Мінус бал за якість виконання реформ. Що означає просідання України в Індексі сприйняття корупції-2024?

35 балів зі 100 можливих і 105 місце поміж 180 країн — такий цьогорічний результат України в Індексі сприйнятті корупції. Тобто за рік ми втратили 1 бал у дослідженні Transparency International. 

Що вплинуло на таке зменшення, як і хто нас оцінював, і взагалі як нам вибиратись з такого застою, розберемось детальніше.

Як працює Індекс та про що свідчать наші бали?

Цьогоріч Україна зайняла позицію, нижчу за середній світовий бал у 2024 році (43 бали) — це означає, що нашу країну сприймають як більш корумповану.

Проте загалом просідання показників України вкладається в загальні тенденції зі сприйняттям корупції в нашому регіоні. Тим паче за мірками Індексу мінус бал цього року — це також зміна в межах похибки, яка, однак, свідчить про певний застій і доволі формальний підхід до виконання реформ. Але як це, лише в межах похибки?

СPI — це досить об’ємне дослідження, що спричиняє деяку віддаленість подій, які Індекс охоплює. Вся причина в тому, що масив даних про країну, які збираються й обробляються, надто великий і на обробку їх треба чимало часу. Індекс побудований на основі 13 досліджень різних авторитетних установ, і кожен з цих звітів охоплює різні періоди. Але поєднання таких різних оцінок зрештою дає збалансований результат, хоча кожне джерело фокусується на дещо різних аспектах та оцінює різну кількість країн. 

Наприклад, Україну цього разу оцінювали 8 з 13 досліджень — і важливо зазначити, що половина з них охопили лише події 2023 року. Інші дослідження зосередились на періоді до вересня 2024 року. Через це чимало подій, що відбувалися у 2024 році, будуть більше відображені вже у наступному Індексі. 

До того ж цього року Transparency International скоригувала перерахунок оригінальних показників досліджень у 100-бальну шкалу СРІ, що так само відбилося на фінальних результатах країн.

Весь попередній рік регулярно лунали скандали навколо топчиновників: журналісти з Bihus.Info не лише знайшли працівників СБУ, які організували за ними стеження, а й розповіли про зливи в НАБУ, у міжнародних виданнях поширився скандал з можливою корупцією на відбудові в Гостомелі, а в новинах чи не щодня з’являлися все нові звістки про хабарі в МСЕК. Але саме через те, що цьогорічний Індекс охопив лише частину цих подій, просідання України виявилося настільки незначним.

Різниця між результатом в Індексі та подіями «на землі» — це поширене явище. Наприклад, у Сербії, яка теж цьогоріч втратила один бал, з листопада минулого року на фоні наростального впливу місцевого президента та дисбалансу влади тривають численні національні протести проти корупції в уряді. Інший приклад — Грузія, яка не змінила результат, хоча з жовтня там почалися вуличні протести проти результатів виборів, а влада має зв’язки з клептократичними мережами та взагалі вирішила призупинити євроінтеграцію.

За що Україну пожурили, а за що похвалили?

Попри зміну в межах похибки, у результатах дослідження ми починаємо простежувати системну негативну тенденцію. Так, Україна втратила в очах експертів п’яти з восьми досліджень, а саме: 

• Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist (18 балів), який фокусується на прозорості бюджету, нецільовому використанні коштів, хабарництві та призначеннях на посади в державному секторі;
• Рейтинг ризиків країн організації S&P Global Insights (32 бали), яка зосереджується на ризиках хабарництва при імпорті/експорті, отриманні державних контрактів та зайняття бізнесом;
• Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS (33 бали), яка акцентує на кумівстві та покровительстві, підозрілих зв’язках між політикою та бізнесом, обміні послугами, таємному фінансуванні політичних партій;
• Опитування експертів Індексу корупції проєкту «Варіації демократії» (33 бали), який звертає основну увагу на корупцію у виконавчій, судовій та законодавчій гілках влади;
• Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму (40 балів), зосередженого на розподілі державних коштів та хабарництві.

Тож, якщо підсумувати, у багатьох випадках наша країна показала себе гірше саме у дослідженнях, зосереджених на політичній корупції. А з цього погляду негативний вплив могли дати закупівельні скандали в оборонці та енергетичній сфері, історія з витоком даних у НАБУ, призначення Олени Думи головою АРМА попри застереження громадськості та інші аналогічні неприємні історії останніх років. Крім того, як ми вже зазначали, саме в останні два роки були зафіксовані нові випадки тиску влади на журналістів та активістів.

Водночас трохи вирівняти бали України допомогли 3 інші дослідження, в яких ми дещо зросли:

• Звіт Nations in Transit від правозахисників Freedom House (37 балів), який оцінює бюрократію, захист викривачів, імплементацію антикорупційного законодавства;
• Індекс трансформації Фонду Бертельсманна (51 бал), що звертає увагу на запобігання корупції, медійне та юридичне переслідування корупціонерів;
• Індекс верховенства права від проєкту «Глобальна справедливість» (34 бали), що оцінює використання офіційної посади для отримання приватної вигоди.

Так, в останньому дослідженні, де ми набрали 1 бал, найбільш позитивну зміну отримала судова сфера. Вочевидь, це трапилось через затримання ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва у травні 2023 року, перезапуск ВРП у січні 2023-го та ВККС у червні 2023 року, старт конкурсу до Конституційного Суду тощо.

Фонд Бертельсманна, за дослідженням якого Україна додала 2 бали, позитивно відгукнувся про процеси діджиталізації, які звужують простір для корупції, та часткової деолігархізації країни, що призвело до послаблення впливу представників великого бізнесу. Так само експерти помітили активізацію антикорупційних розслідувань НАБУ та САП, які за останні 2 роки порушили низку справ проти екснардепів, колишнього міністра Мінагрополітики, ексголови ФДМУ, ДСА та інших топчиновників.

Проте про рівність чиновників перед законом у звіті поки що не йдеться через загальну корумпованість правоохоронної та судової систем. Дослідники зазначають, що боротьба з корупцією за пріоритетом поступилась перемозі у війні, а обмежений доступ до публічних даних породжує корупційні ризики.

Звіт від експертів Freedom House пише про успіх антикорупційних інститутів у викритті та правовій оцінці корупції в оборонних закупівлях (на початку 2023 року було також оновлено закупівельне законодавство у сфері оборони). Крім того, правозахисники відзначили повернення обов’язкових електронних декларацій для чиновників та відкладення запуску реєстру олігархів після зауважень, отриманих від Венеційської комісії. Водночас Freedom House застерігає від саботажу певними корупціонерами Державної антикорупційної програми, ухваленої в березні 2023 року. 

Де шукати шляхи для зростання України в СРІ?

Те, що наші наявні успіхи у боротьбі з корупцією здебільшого пов’язані з виконанням міжнародних зобов’язань та рекомендацій Єврокомісії, вкотре підтверджує: євроінтеграція нашої країни нерозривно пов’язана з боротьбою з корупцією.

Україні треба напрацювати амбітні та всеохопні Дорожні карти для вступу до Європейського Союзу. Цього року у переговорах з ЄС може відкритися перший і найскладніший кластер «Основи» («Fundamentals»), в якому є переговорний розділ 23 «Правосуддя та фундаментальні права», і саме до нього відноситься й боротьба з корупцією. Однак у нашому випадку антикорупційний компонент буде включений до кожного кластеру перемовин з країнами ЄС: від сільського господарства, навколишнього середовища та соціальної сфери до митниці, транспорту та енергетики. 

Тож джерелами порад для покращення ситуації з корупцією мають слугувати нещодавно розроблений скринінговий звіт, а також звіти Єврокомісії щодо розширення, які містять в собі багато євроінтеграційних вимог. Саме вони мають стати ключем для ривка України в Індексі.

Крім того, низка реформ міститься в інших документах. Так, у дорожній карті з відновлення Ukraine Facility Plan, за виконання вимог якого ми отримуємо грошову допомогу від ЄС. Варто згадати і заходи, вказані у Програмі МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Виконання цих рекомендацій дозволяє забезпечити фінансову та макроекономічну стабільність України й продовжує відігравати для нас важливу роль.

Та що найважливіше — виконання всіх цих вимог має розглядатися владою як марафон задля посилення України, а не спринт на коротку дистанцію задля грошей, яким би пріоритетним не було закриття дір у бюджеті. Формальне проставлення галочок біля реформ не дає стратегічних результатів, тому ми маємо грати в довгу. 

І тоді Україні можливо вдасться продемонструвати ефективну боротьбу з корупцією для того, аби ми дійсно змогли стати членом Європейського Союзу до 2029 року, як прогнозував комісар ЄС з розширення щодо можливого вступу України до Союзу.