30 липня Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні розглядатиме законопроєкт №13533, а також альтернативні до нього щодо відновлення незалежності НАБУ та САП. Усі чотири альтернативи містять серйозні недоліки. Зосередимось на найважливіших.
Законопроєкт №13533-1: скорочення повноважень керівника САП
Документ, зареєстрований Олексієм Гончаренком, вилучає з частини четвертої статті 36 КПК України положення, яке надає заступнику Генерального прокурора – керівнику САП та його заступникам право доповнювати, змінювати або відмовлятися від апеляційної чи касаційної скарги. Це повноваження дозволяло керівнику САП визначати тактику апеляційного чи касаційного оскарження рішень ВАКС.
Таке скорочення процесуальних повноважень керівництва САП суперечить меті відновлення інституційної незалежності антикорупційної прокуратури та може ускладнити ефективний розгляд справ у вищих судових інстанціях.
Законопроєкт №13533-2: підслідність СБУ та обмеження слідчих дій
Ініціатива Юлії Яцик та Олексія Гончаренка передбачає передачу СБУ права розслідувати кримінальні правопорушення, вчинені директором НАБУ, працівниками бюро та прокурорами САП. Це порушує спеціалізацію слідчих органів, адже СБУ є органом безпеки з вужчим фокусом на кримінальних провадженнях щодо нацбезпеки та тероризму.
Водночас документ забороняє проводити невідкладні обшуки у корупційних справах, що значно ускладнить збирання доказів у розслідуваннях та може паралізувати переслідування підозрюваних у справах про корупцію.
Законопроєкт №13533-3: виклик для професійного добору у новій концепції
Юлія Тимошенко пропонує передати функції добору всіх прокурорів і керівництва САП, а також директора НАБУ Національній Асамблеї Героїв України, створення якої передбачається законопроєктом.
Попри високий моральний авторитет героїв, такий підхід підміняє професійні вимоги до членів конкурсних комісій на символічні. Адже Асамблею пропонується створити як постійний консультативно-дорадчий орган, до складу якого входять громадяни України, яким присвоєно звання Героя України за участь у бойових діях. Однак під час відбору членів конкурсних комісій першочерговою вимогою мають бути знання та досвід, необхідні для оцінки професійного рівня кандидатів на посади прокурорів САП, керівника САП та директора НАБУ. Запропоновані зміни цього питання не вирішують..
Такий механізм створює небезпечний прецедент депрофесіоналізації кадрових рішень у антикорупційній сфері та може призвести до призначення на ключові посади осіб без достатньої професійної підготовки.
Законопроєкт №13533-4: обмеження слідчих можливостей та порушення системності КК України
Занепокоєння також викликає ініціатива Дмитра Разумкова, яка пропонує ввести нову статтю 111-3 до КК України про корупційні злочини під час воєнного стану з покараннями від 15 років до довічного ув’язнення. Попри благородну мету боротьби з корупцією під час війни, ці зміни порушують структурну логіку кримінального закону щодо правопорушень у сфері службової діяльності та суперечать принципу пропорційності покарань.
Критичною проблемою також є суттєве обмеження можливостей невідкладного втручання правоохоронців. Документ дозволяє обшуки без ухвали суду лише у вкрай вузькому переліку злочинів, що робить неможливими невідкладні обшуки для переслідування підозрюваних у корупційних справах. Це може паралізувати розслідування корупційних схем.
Висновки
Усі чотири альтернативи мають різні проблеми та створюють додаткові ризики для ефективності НАБУ та САП. Законопроєкти або скорочують повноваження антикорупційних органів, або створюють механізми зовнішнього втручання, або вводять непропорційні обмеження слідчих дій.
Натомість президентський законопроєкт №13533, попри окремі недоліки, залишається найбільш збалансованим рішенням для відновлення інституційної незалежності антикорупційних органів після руйнівних змін закону №4555-ІХ.
Комітету з питань правоохоронної діяльності варто підтримати його прийняття за основу і в цілому.
Усі чотири альтернативи містять серйозні недоліки.
