Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри. Міністерство планує запровадити неціновий критерій локалізації в закупівлях машинобудування.

У такий спосіб виробники, які підтвердили свою “національність”, будуть отримувати переваги на тендерах. Відповідний проєкт постанови вже оприлюднено на сайті Мінекономрозвитку.  

Трансперенсі Інтернешнл Україна та низка громадських організацій закликають Уряд не підтримувати цей проєкт, оскільки він суперечить чинному законодавству і міжнародним зобов’язанням України, а також містить корупційні ризики.

Насамперед прийняття запропонованої постанови буде перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України. Адже терміни “локалізація виробництва”, “суб’єкт господарювання сфери машинобудування” і “техніка галузі машинобудування” відсутні в Законі України “Про публічні закупівлі”, а всі зміни сфери мають регулюватися даним законом.

Впровадження локалізації негативно позначиться на конкуренції та призведе до подорожчання закупівель. Якщо на тендері будуть пропонувати іноземний товар, дешевший за вітчизняний, переможцем стане продукт з національною локалізацією. Переплата буде сягати до 30 відсотків, а питання якості відходить на другий план. 

Ця ініціатива порушує міжнародні зобов’язання, які Україна взяла в межах Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди про Державні закупівлі в межах СОТ. Відповідно до них, Україна не має віддавати перевагу будь-яким учасникам публічних закупівель та забезпечити “рівні правила гри” в закупівлях як для іноземних, так і вітчизняних компаній. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(253) "Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри.

Непрозорий механізм підтвердження ступеня локалізації може стати корупційним ризиком. Щоб збільшити шанс стати переможцем тендеру, виробник має надати у Мінекономрозвитку визначений перелік документів. Саме міністерство буде розраховувати та підтверджувати ступінь локалізації. Однак інформація, яку подає заявник, не підлягає розголошенню. 

Насамкінець — проєкт постанови не містить економічного обґрунтування. По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку. 

Нагадуємо, що у 2017 році саме Мінекономрозвитку виступало проти подібного законопроєкту “Купуй українське — плати українцям”, який теж пропонував запровадити неціновий критерій локалізації в публічні закупівлі. Тоді проєкт прийняли у першому читанні, але, на щастя, не прийняли в цілому.

Закликаємо Кабмін не допустити прийняття вказаної постанови та зосередитися на інших шляхах підтримки національних виробників. 

  • Трансперенсі Інтернешнл Україна та DOZORRO
  • Центр Протидії Корупції
  • Платформа Громадський контроль
  • Центр громадського моніторингу та досліджень
  • Наші гроші
  • Центр економічної стратегії
  • Інститут законодавчих ідей
  • Молода Черкащина
  • Рада захисту конкуренції та споживачів
  • Проект “Ліга антитрасту”
  • Агентство ефективних рішень
  • Антикорупційний штаб
  • Трипільський Край
  • Громадська ініціатива За чесний тендер (Рівне)
  • Нові Бровари
  • Філософія серця
  • Центр медіарозслідувань “Прозоро”
  • ЮК “Правое Дело”
  • Інститут аналітики та адвокації
  • Спілка Бізнес-Ініціатив Платформа ДІЙ”
array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(410) "По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку.