Викривача зможуть звільнити? Аналіз законопроєкта

Що сталось?

28 грудня 2019 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт 2708, ініціатором якого зазначений Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Сам законопроєкт був розроблений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Громадська антикорупційна експертиза проєкту не проводилась.

Що є зараз?

З 1 січня 2020 року набрали чинності визначені Президентом, як невідкладні, зміни до законодавства щодо викривачів корупції, які ТІ Україна аналізувала раніше.

Що пропонується? Коментар

Як зазначається в розділі “Прогноз впливу” пояснювальної записки до законопроєкту, підписаної Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофієм Миловановим, “реалізація проєкту акта матиме позитивний вплив на ринкове середовище та ринок праці. Суб’єкти господарювання – роботодавці отримають змогу більш ефективно здійснювати кадрову політику та мінімізувати бюрократичні перешкоди, пов’язані з організацією трудових відносин”. Хоча далі в ній зазначено, що “проєкт акта не містить ризиків для сприяння вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією”, це не повністю відповідає дійсності.

Річ у тім, що стаття 35 законопроєкту здатна повністю зруйнувати систему захисту трудових прав викривачів, передбачену Розділом VIII “Захист викривачів” Закону “Про запобігання корупції”. Стаття 35 “Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” передбачає право роботодавця розірвати трудовий договір з працівником за власної ініціативи. Без обґрунтувань правомірності свого рішення. Без перспективи успішно оскаржити це рішення викривачу у суді. Без жодних виключень або згадок про законодавство, яке передбачає інші випадки щодо викривачів, наприклад, статтю 53-4 Закону “Про запобігання корупції”, за якою викривача, його близьких осіб не може бути звільнено чи примушено до звільнення чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Додатково, за статтею 53-4, до негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Така редакція статті законопроєкту дозволить швидко звільнити викривача та/або його близьких осіб без огляду на їх правовий статус та гарантії захисту трудових прав.

Але це не єдина небезпека законопроєкту. Статті 18 та 19 проєкту щодо строкових трудових договорів не повністю відповідають і не відображають гарантій вже діючої частині 3 статті 53-4 Закону “Про запобігання корупції”, де “викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту) … у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Забороняється створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їх трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону”.

Подібні запропоновані норми можуть мати “охолоджувальний ефект” на бажання викривачів повідомляти про зловживання, ризикуючи непродовженням строкового трудового договору або взагалі звільненням. Рекомендується змінити їх редакцію на ту, що враховуватиме нещодавні позитивні зміни у захисті трудових прав викривачів, відображені в Законі України “Про запобігання корупції”.

Юридичний аналіз підготував юридичний радник ТІ Україна Олександр Калітенко