Українське представництво Transparency International написало відкритий лист до голів комітетів Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрію Кожемякіну та з питань запобігання і протидії корупції Єгору Соболєву. У парламентарів просять розібратися із можливими порушеннями з боку Генпрокуратури щодо конфіскації $1,5 млрд, вкрадених колишнім режимом екс-президента Віктора Януковича.
Організація просить комітети скликати спільне засідання з 3 по 7 липня 2017 року, запросити на них Генерального прокурора Юрія Луценка та розглянути на ньому правові аспекти конфіскації вкрадених в України коштів. Окрім того, ТІ Україна просить запросити до участі в організації представників неурядових організацій, зокрема, з коаліції громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ».
Про конфіскацію $1,5 млрд. Луценко публічно заявив 28 квітня 2017 як про здобуток прокуратури. Необхідність втручання парламенту в питання конфіскації вкрадених активів виникла через те, що вирок суду про неї так і не був оприлюднений у відповідному реєстрі. Хоча такий порядок передбачений законодавством. Конфіскація цих коштів використовувалась Генпрокуратурою для низки публікацій про здобутки пана Луценка та його найближчого оточення. При цьому Генпрокурор неодноразово публічно відмічав надзвичайний особистий вклад у цю справу прокурора Костянтина Кулика, незаконне збагачення якого розслідувалось НАБУ, а зараз обвинувальний акт уже скерований до суду.
Утім, фрагменти вироку, які з’явилися у медіа, ставлять ще більше запитань. А саме, чому кримінальне провадження про економічні злочини розслідувалось Військовою прокуратурою? Чому справа розглядалась Краматорським судом? Як вийшло, що по кримінальному провадженню, яке було розпочате лише 15 березня, суд постановив вирок вже 28 березня? Як було засуджено особу за відмивання коштів, якщо не було встановлено злочину, внаслідок якого ці кошти були здобуті?
Тривале ігнорування органами влади вимог про публікацію рішення суду лише посилювало сумніви стосовно його законності. Представники органів судової влади тривалий час не давали жодних раціональних обґрунтувань відсутності вироку суду у відкритому реєстрі.
Оскільки Генеральна прокуратура так старанно намагається уникати оприлюднення рішення, то, можливо, хоча б механізми парламентського контролю дозволять народним обранцям вивчити його правову обґрунтованість.
ТІ Україна наголошує, що справа про конфіскацію вкрадених активів має виняткове значення для усього процесу боротьби з корупцією в країні. Тому ТІ Україна закликає відповідні парламентські комітети втрутитися у процес. Адже недодержання правових процедур в процесі конфіскації створить можливість для нинішніх власників $1,5 млрд оскаржити таке рішення у Європейському суді з прав людини.
