Новий звіт ЄС про Україну: прогрес публічних закупівель оцінили як обмежений

Європейська Комісія опублікувала новий звіт про розширення щодо України. У ньому вона оцінює прогрес держави у зближенні з європейськими правилами та стандартами з вересня 2024 року до серпня 2025-го включно. У публічних закупівлях ЄС відзначив обмежений прогрес. 

«Загалом ми очікували, що звіт буде більш критичний, зважаючи на те, що Україна не виконала практично жодну з минулорічних рекомендацій. Водночас Єврокомісія навіть знайшла, за що нас похвалити. Але варто розуміти, що на підвищення загальної оцінки за першим кластером закупівлі мали мінімальний вплив», — коментує заступник виконавчого директора TI Ukraine з інноваційних проєктів Іван Лахтіонов.

Законодавство 

Так, закупівельне законодавство і досі залишається частково узгодженим із Директивами ЄС. Великі надії тут покладали на прийняття нового профільного закону — законопроєкту №11520, але його ще доопрацьовують. І в сесійну залу на друге читання він зможе потрапити не раніше кінця 2025 року. 

Натомість влітку Верховна Рада ухвалила новий закон про публічно-приватне партнерство (ППП), що також входить до закупівельного розділу Угоди про асоціацію. Проте Єврокомісія відзначає, що він має істотні розбіжності зі стандартами ЄС, зокрема не повністю урівнює можливості доступу до ППП українським та європейським компаніям — тож цей закон потрібно змінити. TI Ukraine зазначала про проблеми законопроєкту, як-от недостатню прозорість процедур та зашироку дискрецію конкурсних комісій.

Гармонізація законодавства про публічні закупівлі та публічно-приватне партнерство з acquis ЄС залишається однією із головних рекомендацій на найближчий рік.

Стратегія реформування сфери

Певний прогрес був у впровадженні Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки — переважно у професіоналізації та вдосконаленні системи Prozorro. Утім, у рекомендаціях на найближчий рік ЄК відзначає, що Стратегію та план дій за нею треба відкоригувати. Зокрема краще визначити стратегічні цілі та індикатори їх досягнення. DOZORRO також звертав на це увагу, адже подекуди індикатори зараз більше вказують на процес, аніж на досягнення конкретного результату. 

Також ЄК нагадала, що в нас ще немає окремої антикорупційної стратегії саме для сфери закупівель. Проте, сподіваємось вже наступного року публічним закупівлям буде присвячена окрема частина Антикорупційної стратегії держави. Зараз вона перебуває в розробці, і TI Ukraine готує дослідження про головні корупційні проблеми сфери, результати якого мають лягти в її основу.

Контроль

Крім цього, ЄС у своєму звіті приділяє значну увагу контролю за закупівлями. Як внутрішній, так і зовнішній контроль вона оцінює як обмежено ефективний, особливо на ранніх стадіях.

Щодо Держаудитслужби, Єврокомісія звернула увагу на те, що вона все ще розпочинає лише незначну частку своїх моніторингів за новими ризик-індикаторами. Хоча саме впроваження ризик-індикаторів і методології до них відмітили як позитив. У звіті наголошено на необхідності зміцнити роль і можливості моніторингу закупівель, зокрема надавати пріоритет превентивним моніторингам на основі ризиків та ефективно реагувати на виявлені порушення. Схожі рекомендації раніше надавала ТІ Ukraine.

Оборонні закупівлі

Єврокомісія звернула увагу на випадки політичного втручання в роботу організацій, що здійснюють централізовані закупівлі для війська — Державного оператора тилу та Агенцій оборонних закупівель. Найімовірніше, ідеться про скандал зі зміною голови АОЗ взимку 2025-го року, коли на посаду очільника підприємства призначили Арсена Жумаділова замість Марини Безрукової.

Загалом цьогоріч оборонним закупівлям у звіті приділили трохи більше уваги. Єврокомісія відзначила запровадження посади уповноважених осіб у бригадах — цю реформу чекали досить давно. Також вона звернула увагу, що в законодавстві й досі бракує чіткості щодо розмежування між цивільними та оборонними закупівлями.

Практична реалізація

Що ж до практичної частини, Єврокомісія вказала, що 68% вартості наших закупівель припадає на конкурентні процедури, із середньою кількістю учасників на лот — 1,55. Імовірно, тут є одруківка, адже вказаний показник ближчий до даних 2023 року, коли середня конкуренція становила 1,59 учасника на лот. Далі вона лише зростала, і в 2024 році була на рівні 1,88. Показник очікуваної вартості закупівель, що припадає на конкурентні закупівлі, також був вищим.

Оцінюючи ці закупівлі, ЄК зауважує про надмірну залежність від ціни як єдиного критерію присудження — на її думку, це вказує на дисбаланс у пріоритетності ціни над якістю. Остання теза виглядає дискусійною, адже максимальні вимоги до якості можуть бути передбачені умовами закупівлі і без нецінових критеріїв. До того ж замовники, які вважають це доцільним, мають можливість їх встановлювати — хоча це й справді роблять рідко.

Серед рекомендованих кроків також запроваджувати нові інструменти та електронні контракти у системі Prozorro, удосконалити взаємодію з системою DREAM та іншими державними ІТ-системами. 

«Якщо ми хочемо поступу з євроінтеграцією, нам конче необхідно нарешті доопрацювати і ухвалити новий закон про публічні закупівлі. Водночас важливо, щоб він справді повністю відповідав acquis ЄС. Це основна рекомендація ЄК вже другий рік поспіль і важлива ціль у межах першого переговорного кластера», — підсумовує Іван Лахтіонов.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.