Верховна Рада нарешті зробила перший крок до відновлення е-декларування

27 липня парламент розглянув і прийняв 299 голосами у першому читанні законопроєкт №9534, який має відновити обов’язкове електронне декларування чиновників. До цього його так само рекомендував прийняти за основу антикорупційний комітет.

Transparency International Ukraine підтримує рішення Верховної Ради щодо прийняття 9354 у першому читанні за основу. Але цей документ безперечно необхідно доопрацювати до другого читання, щоб уникнути його недоліків.

Які позитивні моменти є в цьому документі?

1. Відновиться обов’язок подавати декларації у конкретні передбачені строки — 90 днів з дня набуття законом чинності, за винятком окремих військовослужбовців та осіб, які перебувають на постраждалих від російської агресії територіях.

2. Відновляться усі перевірки з боку НАЗК.

3. Відкриється реєстр декларацій з певними винятками. Зокрема, ідеться про приховування населених пунктів, що цілком виправдано, на відміну від приховування імен усіх членів сімей та третіх осіб — більшість з них вже були зазначені в минулих деклараціях.

4. Відновляться спеціальні перевірки держслужбовців.

5. НАЗК забезпечуватиме декларантам доступ до інформації про них у державних реєстрах — це буде корисно при заповненні декларації.

Які є недоліки в новому законопроєкті?

1.  За загальним правилом декларанти не зобов’язані вносити відомості про вартість майна, якщо у них немає правоустановчих документів з вказанням вартості тощо. Створиться велика діра у питанні недекларування об’єктів володіння або користування декларантом або членами його сімʼї та ухилення декларантів від кримінальної відповідальності через нові положення про ринкову вартість таких обʼєктів.

Тобто загалом в судовому порядку буде складно доводити прямий умисел порушників, коли декларант не має обтяжливого обовʼязку проводити будь-які оцінки вартості. Також є ризик того, що недоброчесні декларанти зможуть за хабарі отримувати експертні висновки про занижену ринкову вартість обʼєктів.

2. НАЗК позбавиться повноважень видавати роз’яснення з приводу державного фінансування політичних партій, викривачів та декларування. В компетенції Агентства будуть лише роз’яснення, які стосуватимуться подарунків та конфлікту інтересів, а інші сфери треба буде пояснювати через «рекомендації», що може створити різну практику подання декларантами інформації.

3. В документі вказані занадто широкі винятки щодо членів сімей декларантів-військовослужбовців та осіб, які перебувають на постраждалих від російської агресії територіях. 

4. Ослабиться режим декларування через встановлення порогу у 183 календарні дні для декларування об’єктів володіння чи користування. Раніше конкретна кількість днів не передбачалася, а мала значення половина звітного періоду.

5. В деклараціях чиновники зможуть не зазначати IBAN банківського рахунку. Це загалом позитивна норма, щоправда, парламенту треба буде додатково прийняти окремий закон про створення на противагу цьому кроку Єдиного реєстру банківських рахунків.

На нашу думку, цей законопроєкт безперечно кращий, ніж ЗП документ №8071, який раніше був на розгляді парламенту. Сподіваємось на те, що він не втратить свої прогресивні норми до другого читання.