Сплата податків в рф дорівнює фінансуванню війни: справа «Московської біржі»

19 квітня Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України про конфіскацію активів ПАТ «Московська біржа ММВБ-РТС». Тоді рішенням суду в дохід держави стягнули 2978 акцій, що належали «Московській біржі» в українському ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (1,44%).

Чим цікава ця справа, розбираємось далі.

В чому визнали винною «Московську біржу»?

«Московська біржа» є однією з найбільших у Східній Європі. Загальна річна вартість проведених фінансових операцій на цій біржі перевищує 635 мільярдів доларів. Крім того, до Наглядової ради «Московської біржі» входить Белла Іллівна Златкіс, щодо якої застосовані санкції США. Річ у тім, що Златкіс також є заступницею Голови Правління «Сбербанку» і членкинею його Наглядової ради цього найбільшого російського банку.

Загалом кейс із конфіскацією акцій «Московської біржі» Антикорсудом є першопроходцем у своїй сфері, адже  це перша справа щодо конфіскації активів виключно підприємства, а не людини. Тим паче, що  ця конфіскація відбувалася на підставі фінансування війни рф проти України через сплату податків та інвестування в бюджет агресора.

Активи «Московської біржі» були заблоковані рішенням РНБО від 19 лютого 2023 року, що було введене в дію відповідним указом Президента. Тут варто нагадати, що блокування активів за рішенням РНБО є обов’язковою умовою, що передує їх конфіскації за рішенням ВАКС.

Щодо підстав конфіскації активів, то ВАКС у своєму рішенні послався на пункт 1-1 частини першої статті 4 та пп. б п. 2 ч.1 статті 5-1 Закону «Про санкції». Там вказано, що підставою для конфіскації є фінансування діяльності держави-агресора шляхом сплати податків чи зборів до бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів за останній рік перевищує 40 мільйонів гривень для юридичної особи. Простіше кажучи, закон фіксує конкретні суми, сплативши які протягом року в бюджет рф компанія може попасти під санкції як така, що фінансує війну.

ВАКС встановив, що лише у 2022 році «Московська біржа» сплатила до бюджету рф 9 019,5 млн руб. податку на прибуток, що еквівалентно 4 446 613 500 грн. Це більше ніж у 100 разів перевищує встановлений законом ліміт. Крім того, суд встановив, що у 2021 році «Московська біржа» інвестувала в облігації російської федерації 109 622,4 млн руб. (40 560 288 000 грн) а у 2022-му в різні види облігацій, в тому числі в облігації рф — 178 023,3 млн руб 87 765 486 900 грн).

Саме це стало підставою для конфіскації 2978 акцій, що належали «Московській біржі» в українському ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках». Показовий також той момент, що «Московська біржа» є акціонеркою-міноритарієм в українському підприємстві — їй належить 1,44% акцій цього ПАТ. Тобто вона не має можливості будь-яким чином управляти ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» і не отримує з її діяльності значну вигоду.

Щодо цього питання ВАКС зазначив, що в умовах агресивної війни рф  проти України наявність навіть незначної кількості акцій подібної компанії в статутному капіталі товариства, яке відіграє важливу роль на українському ринку капіталу, є неприпустимим. Таким чином, для суду неважливо, який заробіток мала підсанкційна особа чи компанія від діяльності в Україні — важливий сам факт фінансування країни-агресорки.

Чим особливе саме таке рішення ВАКС в контексті конфіскації російських активів?

Після прийняття такого рішення Антикорсудом, Україна стала першою країною, яка стягнула активи російського підприємства через сплату ним податків або інвестування у бюджет країни-агресора. 

Західні партнери, які накладають санкції на російські підприємства і громадян, насамперед керуються їхнім прямим зв’язком із воєнною агресією: виробництвом зброї, пропагандою, політичною діяльністю тощо. Проте тут також важливо відмітити, що в України і у міжнародних парнерів саме розуміння застосування санкцій дуже різниться. Міжнародні партнери бачать санкції передусім як політичний засіб впливу, а не спосіб конфіскації сумнівних активів на чиюсь користь.

Тож конфіскація активів «Московської біржі» є прецедентом, який може закласти нову практику у санкційних справах. Йдеться не про обов’язкову конфіскацію активів, а про можливий новий підхід до накладення санкцій, зокрема арешту активів, компаній, які профінансували війну через сплату податків та інвестиції в країні-агресорі.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.