Півроку депутати з Тимчасової слідчої комісії розслідували обставини вбивства Катерини Гандзюк та напади на інших громадських активістів. У травні ТСК завершило роботу, а сьогодні Верховна Рада затвердила їхній звіт.
Чому це важливо?
Бо саботаж розслідування та інші недоліки не залишаться лише фактом. Рекомендації ТСК можуть спричинити конкретні зміни до нормативно-правових актів і дієвих виконавчих рішень. Більше того, очевидним є продовження розслідування, допоки всі винні у нападах не будуть названі й покарані.
Які висновки?
- Серія нападів на активістів – це не випадковість. У висновку ТСК йдеться, що в Одесі ці напади є цілеспрямованою злочинною діяльністю з метою залякування активних місцевих жителів, які виступають проти незаконного будівництва та сепаратизму. Більше того, міська влада в різних регіонах використовує комунальні силові структури для залякування.
- Помилки правоохоронців – від кваліфікації під час відкриття кримінального провадження, втрати доказів й до помилкових підозрюваних. Спочатку справу відкрили за статтею хуліганство. І це попри те, що в Катерини був опіковий шок на момент приїзду швидкої, потім – замах на умисне вбивство. Навіть попри покази виконавців, злочин не перекваліфікували на такий, що здійснений на замовлення.
- Інертність дій Нацполіції. Лише завдяки тиску друзів зробили фоторобот нападника на Катерину Гандзюк й встановили хімічний склад кислоти. І відбулося це тільки через кілька днів після інциденту. Окрім того, підозрювані на момент інциденту були дійсними чи колишніми працівниками Нацполіції.
- Постійні «запізнення». Це стосується вручення підозр, оголошення в розшук і затягування строків досудового розслідування.
- Ігнорування численних клопотань потерпілих.
Безкарність нападів та аморфність правоохоронних органів спричиняє нові злочини. Тож топ-чиновники мають взяти справи під особистий контроль і зробити все, аби знайти винних і передати якісні матеріали слідства до суду.
Міська влада в різних регіонах використовує комунальні силові структури для залякування.
