Підтримка в боротьбі: що і як забезпечує реальне зростання ефективності українських антикорорганів

Антикорупційна система України за останні 3 роки стала сильнішою — такі дані показало нове дослідження Transparency International Ukraine. І ці результати були б неможливими без допомоги міжнародних партнерів. Пояснюємо, чому.

“Україна – друга за корумпованістю країна у Європі!”.

“Тут уже протягом тривалого часу в питанні хабарництва нічого не змінюється!”.

“Антикорупційна реформа в Україні не працює!”.

В останні, та й не лише останні тижні такі тези можна було почути на деяких міжнародних майданчиках, медіа та від деяких іноземних діячів. Але наскільки ці гучні заяви відповідають реальності, а наскільки просто відображають бажання ворога про те, як мають сприймати нашу країну? 

Якщо коротко — вони маніпулятивні та неправдиві. А якщо довго — ми маємо дуже конкретну відповідь, в чому саме полягає ця неправда.

12 жовтня акредитоване представництво міжнародного руху Transparency International Ukraine випустило нове, вже друге дослідження спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури України. І воно якраз показує, що ситуація з боротьбою з корупцією у нас аж геть не така авральна, як про це чомусь люблять говорити наші вороги.

Це особливо видно, якщо порівняти ці дані з аналогічними, які ми опублікували в першому такому дослідженні, що охоплювало період з 2015 по серпень 2020 року.

Новий звіт охоплює діяльність п’яти органів: НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК та АРМА. Ми оцінювали їхні незалежність, прозорість, підзвітність, доброчесність, ресурси та взаємодію між собою та з іншими стейкхолдерами. І за результатами нашої аналітики, всі без винятку органи антикорупційної екосистеми продемонстрували зростання своїх показників за останні три роки. Так, їхній загальний середній бал за цей період збільшився з 3,4 до 3,9 бала, що є показовою цифрою. Коли АРМА поки пасе задніх з 3,4 бала, лідером рейтингу залишається ВАКС з 4,6 бала. А найбільше зросла оцінка НАБУ – з 3,6 до 4,3 бала. При цьому НАЗК та САП зростають повільніше – до 3,7 та 3,5 бала відповідно.

Якщо наводити приклади, то за цей час був уточнений правовий статус НАБУ з метою

дотримання принципу стримувань і противаг між різними гілками влади. В НАЗК була запроваджена система управління справами. Робота ВРП в оновленому складі відновилась, і поки не зафіксовано жодного випадку її свавільного втручання у діяльність суддів ВАКС, як це було раніше. Законодавчі обмеження оплати праці представників антикорупційних органів, запроваджені з початком пандемії COVID-19, теж зняли. А ще були проведені конкурси на керівників НАБУ, АРМА та САП.

Такий результат став можливим через те, що з 2014 року, після Революції Гідності, утворився реальний і дієвий тріумвірат із громадянського суспільства, влади та міжнародних партнерів. За майже 10 років цьому тандему вдалося перетворити попередню неефективну систему боротьби з корупцією на нову антикорупційну інфраструктуру, створення якої завершилося лише у 2019 році. І, як показують дані нашого дослідження, антикорупційні органи справді працюють на відміну від часів, коли за боротьбу з корупцією відповідали переважно СБУ, міліція та прокуратура. 

При цьому у нашому дослідженні всім цим інституціям надано 85 рекомендацій, виконання яких суттєво допоможе покращити роботу антикорупційних органів уже найближчим часом, і 25 рекомендацій, які на нашу думку, є пріоритетними. Цікаво, що багато в чому ці поради, як і рекомендації з попереднього дослідження, перегукуються із минулими зауваженнями та пропозиціями міжнародних партнерів. І схожі тези щодо покращення роботи антикорорганів ми побачили у нещодавно оприлюдненому переліку кроків з реформ від Білого дому.

Тобто знову і громадянське суспільство, і міжнародні партнери бачать однаковий курс для реального покращення антикорупційної ситуації. Черга, як то кажуть, за владою. 

У нас як у країни немає іншого вибору, ніж прислухатись до спільного голосу експертної та міжнародної спільноти та докласти усіх можливих зусиль до виконання запропонованих кроків з посилення антикорупційної екосистеми. Минулі 9 років засвідчили: сила антикорупційних органів зі свого боку створюють загальну силу держави, і це особливо видно під час повномасштабної війни.

Так, читаючи в українських та міжнародних медіа гучні заголовки про корупційні розслідування, може скластися геть інше враження — ніби хабарництво в Україні лише розквітає на тлі війни. Але насправді наявність цих заголовків свідчить якраз про роботу антикорупційних органів. 

І на це ж вказують дані Індексу сприйняття корупції (СРІ) — в ньому за останнє десятиліття Україна продемонструвала один з найбільших прогресів. Так, нашому показнику ще далеко до досягнення бодай середніх рівнів за Європейським союзом. Та і йдеться не про рівень корупції, а саме про її сприйняття, яке, знову ж, багато в чому формується із тих гучних заголовків, тому нас вважають майже останніми серед країн європейського регіону.

Однак не можна відкидати вже пророблену роботу, на яку вказують альтернативні дослідження —  представників громадянського суспільства, у тому числі наше. І треба працювати далі, щоб після перемоги наші громадяни вже мали робочі і безсумнівно ефективні антикорупційні органи. А це, знову ж, неможливо без продовження міжнародної підтримки.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.