Голову новоствореного Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Антона Янчука було призначено ще в грудні 2016 року, його співробітників відібрали в наступні місяці. Але свою активну роботу – розшук активів з метою їхнього арешту в кримінальних провадженнях та подальше управління арештованим майном – агентство розпочало лише в жовтні 2017 року.

Із самого початку запуск та функціонування агентства привертали до себе чималу увагу Європейського Союзу. Робота над створенням АРМА була частиною плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. А значна частина зусиль Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) спрямована на допомогу саме новоствореному Агентству з розшуку та менеджменту активів.

Через рік після початку активної роботи АРМА до України на запрошення EUACI завітали західні експерти в сфері розшуку та управління активами, аби провести аудит зусиль нового відомства в цій сфері. DW вдалося поспілкуватися з ними та дізнатися враження від перших професійних кроків українських колег.

Чому це важливо

Пояснюючи прискіпливу увагу Євросоюзу до створення в Україні окремого агентства, що опікувалося би пошуком та менеджментом сумнівного майна, член Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL) Джон Рінггат зазначає, ця тема набула надзвичайної важливості для європейських правоохоронців у останні десятиріччя.

Ці роки показали, що боротьба з організованою злочинністю часто виявлялася неефективною, адже злочинці, виходячи із в’язниці, знову отримували доступ до багатств, набутих незаконним шляхом. “Саме тому багато країн змінили та продовжують змінювати своє законодавство, аби мати можливість конфісковувати статки таких людей – від грошових активів та цінних паперів до маєтків та авто”, – каже експерт. У цих обставинах в країнах Європи почали активно з’являтися відомства, які б розшукували такі активи та опікувалися б збереженням їхньої цінності в разі, якщо вони будуть конфісковані.

Як у Європі

Попри те, що українська АРМА активно працює лише рік, західні експерти досить позитивно оцінюють перші кроки нового відомства. Перш за все, засновниця Камденської міжвідомчої мережі з повернення активів (CARIN) Джил Томас відзначає наявність у українських колег усіх потрібних повноважень та інструментів, аби знаходити активи з метою їхнього подальшого заморожування чи конфіскації як в Україні, так і за кордоном. “Під час створення АРМА було враховано різні моделі таких агентств у Європі. Не можна сказати, що українське відомство копіює якусь із них, але воно влаштоване таким чином, аби повністю відповідати функціям європейського офісу з розшуку активів”, – пояснює Томас.

Педро Гомес Перейра, Джил Томас, Джон Гінггат Педро Гомес Перейра, Джил Томас та Джон Рінггат оцінили роботу АРМА

Також, за її словами, тісний зв’язок АРМА з європейською практикою забезпечується і тим фактом, що керівництво українського відомства встигло налагодити добрі контакти із західними колегами. Це, каже експертка, дозволяє не лише отримувати інформацію щодо підозрілих активів за кордоном, але й може допомогти закордонним розслідуванням, у яких фігурує майно чи інші цінності на території України.

Завчасні висновки

Рінггат відзначає також успішну політику керівника АРМА щодо відбору персоналу. У розмові із DW він розповідає, що його співрозмовники в агентстві були “молодими, вмотивованими та компетентними”. “Багато схожих агенцій, так само починаючи роботу з нуля, припускалися помилок, які потім на довгий час шкодили репутації відомства. АРМА поки що вдалося уникнути таких промахів”, – каже експерт.

Щоправда, радник з повернення активів та колишній старший спеціаліст Міжнародного центру повернення активів (ICAR) Базельского інституту державного управління Педро Гомес Перейра радить не бути поспішним із висновками, адже повноцінно судити про успішність українських колег зараз поки що просто неможливо, адже деякі справи, в яких застосовуються процедури з розшуку та менеджменту активів, можуть тривати десятками років. “Так, АРМА зараз виглядає як європейська структура, але з моменту початку її роботи минуло відносно небагато часу у порівнянні із тим, скільки часу зазвичай забирають такі справи”, – пояснює Перейра.

Нудні перемоги

Утім, уже зараз зрозуміло, що для успіху українському відомству потрібні додаткові зусилля, розповідає Рінггат. За його словами, вкрай важливою є правильна комунікація АРМА як з громадськістю, так і з українськими колегами в правоохоронній системі. Якщо першим, за словами експерта, треба доносити інформацію про безпосередню користь, яку діяльність АРМА приносить суспільству, то других необхідно інформувати про інструменти, яке агентство може надати колегам у сфері розшуку активів та фінансових розслідувань. “Багато хто вважає новини про те, що АРМА взяла в управління певний актив, нудними, а суди поки що просто не використовують можливості спеціальної конфіскації, яке їм надає українське законодавство, втрачаючи таким чином шанси на збереження для держави активів, які були набуті злочинцями незаконним шляхом”, – відзначає експерт.

Без допомоги судів можливості АРМА в цьому плані досить обмежені, пояснює Перейра. “Агентство працює в реактивному режимі, до них мають звернутися правоохоронці або судді, аби відстежити певні активи чи розпочати управління ними”, – каже експерт. Тому, на його думку, без належної співпраці з колегами можливості АРМА будуть вкрай обмеженими.

Джерело: www.dw.com