Вже у четвер, 21 січня, ми зустрінемось на онлайн-події “Що впливає на ВАКС”, де поговоримо про результати нашого шестимісячного моніторингу діяльності суду.
Всі охочі вже можуть зареєструватися на неї за посиланням: http://bit.ly/CPI2020_registration
До речі, крім аналізу власне роботи цієї антикорупційної інституції, ми активно стежили за ходом справ, що розглядаються в Антикорсуді. Які ж із них були найбільше “на слуху”?
Загалом ми виявили 6 тем, які стосуються ВАКС, що їх найчастіше згадували ЗМІ.
Справа щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка
У 2014 році ВіЕйБі банк, який належить Олегу Бахматюку, взяв у НБУ 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту під заставу майна. Потім НБУ визнав цей банк неплатоспроможним, тож немаленький кредит ВіЕйБі банк не повернув. Але справою зацікавилося НАБУ. На думку бюро, вартість заставного майна була завищена майже у 25 разів, тому можна стверджувати про незаконне заволодіння Бахматюком такими значними коштами.
Торік про цю справу говорили багато. Спершу Печерський суд зобов’язав Ірину Венедіктову закрити провадження, що вона дуже швидко зробила. Потім Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, однак тут уже генпрокурорка тягнула з поновленням справи аж два місяці. Сам Бахматюк, попри ухвалене ВАКС рішення про його заочний арешт, переховується від українських правоохоронних органів у Австрії.
Справа “плівок ОАСК”
За версією слідства, Павло Вовк і підконтрольні йому судді Окружного адмінсуду Києва створили злочинну організацію, члени якої ухвалювали замовні рішення у своїх інтересах та в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл.
Перша партія “плівок ОАСК” з’явилася ще у 2019 році, однак тоді довести справу до кінця не вийшло. У 2020-му НАБУ та САП презентували нові плівки, розслідування отримало новий виток і новий супротив з боку Вищої ради правосуддя та Офісу генпрокурора. Попри численні спроби вручення повістки та навіть оголошення в розшук, Павло Вовк та деякі його колеги так і не прийшли у ВАКС для обрання їм запобіжного заходу. Але розслідування справи триває.
Справа щодо Олександра Юрченка
15 вересня НАБУ і САП презентували відео, на якому було зафіксовано спроби вимагання хабаря народним депутатом Олександром Юрченком. Попри зібрані детективами докази, Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова публічно протестувала проти оголошення підозри нардепу. Ситуацію змінили лише медійний розголос та тиск з боку громадськості.
Справа щодо Юрченка вказала, що депутатська недоторканність не зникла — просто змінився центр прийняття рішень, і тепер вони залежать від Офісу Президента та Офісу Генпрокурора.
Розслідування справи щодо використання формули “Роттердам+”
Нагадаємо, “Роттердам+” — це методика формування ціни на вугілля для ТЕС, яка була запроваджена у травні 2016 року в умовах втрати контролю над частиною Донецького вугільного басейну. НАБУ-САП вважали, що саме через таку формулу споживачам у 2016-2017 роках було завдано 18,87 млрд грн збитків, з яких 14,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам +”.
Нового розголосу ця справа набула восени, коли прокурор САП Пономаренко вирішив її закрити, хоча НАБУ виступала проти цього. ВАКС спершу залишив справу “Роттердам +” закритою, а потім Апеляційна палата Антикорсуду знову її поновила.
Справа щодо пропозиції хабаря у $5 млн для керівництва НАБУ-САП
12 червня 2020 року стало відомо про пропозицію рекордного хабаря у $5 млн керівництву НАБУ і САП за закриття кримінального провадження, в якому фігурує ексміністр екології Микола Злочевський. За ці гроші вони нібито мали закрити справу про злочинну організацію Сергія Курченка, в межах якої підозрюваним є Злочевський.
1 грудня НАБУ завершило розслідування справи про хабар, однак вже 24 грудня Печерський суд (знову!) ухвалив забрати цю справу в НАБУ.
Справа щодо екснардепа Максима Микитася про заволодіння понад 81 млн грн Нацгвардії
Восени 2019 року НАБУ і САП повідомили колишньому народному депутату Максиму Микитасю в організації та заволодінні понад 81,5 млн грн Нацгвардії.
Про цю справу регулярно писали понад рік, однак у грудні 2020-го стало відомо про нові підозри і нових фігурантів у ній. І особливий резонанс викликало те, що один із нових фігурантів — Олег Татаров, заступник Голови Офісу Президента.
Саме провадження щодо Татарова стало найяскравішим прикладом втручання Офісу генерального прокурора у розслідування НАБУ. Дійшло до того, що наприкінці грудня Печерський суд (так, той самий) ухвалив, що це провадження має бути передане СБУ. Однак НАБУ не змирилося з таким рішенням, і за його клопотанням цього тижня Апеляційна палата ВАКС зобов’язала Ірину Венедіктову вирішити питання про повернення справи щодо Татарова детективам Бюро.
