Представники парламентського Комітету з питань податкової та митної політики є основними «лобістами» тютюнових компаній у Верховній Раді. Такими є висновки моніторингового дослідження антикорупційної організації Transparency International Україна, присвяченого потенційному конфлікту інтересів у державних посадовців.
Експерти виявили, що 4 чинних нардепа, які входять до комітету, зокрема його очільниця Ніна Южаніна, а також Максим Курячий, Михайло Кобцев, Тарас Козак мають стійкі зв’язки із тютюновими компаніями. Їм допомагає голова секретаріату комітету Сергій Шоломицький. У діяльності цих посадовців протягом довгого часу простежується відстоювання інтересів виробників сигарет. Депутати просувають вигідні для тютюнових компаній законодавчі ініціативи та регулювання, активно критикують і нехтують законопроектами, які не на руку тютюновим корпораціям. Наприклад, деякі з них системно боролися за низькі акцизи на тютюн. Докладніше мережу зв’язків захисників інтересів тютюнових компаній дивіться в інтерактивній інфографіці на сайті ti-ukraine.org.
До «групи підтримки» тютюнових виробників належить і член парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Геннадій Кривошея. Він є автором низки сумнівних законопроектів, які нівелюють дотримання діючих антитютюнових законів або суперечать Угоді про Асоціацію з ЄС та Рамковій конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) із боротьби проти тютюну, ратифікованої ще у 2006 році. Окрім того, Кривошея звертався до ВООЗ із критикою важливого законопроекту №2820, який відповідає цій Конвенції.
Інтереси тютюнового бізнесу допомагає відстоювати Національна організація роздрібної торгівлі, президент якої Юрій Бондарєв 16 років працював на керівних посадах у відділі продажів «Філіп Морріс Україна», а також мільйонер Борис Кауфман. З боку громадських організацій у захисті інтересів корпорацій помічений Міжнародний центр перспективних досліджень, який отримав від тютюнових компаній 350 тис. доларів у якості грантів у 2014-2016 роках.
Потенційний конфлікт інтересів у податково-тютюновій сфері спостерігається ще з часів керування Комітетом з питань податкової та митної політики, а пізніше керівником Державної фіскальної служби сумнозвісним «чиновником під ковдрою» Романом Насіровим. Саме за його безпосереднього втручання на розгляд податкового комітету потрапив важливий законопроект, законопроект поданий ініціативною групою на чолі з головою Комітету з питань охорони здоров’я Ольгою Богомолець. Для того, щоб не допустити втручання «групи Насірова» у законодавство, присвячене охороні здоров’я, а не ринку тютюну, автори відкликали свій законопроект.
У травні 2015 року тими ж авторами на чолі з Богомолець реєструється вкрай важливий законопроект №2820. Україна має його прийняти відповідно до Конвенції. Законопроектом запроваджується низка антитютюнових ініціатив, зокрема, збільшення на пачках сигарет графічних попереджень про шкоду від куріння. Цей проект закону податковий комітет не зміг затягнути в комітет, адже він стосується захисту людей від шкідливого впливу тютюну, а не податкових норм. Тому законопроект №2820 просто стали блокувати. Спочатку Ніна Южаніна, яка замінила Романа Насірова на посаді Голови податкового комітету, 2 роки не виносила на розгляд «альтернативний» законопроект та особисто виступала проти включення №2820 в порядок денний Верховної Ради. Потім перехопила ініціативу та одноосібно створила робочу групу з розробки «компромісного» законопроекту. Жоден депутат-автор законопроекту №2820 не увійшли в цю робочу групу. Але основою її стали нардепи, які мають зв’язки із тютюновими корпораціями.
Неприйнятність ситуації полягає в тому, що стаття 5.3 Конвенції вимагає захистити політику охорони громадського здоров’я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості. Чинне законодавство прямо каже про пріоритетність політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами осіб, пов’язаних з тютюновою промисловістю.
Як наслідок втручання тютюнових корпорацій через депутатів, податковий комітет активно просуває свій «доопрацьований» законопроект, який не передбачає запровадження ефективних норм із протидії курінню. У «доопрацьованому» законопроекті відсутні положення про збільшення площі медичних попереджень на сигаретних пачках, заборону друку оманливої інформації на пачках про вміст смол та нікотину. Також проект закону запровадить неефективну систему протидії нелегальній торгівлі: виробники сигарет будуть самі контролювати функціонування цієї системи. Така норма повністю суперечить Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі, ратифікацію якого вже підтримав Кабмін.
«Необхідно мінімізувати втручання тютюнових корпорацій у прийняття державних рішень, важливих для здоров’я нації. Усі домовленості між владою та бізнесом не повинні містити конфлікт інтересів. Це повинні бути не підкилимні контакти, а відкритий діалог за участю громадськості», – наголошує виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.
Голова правління громадської організації «Життя», експерт Українського центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський також відмічає неприпустимість відстоювання комерційних інтересів тютюнових транснаціональних корпорацій народними депутатами, які працюють за кошти платників податків. «Така практика створює значні корупційні ризики, конфлікт інтересів, суперечить міжнародним зобов’язанням України та державним інтересам. Завдяки захисникам інтересів тютюнових компаній, які прекрасно почуваються у парламентському хаосі та економічній кризі, Україна не зробила за три роки жодного кроку в імплементації глави 22 «Громадське здоров’я» Угоди про Асоціацію з ЄС».
Україна не раз доводила, що може ставити пріоритети захисту громадян, особливо дітей, від згубної дії тютюну. Чи танцюватиме парламент, який за 2 роки не розглянув жодної норми у сфері громадського здоров’я, під дудку тютюнового лобі? ТІ Україна виступає за викорінення корпоративного прихованого лобізму бізнесу, який шкодить інтересам суспільства, та виступає за прозорість співробітництва влади з представниками великого бізнесу.
Дослідження проводилось за підтримки організації «Кампанія за майбутнє дітей без тютюну».
Переглянути інтерактивну інфографіку в окремому вікні