Минула українська влада створила всю антикорупційну інфраструктуру, але побоялася її застосувати. Нова влада оголосила боротьбу з корупцією, однак незалежність антикорупційних органів – під загрозою. Ці та інші проблеми та ризики окреслив колишній голова правління мережі «Трансперенсі Інтернешнл», а нині – член правління «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Хосе Уґас в інтерв’ю Радіо Свобода.

Хосе Уґас – один з ідеологів антикорупційної реформи в Україні. Коли він працював спецпрокурором у Перу, то став відомий на весь світ тим, що зміг відправити за ґрати президента країни, який свого часу призначав його на посаду. Радіо Свобода поспілкувалося з Хосе Уґасом у перші дні листопада, коли він прибув до України в рамках заходів до 5-річчя акредитації Transparency International в Україні, які проходили за сприяння Єврокомісії.

Минулого разу Уґас дав інтерв’ю Радіо Свобода у 2016 році. Частина порад, які він давав тодішній українській владі, зокрема у справі Януковича, не були реалізовані.

– Пане Уґас! Я знаю, що останні кілька років ви стежите за тим, як розвивається ситуація в Україні, зокрема – щодо протидії корупції. На вашу думку, якими є найбільші досягнення України у цій царині, починаючи з Революції гідності? І водночас – які завдання у цьому напрямку не виконані?

– На мою думку, Україна має два досягнення з часу Революції гідності: перше – те, що корупція потрапила до ТОП порядку денного, принаймні в публічній дискусії. А також – були очевидні зусилля для розбудови антикорупійної інфраструктури.

Україна має НАБУ, Офіс генерального прокурора та САП, має інституції, що протидіють відмиванню грошей, Нацагентство з розшуку та управління активами, та інші структури.

І успішні результати (цих інститутів), я вважаю – це тепер просто завдання на майбутнє. Бо наразі Україна має всю інфраструктуру, має призначених суддів Вищого антикорупційного суду. І є великі сподівання на реальний результат. І зараз головним викликом є те, як ця інфраструктура даватиме справжні результати в майбутньому.

– Отже, Україна має повністю сформовану антикорупційну інфраструктуру. Що потрібно для того, щоб усе запрацювало?

– Перший елемент, який є абсолютно незамінним – це політична воля. Зараз в Україні нова влада, новий президент говорить про виклик боротьби з корупцією, ухвалює певні рішення. І ми сподіваємося, що ці зусилля будуть стабільними. Тому політична воля – це найперший потрібний елемент.

Інші речі – це ті рецепти, які вже існують у світі. Потрібні інституції з технічними можливостями та необхідними ресурсами для боротьби з корупцією; Україна все це має. Також потрібні організації громадянського суспільства, які би підтримували ці зусилля, створюючи тиск, який би забезпечив незворотні результати.

– Які ваші враження від минулої зустрічі з колишнім генпрокурором Юрієм Луценком? Чи плануєте ви зустрітися з новим генпрокурором Русланом Рябошапкою та з новим президентом Володимиром Зеленським та які маєте очікування від такої зустрічі?

– Коли я мав можливість поговорити з колишнім генпрокурором, я наголосив, що ті високопосадовці не продемонстрували, що здатні рухатися до кримінального переслідування за конкретні випадки корупції.

Я пам’ятаю, що ми говорили про справу Януковича. І ексгенпрокурор не зміг відповісти мені, чому не було результатів у контексті антикорупційних розслідувань та процесів проти Віктора Януковича.

Я сказав тоді, що Петро Порошенко показав непоганий старт, ввів у гру низку інститутів, які мають боротися з корупцією. Але він провалив імплементацію та не виявив політичної волі для того, щоб вони запрацювали. Нині ми сподіваємося, що новий режим в Україні виконає частину своїх обіцянок у цьому напрямку.

Представники антикорупційних структур заявляють мені, що вони працюють, що є політична воля і що будуть результати. І ми побачимо якщо це станеться. Я сподіваюся, що на нашій зустрічі з новим генпрокурором ми обміняємося ідеями щодо боротьби з корупцією. Зустріч з новим президентом України у нас не запланована.

Високопосадовці не продемонстрували, що здатні рухатися до кримінального переслідування за конкретні випадки корупції.

Хосе Уґас

– Як мотивувати слідчих та прокурорів працювати в умовах потужного тиску, який має місце в Україні?

– Головна умова – це незалежні посадовці, яких потребує Україна для боротьби з корупцією найвищого рівня. Мотивація залежить передовсім від місії антикорупційних інститутів та особистих якостей тих, хто залучений до цієї роботи. Ви можете працювати під тиском, навіть під загрозою персональних переслідувань, навіть в умовах недостатньої безпеки, якщо ви маєте чітку місію, якщо ви віддані справі служити своїй країні та досягати результату в ім’я майбутнього.

– Президент України Володимир Зеленський у розмові з президентом США Дональдом Трампом визнавав, що генпрокурор буде «його людиною». Якщо генеральний прокурор Руслан Рябошапка залежить від президента Зеленського, а Зеленський, імовірно залежить від свого колишнього бізнес-партнера Ігоря Коломойського, то як бути із цими ризиками?

Те, про що ви кажете, несе реальні загрози та ризики для достатніх та ефективних антикорупційних зусиль та процесів. Одна з умов, на якій я вже наголошував, і це дуже гарне слово для характеристики антикорупційної боротьби – незалежність.

Якщо ви матимете генпрокурора, який дійсно залежить від президента – будьте певні, що це не працюватиме, що буде невдача. Тому я сподіваюся, що генпрокурор триматиме дистанцію із президентом і демонструватиме на практиці, що має значення лише закон. Так, він знайомий з президентом, він призначений на посаду президентом, але він є незалежним та дійсно відданим боротьбі з корупцією. Це той досвід, який ми бачимо скрізь у світі. Незалежність – це необхідна передумова для того, щоб досягти реального результату в боротьбі з корупцією.

 

ДОВІДКА:

Хосе Карлос Уґас – професор, викладач права у Папському католицькому університеті Перу та голова правління мережі Transparency International (ТІ). Був обраний до складу правління ТІ у 2011 році, а на період 2014–2017 років – його обрали головою мережі. Юрист за освітою, Хосе Уґас працював спеціальним державним прокурором у Перу по кількох корупційних справах. Під час розслідування справи «Фухіморі – Монтесіноса» (2000–2002 роки) його офіс відкрив понад 200 справ проти 1500 представників мережі Фухіморі. Під його мандатом 205 мільйонів доларів було заморожено за кордоном і повернено 75 мільйонів. А зрештою його діяльність призвела до втечі за кордон президента Перу Альберто Фухіморі та його прибічника, голови таємної розвідки Владіміро Монтесіноса. Врешті-решт вони обоє були засуджені та притягнуті до відповідальності. Так, Фухіморі був екстрадований до Перу урядом Чилі у 2007 році. Хосе Уґас із 2004 по 2006 рік служив у відділі інституційної доброчесності та в антикорупційному департаменті Світового банку. Із 2017 року він є представником відділу підзвітності у Wildlife Justice Commission. Автор книги «Caiga quien Caiga», де він описав досвід державного прокурора у резонансній справі «Фухіморі – Монтесіноса».

Хосе Уґас є одним з ідеологів антикорупційних реформ в Україні. Зокрема, він є одним із авторів концепції Вищого антикорупційного суду України та системи відбору його суддів.

Євген Солонина, «Радіо Свобода».

Якщо ви матимете генпрокурора, який дійсно залежить від президента – буде невдача.

Хосе Уґас

Джерело: www.radiosvoboda.org