Критичні проблеми у боротьбі з корупцією в Україні за версією ОЕСР

Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати п’ятого раунду моніторингу антикорупційної політики України в межах Стамбульського плану дій. Він стосувався переважно періоду 2023-2024 років. 

Експерти Transparency International Ukraine зі свого боку брали участь в обговореннях з моніторинговою групою, надавали інформацію та пропозиції до звіту. Як результат – цей звіт фіксує досягнення, проте також вказує на ряд критичних проблем, які потребують розв’язання.

TI Ukraine уже тривалий час звертала увагу уряду на ці проблеми в системі кримінальної юстиції, які загалом негативно впливають на ефективність боротьби із корупцією.

1. Низька ефективність повернення злочинних активів

Звіт ОЕСР фіксує критичну ситуацію з поверненням активів від корупційних злочинів. Практика України, як і раніше, не відповідає міжнародним стандартам у питаннях конфіскації та повернення злочинних доходів. 

Експерти ОЕСР звертають увагу на структурну проблему, що в Україні переважає застосування конфіскації як покарання, а це ускладнює виконання таких рішень за кордоном, оскільки такий тип конфіскації не існує в багатьох інших країнах. Остаточних вироків із застосованими заходами конфіскації обмаль.

Крім цього, у звіті також приділили увагу тому, що Україна не веде належного обліку виконання рішень про конфіскацію у корупційних справах. Про ці проблеми ми згадували у низці матеріалів, присвячених ефективності конфіскаційних механізмів. 

Щоб розвʼязати це коло проблем, на наш погляд, потрібно комплексно трансформувати систему конфіскації з удосконаленням механізмів розширеної та спеціальної конфіскації, а також запровадити обов’язкову спеціальну конфіскацію при укладенні угод про визнання винуватості.

2. Закриття резонансних справ через процесуальні причини

ОЕСР зазначає, що за звітний період ВАКС закрив 15 справ через закінчення строків давності, ще 5 закрила Апеляційна палата ВАКС. Серед них – справи проти 10 народних депутатів, міністра, заступника міністра, судді та інших високопосадовців. Ця проблема вже давно описана нашими експертами під час моніторингу справ ВАКС.

Проблема «поправок Лозового» про строки досудового розслідування продовжує створювати можливості для закриття справ на формальних підставах. Про те, у чому їх змістовний недолік, ми детальніше писали в окремій публікації, де також і підтримували пропозицію скасувати положення закону про автоматичне закриття.

Саме це пропонується у законопроєкті №12367-3 щодо усунення можливості автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування. А щодо строків давності слід розробити комплексні зміни для вдосконалення цих строків.

3. Підслідність НАБУ, автономні прослуховування та судові експертизи

Моніторингова група також підкреслила те, що НАБУ досі залишається залежним від Служби безпеки України для проведення прослуховування, і це створює ризики витоку інформації в чутливих справах. Через це детективи іноді змушені відмовлятися від цього важливого інструменту розслідування. 

Проблемним є також те, що юрисдикція НАБУ не поширюється на керівника Офісу Президента та його заступників, попри те, що люди на цих посадах мають значний вплив на прийняття державних рішень.

Також НАБУ натрапляє на труднощі в доступі до судової експертизи. Бюро в окремих категоріях експертиз покладається на державні експертні установи, які часто виконують експертизи для корупційних справ із затримками, що гальмує розслідування.

Ці речі, хоч і є точковими, але впливають на ефективність розслідувань топкорупції — про це зокрема ішлось і у висновку з аудиту НАБУ. Така згадка у звіті ОЕСР — це додаткове підтвердження, що владі потрібно докласти зусиль для забезпечення автономного прослуховування НАБУ без залучення СБУ, розширити підслідність детективів на всіх топпосадовців, включаючи керівника ОП та його заступників, а також посилити гарантії незалежності експертів, які виконуватимуть експертизи у справах про корупцію.

4. Обмежена процесуальна самостійність керівника САП

У звіті ОЕСР підкреслено також, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є повністю самостійним в окремих процесуальних питаннях: при внесенні в ЄРДР відомостей про злочини народних депутатів, екстрадиції, створенні спільних слідчих груп. Адже міжнародна взаємодія, як і початок проваджень щодо нардепів, залишається в компетенції Генерального прокурора, якого досі не відбирають за відкритими конкурсними процедурами.

Ці проблеми ми підсвічували, наприклад, у Тіньовому звіті. На нашу думку, для їх розвʼязання слід посилити процесуальну незалежність керівника САП, надавши йому повноваження щодо міжнародної взаємодії та процесуальних питань щодо народних депутатів.

5. Неефективність управління арештованими активами

Моніторингова група ОЕСР підтверджує, що Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) має проблеми з інституційною незалежністю та ефективністю. Агентство повинно забезпечувати прозорість та дотримуватися належних процедур у своїй діяльності для зміцнення підзвітності та формування суспільної довіри.

Ці виклики у роботі Агентства більшою мірою розв’язуються прийнятим у червні 2025 року законом про реформу АРМА. Після його прийняття є сподівання на те, що відбудеться прозорий відбір голови без зволікань, так само не виникне затримок із проведенням якісного міжнародного аудиту діяльності, а також будуть запроваджені прозорі процедури управління активами. 

При цьому важливим наступним етапом реформи АРМА залишається розробка та прийняття необхідних змін до КПК України, а також підзаконної нормативної бази.

***

Як бачимо, в останньому звіті міжнародні партнери визначили зони росту та вдосконалення системи кримінальної юстиції. Це важливо, адже запроваджений ОЕСР у 2003 році Стамбульський план дій залишається якісним механізмом міжнародної оцінки антикорупційних зусиль країн Східної Європи та Центральної Азії. 

Нагадаємо, що Україна є учасницею програми з моменту її створення і вже пройшла п’ять раундів моніторингу.