикорупційний контроль, якого раніше не було.

Відповідаючи на питання комісії щодо корупційних скандалів в Міноборони, заявив, що коли почалась війна, Міністерство не було готове до закупівель під час війни. І коли він приєднався до команди у 2023 році на тлі всіх скандалів, то його команда почала відновлювати контроль закупівель, що призвело до того, що скандалів стало набагато менше. Також в складі антикорупційного підрозділу передавали матеріали в правоохоронні органи. За словами Степаняна, зараз Міноборони працює, щоб запобігти повторенню таких ситуацій. Висловив свою особисту думку, про те, що Міноборони замість визнання проблеми в комунікації корупційних скандалів, почало захищатись.

Кандидат вважає, що керівництву НАЗК не потрібно займатись мікроменеджментом та намагатися керувати всіма чотирма сотнями працівниками НАЗК, а потрібно довіряти своїм підлеглим.

Зауважив, що НАЗК повинно пояснити, чому воно змінює роз’яснення в деклараціях і довести це до кожного декларанта будь-якими способами. А також вважає, що в НАЗК нічого реформувати не потрібно, а потрібно вдосконалення тієї інституції, яка вже існує та потрібно виконати ті напрацювання, які вже існують.

Крім цього, кандидат вважає за необхідне зменшити кількість декларантів та залишити серед них лише тих, які дійсно мають вплив на корупцію в державі, а для зменшення корупціогенних факторів варто підвищувати заробітні плати службовцям.

Якщо буде обраним Головою НАЗК, то успіхом буде вважати майбутнє існування чесної незалежної інституції держави та самого НАЗК, коли при незалежних перевірках не буде виникати зауважень до роботи Агентства та його Голови.

На запитання, який саме досвід робить його кваліфікованим для посади голови НАЗК, Степанян зауважив, що він тут єдиний такий конкурсант, який наділений таким великим набором навичок і досвіду, інших таких конкурсантів немає.

Віктор Павлущик

Керівник відділу детективів НАБУ і старший детектив. Претендував на посаду директора Нацбюро, має кваліфікацію юриста та економіста-міжнародника.

Своїми сильними сторонами кандидат вважає те, що він завжди прагне проаналізувати інформацію через різні джерела та те, що має практичний досвід у роботі. Але йому ще варто попрацювати над публічними виступами.

Членкиня комісії наголосила на тому, що під час співбесіди Павлущик кілька разів повторював тези, що “він не найрозумніший і не Вікіпедія”, тож виникло запитання про лідерство кандидата. На це Павлущик зазначив, що він все ж лідер, а не виконавець вказівок “зверху”.

Під час роботи в НАБУ кандидат не відчував жодного політичного тиску ззовні, хоча згадав про інституційні спроби погіршити становище детективів. Водночас Павлущик пригадав випадки, коли особисто йому погрожували розправою та знищенням майна.

Якщо Павлущик очолить НАЗК, його першочерговими завданнями буде знайомство з колективом, аналіз виконання рекомендацій аудиту та рекомендацій Єврокомісії, акцент на дебюрократизації та цифровізації Агентства, а також нормотворча діяльність.

Серед пріоритетів НАЗК Павлущик також бачить запобігання корупції шляхом комунікації з населенням та навчання людей, зокрема нормам декларування. На його думку, Україна має назавжди забути гасло “щоб в Україні не було корупції та був кум, який міг все порішать”.

Павлущик вважає рівноважливими для Агентства такі аспекти, як повні перевірки декларацій, моніторинг конфлікту інтересів та моніторинг способу життя. Також, на його думку, НАЗК має навчати антикорупційних уповноважених, адже вони можуть донести інформацію до користувачів послугами Агентства.

У кінці в Павлущика запитали, чи не вбачає він суперечностей в роз’ясненнях НАЗК щодо декларування, конфлікту інтересів і викривачів корупції. Він відповів, що роз’яснення стали значно кращими від початку роботи Агентства, однак ще підлягають розвитку. Зокрема, їх розуміння можна спростити для тих, хто не є юристом.

На прохання комісії переконати її в довірі до майбутньої діяльності Павлущика, він відзначив свою цілеспрямованість, докладання зусиль у всіх сферах роботи та прагнення покращити Україну, щоб наступні покоління не знали про старий радянський менталітет.

Віталій Нікулін

Представник омбудсмена в місцях несвободи. Свого часу він закінчив Національний університет “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” та Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”. А до призначення на посаду представника омбудсмена тривалий час працював у Харківській міській раді, зокрема начальником відділу реклами.

Під час співбесіди комісія поцікавилася, чим викликане бажання кандидата очолити НАЗК. Нікулін відповів, що для нього важливі позитивні зміни в країні. Він уже має десятирічний досвід керування різними колективами, а наразі його команда охоплює десь 250 осіб, з яких понад половина — представники громадських організацій. Тому хоч організація роботи значної кількості людей — завдання непросте, але йому це вдається. “Я розумію, що, можливо, буде складність спочатку зрозуміти деякі процеси. Але принципи керування і принципи менеджменту – вони одні й ті самі”.

Запитала комісія і про те, як кандидат за його потенційного керівництва бачить взаємодію НАЗК з Кабінетом Міністрів. Нікулін вважає цю роботу логічною, адже, по-перше, саме уряд призначає Голову НАЗК. По-друге, саме уряд може допомогти з посиленням інституційної спроможності НАЗК — в питаннях розширення штату, формування територіальних підрозділів та фінансування. І третім аспектом роботи, на думку Нікуліна, є питання нормотворчості. Нікулін переконаний, що співпраця з Кабміном є пріоритетною, але Голова НАЗК має зберігати свою незалежність.

Кандидат поділився баченням того, як варто запускати роботу територіальних підрозділів НАЗК. За його словами, саме теруправління допоможуть з реалізацією державної антикорупційної політики на місцях, сприятимуть оперативному реагуванню на правопорушення, забезпечать представництво інтересів НАЗК в судах, а ще допоможуть налагодити дієвий контакт з викривачами. Так можна буде розвантажити центральний апарат, щоб він займався більше стратегічними питаннями.

Цікавилася комісія і тим, як кандидат пропонує покращити наявні сфери роботи НАЗК. Нікулін вважає, що наявного формату декларацій цілком достатньо для отримання необхідної інформації про чиновників, і перелік декларантів, на його думку, теж цілком вичерпний. Але для нових декларантів Нікулін пропонує створити проєкт декларації, в який автоматично збереться інформація про особу з різних реєстрів.

Щоправда, в кандидата виникли запитання щодо роботи модуля логічного арифметичного контролю (ЛАК). На думку Нікуліна, цей ЛАК необхідно постійно удосконалювати і створювати такі умови, щоб він виявляв корупційні ризики. Але нині немає в публічному доступі відповідного положення про ЛАК, тому й вичерпніше розповісти про те, як його треба змінювати, він наразі не може.

Водночас Нікулін зазначив, що наразі НАЗК виконує певні функції, не передбачені законодавством, і так не повинно бути. На його думку, наприклад, питання щодо санкцій, хоч ця сфера й надважлива, мають виконувати компетентні державні органи — наразі навіть на сайті НАЗК немає інформації про те, чим саме Агентство займається в цій галузі. Тож кандидат загалом не проти, аби фахівці, які зараз цим займаються цим в НАЗК, перейшли у відповідні підрозділи цих органів. Також, на думку Нікуліна, є проблемне питання проходження спеціальних перевірок.

Так само Нікулін визнає недоречним наявний підхід до наповнення Реєстру корупціонерів, адже “станом на сьогодні є проблема внесення в цей реєстр осіб, які в принципі не мають бути в ньому”. На думку кандидата, необхідно відкоригувати перелік осіб, яких варто вносити, а також визначитися зі строком перебування їх в цьому реєстрі.

Також Нікулін вважає неефективною роботу НАЗК у сфері моніторингу фінансування політичних партій. “Якщо ми зможемо побороти корупцію в політиці, то всі інші сфери суспільного життя будуть прямо пропорційно звільнятися від такого ганебного явища”, — заявив кандидат.

Дмитро Калмиков

Керівника департаменту антикорупційної політики НАЗК. За освітою він магістр правознавства та фінансів.

Калмиков назвав 3 речі, які йому вдалися найкраще — об’єднання команди із 20 професіоналів навколо єдиних цінностей, розробка Антикорупційної стратегії, і потім програми на її виконання антикорупційної програми (ДАП) у дуже стислі строки, а також розробка санкційного законодавства. Водночас серед того, що не вдалося, кандидат вказав те, що йому не вдалося переконати керівництво у “більш чіткому розподілі функцій з формування політики і її реалізації”, а також в тому, “що ключовий антикорупційний потенціал міститься може навіть не стільки в інспекційних функціях, скільки в ідентифікації найбільш вражених корупцією сфер”.

На думку Калмикова, найбільш кризовими ситуаціями у його професійній діяльності були 2 випадки. Коли йому довелося в дуже короткі строки підготувати Державну антикорупційну стратегію, а потім — Державну антикорупційну програму. Для реалізації цих важливих документів, за словами Калмикова, він та його колега Іван Пресняков змогли вийти на контакт і об’єднати навколо себе ключових фахівців із державних інституцій, налагодити контакти із кількома десятками профільних стейкхолдерів у відповідних сферах. Також кандидат зазначив, що під час розробки ДАП проводилося 11 громадських слухань, що за його словами, найбільша кількість в історії України при обговоренні документів. А під час ухвалення Антикорупційної стратегії — 7 громадських слухань.

На запитання комісії, про те, чи погоджується він з результатами незалежного аудиту НАЗК, Калмиков відповів, що сприймає абсолютну більшість зауважень, викладених у документі. А також погоджується з тим, що низка структурних підрозділів виконували дублюючі функції, деякі підрозділи виконували непритаманні їм функції, а деякі підрозділи почали виконувати взагалі не передбачені законом функції. І врахування таких зауважень Калмиков вважає одним з ключових і пріоритетних завдань для майбутнього голови.

Серед іншого Калмиков наголосив на необхідності забрати у НАЗК відділ, який займається санкціями. Калмиков сказав, що одним з перших його рішень у разі обрання головою буде термінове припинення реалізації всіх непритаманних Національному агентству функцій, в тому числі і санкційного підрозділу НАЗК.

На запитання від комісії, чи шкодує Калмиков за якісь свої вчинки, кандидат відповів, що в професійному житті у нього немає випадків, за які йому було б соромно. А от із особистого розказав історію з дитинства, коли він бувши семирічним хлопцем, не заступився за старшого брата.

Сергій Гупяк

Керівник Вінницького територіального управління ДБР. У 2008 році він отримав диплом спеціаліста Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також у 2012 році отримав диплом магістра Національної академії прокуратури.

Комісія запитувала його про методи та об’єкти фінансового контролю, яких би позбувся кандидат у разі обрання Головою НАЗК. На це Гупяк відповів, що бачить у зменшенні обсягів фінансового контролю “палку з двома кінцями”, адже після змін в законодавстві ті особи, які уникнуть фінансового контролю, також ще уникнуть відповідальності за конфлікт інтересів, порушення інших антикорупційних обмежень і тому подібне. На погляд Сергія, сама структура декларування зроблена гармонійно, а об’єкти які підлягають декларуванню — збалансовані.

У процес добору персоналу Сергій волів би додати тест на загальні здібності, а результати психологічного тесту може мати рекомендаційний характер для обрання напрямку роботи працівника.

Ключові показники ефективності у разі свого призначення вбачає у зменшенні корупційних ризиків в ключових шести сферах, визначених антикорупційною стратегією, зокрема у сфері оборони. Проте Сергій вважає, що нинішня антикорупційна стратегія і антикорупційна програма у сфері оборони не пристосовані до нинішнього воєнного часу і потребує суттєвих змін.

У сфері оборонних закупівель важливим бачить визначити чітку методику, алгоритм ціноутворення. Для цього бачить доцільним посилити функцію НАЗК з антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, суттєво розширивши штат антикорупційних експертів НАЗК. Зробити висновки експертизи обов’язковими для врахування, створити можливість її ініціювання з боку НАЗК. Має ідею створити міжвідомчу робочу групу, яка б допомагала враховувати прогалини законодавства, виявлені на практиці.

На погляд Гупяка, гарантії незалежності НАЗК наразі є достатньо високими і забезпечують Агентству центральне місце в антикорупційній інфраструктурі. А задачу для голови НАЗК вбачає в тому, щоб ці гарантії незалежності були збережені та недопуску втручання органів влади та законодавчих змін, які б ці гарантії незалежності змінили.

Свою особисту незалежність Сергій вбачає у тому, що не надає можливості будь-кому ззовні протиправно впливати на нього, у здатності самостійно приймати рішення і мати можливість обрати те чи інше місце роботи за власним бажанням. Також свою незалежність поряд з доброчесністю і системністю бачить серед якостей, які йому допоможуть на посаді голови.

Комісія також зацікавилась тим, як кандидат оцінює функціонування Єдиного порталу викривачів, на що Гупяк заявив, що потрібно збільшувати питання захисту викривачів, усунути певні протиріччя у законодавстві, пропрацювати інтерфейс самого порталу.

Комісія попросила оцінити нинішнє місце роботи кандидата ДБР з точки зору реформування на шкалі від 0 до 10, проте кандидат не дав таку оцінку, адже це суперечило б його професійній етиці і він “не є керівником України” аби оцінювати різні інституції. Замість того навів ознаки незалежності органу: зокрема, зайняття посади через конкурс, відсутність протиправного зовнішнього впливу.

Також кандидат вважає, що кількісний склад НАЗК наразі не відповідає потребам і обсягам роботи, а своїм майбутнім завданням вбачає ініціювання розширення штату та утворення територіальних управлінь.

Олександр Стародубцев

Заступник керівника апарату НАЗК. За освітою він фінансовий менеджер. Навчався також в Києво-Могилянській бізнес-школі. У 2017–2018 роках був запрошеним стипендіатом університету Стенфорда, Каліфорнія.

Трьома найбільшими своїми перемогами за 3,5 роки роботи в НАЗК Стародубцев вважає: розбудовану HR-функцію, створену систему управління справами та особисте долучення до розробки хорошої інституційної стратегії НАЗК.

Майбутній розвиток НАЗК Стародубцев бачить так — в першу чергу, Агентство має збалансувати три напрямки: невідворотності покарання, розбудови систем запобігання корупції і розбудови доброчесності. По-друге, НАЗК має повернути довіру всіх партнерів, органів влади та громадськості.

Першим, за що планує взятися Стародубцев, якщо його оберуть головою, — це переосмислити стратегію всього, що робить НАЗК і збалансувати напрямки роботи.

Комісія також запитала кандидата про три якості, завдяки яким його можна було б порекомендувати на посаду голови. Він назвав: великий управлінський досвід, формування сильної команди, і уточнив, що “команда борду топменеджерів НАЗК — це має бути не команда зірок, а це має бути зіркова команда”. І третьою якістю він назвав людяність.

Санкційний напрям діяльності НАЗК, який наразі не передбачений законодавством, Стародубцев закривати не готовий. На його переконання, він має бути збережений до поки нема кому передати його в управління. Також він пообіцяв, що “це буде першим пріоритетом”. І відразу як він розбереться з командою і зі стратегією, то візьметься за санкції.

Реєстр корупціонерів Стародубцев уявляє як “пантеон ганьби”. І зараз, на думку Стародубцева, він потребує реформування. Адже, за словами кандидата, зараз туди потрапляють не тільки ті, хто мали б, а й особи, які вчинили дрібні погрішності. Також він вважає, що перебування в цьому реєстрі не може бути пожиттєвим.

Стародубцев зазначив, що НАЗК за Новікова було побудовано за лідерським типом, і що Новіков вирішував з ким Агентство спілкуватиметься, а з ким ні. В цих умовах Стародубцев “робив так звані партизанські вилазки” до ГО і менеджерів, які були активними в його темі. Таким чином, він зібрав “окрему нараду клубного типу”, де, за його словами, були всі антикорупціонери й менеджери публічної сфери. Стародубцев сказав, що це була можливість просто поговорити.

Катерина Каплюк

Зараз ФОП, а до цього вона працювала в департаменті моніторингу способу життя в НАЗК та займалася розслідувальною журналістикою.

Передусім кандидатка пояснила своє ставлення до того, що в попередні періоди НАЗК дуже часто не керувалося саме розробленими нормативно-правовими актами, зокрема в частині моніторингу способу життя — її робочої сфери. Каплюк визнала, що це викликало дуже значну доречну критику і зі сторони громадянського суспільства і зі сторони ЗМІ та міжнародних аудиторів. Кандидатка запевнила, що після очолення НАЗК виправить це, бо, на її думку, дуже важливо, щоб ці процеси відбувалися прозоро і за юстованими порядками.

Висловилася кандидатка і щодо можливого покращення системи декларування. Каплюк переконана, що дуже потрібно максимально автоматизувати можливості підтягувати в декларацію, наприклад, дані про членів сім’ї. За власними спостереженнями кандидатки, “часто недостовірне декларування відбувається не тому, що люди хочуть щось приховати, а тому що вони не до кінця розуміють, що декларувати”.

Каплюк переконана, що допомогти в цьому може ефективна розбудова системи антикорупційних уповноважених, які на місцях будуть роз’яснювати держслужбовцям, як саме необхідно заповнювати декларації. Саме це, на її думку, зможе посилити превентивну функцію НАЗК.

Також Комісія питала про доречність для НАЗК займатися санкційною політикою. Каплюк відповіла: “Я вважаю що НАЗК цим займатися не має, водночас у НАЗК є напрямок оцінки корупційних ризиків. І тут я бачу велику перспективу”. Водночас свою роботу в Task Force в межах розбудови системи санкційних списків, розшуку активів підсанкційних осіб кандидатка вважає своїм великим успіхом.

Висловилася Каплюк і про можливості для подальшого покращення моніторингу способу життя посадовців. На її думку, потрібно переходити до адекватного ризикоорієнтованого підходу. І хоч частково НАЗК уже почало це робити, якби вона стала Головою, хотіла б це посилити, наприклад, через залучення громадськості до аналізу критеріїв, які закладаються в ЛАК.

Багато цікавилася комісія і тим, як кандидатка планує впроваджувати кадрову політику. Каплюк розповіла, що не планує підходити до цього радикально, а хоче переважно опиратися на вже наявних, навчених працівників. Водночас вона буде активно працювати над заповненням численних вакансій в Агентстві, залучаючи до цього рекрутингові агенції та безпосередньо спілкуючись із громадськими та міжнародними організаціями, де можуть бути необхідні кадри.

Взагалі своїми сильними сторонами Каплюк вважає вміння брати відповідальність, вміння генерувати робочі ідеї та емпатію. Але визнає, що працює над подоланням свого “бачення світу чорно-білим”, що принесла з собою ще з часів роботи в журналістиці. А також вона намагається подолати звичку контролювати всі підпорядковані їй процеси, За словами Каплюк, в процесах делегування вона вже бачить помітний прогрес.

Олександр Скомаров

Заступник Керівника Головного підрозділу детективів, керівник одного з підрозділів детективів НАБУ. У 2008 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Право» в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Дідоренка. У 2010 році отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» в Національній академії прокуратури України.

Найсильнішими рисами свого характеру вважає принциповість, послідовність і порядність, а до слабких — загострене почуття справедливості. Також зазначив, що рішень у розріз зі своєю совістю та перш за все законодавством не приймав.

Кандидат заявив, що вся його робота останні 8,5 років — це суцільне протистояння тиску, який змінює свої форми та види, і що до 2019 року зовнішній тиск на НАБУ був перманентний і “шалений”, проте попросив не проводити ніяких паралелей. Проте він не піддався цьому тиску, адже “сила завжди в законності” і він планує принести цей принцип і в НАЗК. Прокоментував він намагання підірвання довіри до нього так: “Коли ти щось хороше робиш, то постійно на тебе намагаються давати інформацію, яка якимось чином може тебе скомпрометувати”.

Кандидат сказав, що знає, в якому стані правоохоронна система була в 2015 році і що зараз відбулись позитивні зрушення, але ще є багато проблем.У своїй діяльності найбільше пишається тим, що не порушував, працюючи на держслужбі, правила “угоди” з державою, спільними здобутками та тим, що вдається дотримуватись work-life balance.

Наразі кандидат вбачає декілька основних викликів щодо діяльності НАЗК: війну, зміну керівництва, виконання багатьох євроінтеграційних вимог у короткі строки та розробку плану дій щодо рекомендацій незалежного аудиту. Скомаров заявив, що в нього немає мети “просидіти чотири роки” у НАЗК, і що він йде за лідерством та видимими досягненнями. “Ми повинні здивувати прогресом наступну комісію”, — заявив Скомаров.

Говорячи про фактори, які впливають на рівень громадянської довіри до антикорупційних органів, Олександр назвав прозорість, чіткість критеріїв оцінки ефективності самого агентства та лідерство керівника НАЗК.

Наразі Скомаров вважає, що захист викривачів в Україні достатній, але потрібно підвищувати знання аудиторії про портал викривачів, популяризувати культуру викривання, розповідати про позитивні наслідки для викривача заради зміни їхнього сприйняття.

Скомаров вважає, що потрібно свіжим поглядом переглянути діяльність НАЗК і зрозуміти, чи всі підрозділи ефективно виконують свої функції і як усунути різні недоліки. Попереднього керівника НАЗК критикувати не став, але заявив, що певні речі зробив би по-іншому і хотів би зробити НАЗК більш відкритим, адже “там нема чого приховувати”. При керівництві сповідує філософію децентралізації та делегування, а роль Голови НАЗК бачить більше як менеджерську.

Скомаров думає, що для того, щоб НАЗК займалося санкційною політикою, це має бути прописано в законі. Кандидат заявив, що санкційну політику потрібно передати в інший орган.

Кандидат переконаний, що одним з векторів розвитку НАЗК є посилення співпраці із закордонними колегами, тому він буде прагнути до укладення міжнародних двосторонніх договорів.

В разі обрання Головою НАЗК заявив, що “сірого кардинала” в Агентстві не буде, а за рекомендацією від уряду нікого призначати не збирається, тому що відповідальність за ефективність роботи НАЗК візьме на себе.

Артем Хаванов

Зараз він працює уповноваженим з антикорупційної діяльності в “Укрексімбанку”, а до цього був керівником антикорупційної програми в групі “Нафтогаз” та керівником комплаєнс-офісу у ДК “УкрОборонПром”.

Хаванов переконаний, що головними рисами очільника НАЗК є доброчесність, професіоналізм і сильні навички в менеджменті, і, на його думку, він всіма ними володіє. Водночас кандидат визнав, що ще не до кінця уявляє навантаження на цій посаді, проте і на теперішній роботі йому доводиться курувати багато процесів.

При цьому кандидат підкреслив, що має досвід очолення колективу із понад 60 людей, а “якщо особа здатна керувати більш ніж 20, то керування більшою кількістю людей не є проблемою”. На думку Хаванова, якщо правильно каскадувати цілі і бути лідером, — це мотивуватиме працівників.

Власне НАЗК Хаванов вважає таким собі “комплаєнсом для всієї держави”, і саме тому він зацікавився участю в конкурсі з відбору Голови. А власний досвід у розбудові культури доброчесності в приватному секторі він вважає своєю головною перевагою, адже такі практики можна поширити не лише на підприємства.

При цьому найважливішим своїм завданням на посаді Голови НАЗК Хаванов бачить посилення інституту уповноважених на місцях. На його думку, саме це є ключовим елементом в інфраструктурі запобігання корупції. І те, наскільки такі уповноважені будуть ефективними та доброчесними, на переконання Хаванова, вплине також і на покращення показників України в Індексі сприйняття корупції.

На запитання, як саме, на думку кандидата, має працювати така система, Хаванов відповів, що уповноважені на місцях повинні мати прямий зв’язок з центральним офісом НАЗК. Водночас вони мають бути обізнані зі сферами, в яких працюють, та безпосередньо контактувати з топменеджерами компаній. А щоб усе працювало, уповноваженим необхідно забезпечити достатній захист та незалежність.

Багато уваги кандидат також планує приділяти захисту викривачів. “Історія з викривачами в нас зараз на дуже початковому етапі. Тому що, як правило, людина, яка ініціює питання про викриття певних порушень, стає або мучеником або жертвою — ніяк не героєм, на жаль”, — пояснив Хаванов. Саме тому, на його думку, в Україні має ефективно і зрозуміло працювати лінія довіри, яка допомагатиме з будь-якого місця повідомляти про порушення. А реагування НАЗК на такі повідомлення стане індикатором, що інститут викривачів справді працює.

Запитувала комісія і про бачення кандидата щодо покращення проблеми з конфліктом інтересів. І тут, на думку Хаванова, головне — зрозуміло доносити підхід до таких політик і процедур. “Комунікація — це ключ, і чим краще комунікувати ці правила щодо управління конфліктом інтересом, тим легше”.

При цьому виконання рекомендацій зовнішнього аудиту НАЗК Хаванов вважає таргетною позицією для будь-кого, хто очолить Агентство. А на запитання, що б він робив, якби його власна оцінка розійшлася з оцінкою аудиторів, кандидат відповів: “Хто я такий, щоб сперечатись з висновком міжнародних експертів?”