Забезпечення позову: як захистити свої права, коли ще немає рішення суду? 

Автори: Наталія Січевлюк, юридична радниця та Юлія Полторак, юристка з моніторингу справ ВАКС

Уявіть, що між вами та вашим знайомим Миколою виник спір щодо визнання вашого права власності на будинок. Але поки рішення суду немає, ви переживаєте, що Микола може продати цей будинок — і тоді вам буде значно складніше повернути його у свою власність. Для того, щоб цього не сталося, можна забезпечити позов, тобто, попросити суд накласти арешт на будинок. Тоді до вирішення спору Микола не зможе розпоряджатися майном, а якщо рішення суду буде на вашу користь — ви зможете повернути майно собі та розпоряджатися ним сповна.

Розгляньмо, як працює забезпечення позову та для чого потрібен цей важливий інститут. 

Що таке забезпечення позову та навіщо воно треба?  

Інститут забезпечення позову — це передбачена чинним законодавством України процесуальна дія, яка дозволяє стороні забезпечити свої права під час розгляду справи. По суті, це означає, що суд заздалегідь вживатиме певні заходи, щоб виконати своє рішення в майбутньому (якщо воно буде на користь позивача). Забезпечення позову корисне саме тим, що виключає потенційні труднощі у реальному виконанні рішень суду. 

Слід пам’ятати, що за власною ініціативою суд не може здійснювати заходи забезпечення позову. Тобто якщо учасник справи зацікавлений в цьому, він має подати відповідну заяву ще до пред’явлення самого позову або ж на будь-якій стадії розгляду справи.

Які є заходи забезпечення позову?

Сторона може подати заяву до суду з проханням прийняти конкретні заходи, які забезпечать її права. Перелік видів забезпечення позову не є вичерпним, але зокрема включає:

• арешт майна;
• заборону розпоряджатися майном;
• введення заборони на здійснення певних дій;
• накладення обов’язку вчинити певні дії;
• заборона іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору;
• зупинення продажу арештованого майна тощо. 

При цьому можливість застосовувати заходи забезпечення позову дещо обмежена. Наприклад, арешт не можна накласти на предмети, що швидко псуються, зарплату, пенсію, стипендію та інші виплати на допомогу.

Варто пам’ятати, що подібні заходи тимчасові та діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. А ще вони повинні бути співмірними (тобто рівними за обсягом) із заявленими позивачем вимогами. На додачу, свого часу Верховний Суд наголосив, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд не тільки має пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а ще й встановити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам. 

Як це працює в антикорупційній сфері?

Захистити таким чином свої права може не тільки людина, але і державні органи. Наприклад, забезпечення позову з боку Міністерства юстиції —  це важливий інструмент в антикорупційній практиці для захисту прав та інтересів як держави, так і громадян. 

Забезпечення позову особливо актуальне під час розгляду санкційних справ, де підсанкційні особи не фігурують у кримінальному провадженні, а тому їхнє майно не арештоване. Наприклад, Мін’юст попросив суд заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо майна колишнього депутата держдуми федеральних зборів рф Черняка — ВАКС задовольнив цю заяву. Ще одним прикладом є таке ж забезпечення позову щодо майна російського депутата Аксакова.

У випадку з санкціями забезпечення позову допомагає “заморозити” цінне для України майно, доки його власники, які можуть опинитися під санкціями, не встигли його нікуди подіти.

Що таке зустрічне забезпечення позову?

За своєю суттю зустрічне забезпечення позову — це гарантія, що збитки відповідача від забезпечення позову будуть відшкодовані. Така можливість існує, щоб між сторонами був баланс у правах та інтересах. Зустрічне забезпечення позову суттєво відрізняється від звичайного тим, що його може вимагати суд. 

А що про це каже Конституційний Суд України?

КСУ вказує, що інститут забезпечення позову передбачений у процесуальних законах України з метою гарантування виконання рішення суду. Це дає змогу захистити порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

У цьому ж рішенні КСУ також наголошує на збалансуванні прав позивача і відповідача у забезпеченні позову. Зокрема, для позивача це відповідність реальних заходів вимогам у заяві. При цьому суд може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою — наприклад, сплатити гроші на рахунок, з якого потім можуть відшкодувати потенційні збитки відповідача. А для відповідача це відшкодування збитків та право оскаржити ухвалу суду щодо забезпечення позову в апеляційному порядку.

Отже, інститут забезпечення позову — важливий елемент судової системи, оскільки він допомагає забезпечити ефективність судочинства, гарантує виконання судових рішень та захищає права та інтереси сторін.