Transparency International Ukraine презентувала результати третьої хвилі соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens.
Дослідження складається з трьох частин, в межах кожної з яких комплексно вивчалися питання сприйняття українцями стану корупції, відбудови та євроінтеграції.
Сприйняття відбудови
Поточний стан відбудови задовольняє 40% українців, а понад третина бачила результати проєктів відновлення. При цьому корупція у питаннях майбутнього відновлення, як і раніше, турбує населення чи не найбільше.
Як показало опитування, кожен третій дорослий українець знає або бачив приклади того, що вже було відбудовано. При цьому переважна більшість з них (74%) задоволена результатом.
Найбільш помітні процеси відбудови у Києві (на це вказали 50% опитаних), у Східному (42%) і Південному регіонах (41%). Тоді як на Заході та в Центрі показники суттєво нижчі — процеси відбудови там бачили відповідно 24% та 23% респондентів.
До фінансування відбудови, на думку опитаних, найбільше була залучена українська влада: 55% респондентів вказують, що проєкти відновлення реалізуються завдяки органам місцевого самоврядування, а 20% – що завдяки центральній виконавчій владі. Проте так само українці відзначають вагомий внесок міжнародної спільноти (40%), а також волонтерів та громадянського суспільства (27%).
Кожен п’ятий українець має пошкоджене внаслідок війни майно. Найбільше постраждалих на Сході України — про втрати там повідомили 60% опитаних, а найменше на Заході — 7%. Якщо ж говорити про пошкоджене майно, то найбільші втрати припадають на нерухомість — про такі збитки згадали 17% українців.
Загальну суму збитків постраждалі оцінюють до 50 тис. грн — 23%, 51-300 тис. грн — 19%, понад 300 тис. грн — 32%, з них 10% говорять про оцінку збитків на понад 3 млн грн 10%.
Примітно, що, порівнюючи з даними за листопад 2023 року, помітно зменшилася частка респондентів із найменшими втратами (до 100 тис.) і зросла кількість українців із втратами в понад 300 тис. грн.
Як і восени 2023-го, більшість постраждалих не зверталася по компенсацію, аргументуючи це тим, що держава має більш нагальні проблеми під час війни (35% опитаних), а ще кожен четвертий з тих, хто не подавав заявку на відшкодування, не вірив, що може його отримати. Серед тих 40% постраждалих, хто звертались по компенсацію, 33% вже її отримали.
65% опитаних вважають корупцію в процесах відбудови дуже або скоріше розповсюдженою. Найбільш вразливими до корупції етапами дві третини опитаних вважають розподіл міжнародних та бюджетних коштів (65%), контроль та звітність за використання ресурсів (63%) та проведення тендерів (61%).
Як і в березні 2023 року, при виборі між альтернативами горизонтів планування відбудови українці у більшості тяжіють до рішень, які обіцяють максимально швидкий ефект і фокусуються на відбудові уже зараз.
Позитивним сигналом можна вважати відносне зниження побоювань та занепокоєнь щодо відбудови – спостерігається зниження практично по всім позиціям від 7 до 17 відсоткових пунктів. Найпоширеніші побоювання українців щодо відбудови – це відсутність належного контролю (62%) та можливе повернення корупційних схем (61%). Натомість відсутності гарантій безпеки та відновлення бойових дій остерігаються 56% опитаних.
Поточний стан відбудови задовольняє 40% українців, а понад третина бачила результати проєктів відновлення. При цьому корупція у питаннях майбутнього відновлення, як і раніше, турбує населення чи не найбільше.
Сприйняття корупції
Попри високий рівень сприйняття українцями корупції як проблеми, лише 30% громадян відповіли, що вони особисто або члени їхніх родин стикалися із корупційними проявами протягом минулого року. І тільки 23% із них погодилися на запропоновану корупційну дію, тоді як 68% відмовилися.
Опитування вказало на актуальність проблеми корупції, адже переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Хоча таку думку поділяють усі вікові групи, люди старші за 65 років оцінюють її рівень найбільш критично — 90% опитаних. Натомість молодь до 24 років висловлює дещо стриманіші оцінки — у цій віковій категорії на розповсюдженість вказують 81% респондентів.
Як українці бачать проблему корупції
Як і у 2023 році, головними викликами для українців сьогодні залишаються збройна агресія росії проти України, корупція та руйнування інфраструктури. Проте у порівнянні з даними дворічної давнини сьогодні проблема корупції наразі дещо менш актуальна — 81% на тепер проти 88% у листопаді 2023-го.
Погляди на динаміку корупції розділилися: 44% респондентів вважають, що її рівень зріс, 42% — що залишився без змін, і лише 7% українців переконані, що рівень корупції зменшився в порівнянні із минулим роком. Найчастіше про зростання корупції повідомляють мешканці сіл (50%), тоді як у середніх і великих містах частка відповідей про зростання корупції нижча.
89% опитаних вважають серйозною проблемою передусім політичну корупцію, 81% – корупцію в бізнесі, і лише 63% позначають побутову корупцію як дуже або скоріше серйозну проблему.
Водночас понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що її подолати цю проблему можна лише завдяки системним реформам. Цікаво також, що лише третина респондентів (29%) схвально оцінює роботу антикорупційних органів, тоді як 38% не погоджуються з таким твердженням. І майже половина (48%) опитаних вважають Prozorro ефективним інструментом у зменшенні корупції, і лише 27% не поділяють таку думку.
При цьому у суспільстві поширена думка про неминучість хабарів – 55% вважають, що без них нічого не досягнеш, і загалом респонденти частіше не погоджуються з тезою, що питання у державних установах можна вирішувати без хабаря.
Особистий досвід і ставлення до корупції
Попри високий рівень сприйняття корупції в цілому, лише 30% українців повідомили, що вони особисто чи члени їхніх родин зіштовхнулися з корупційними проявами протягом минулого року. Серед них погодилися на корупційну дію близько чверті, тоді як 7% повідомили про спробу корупції.
Ставлення до корупційних практик залишається суперечливим: майже половина українців переконані, що хабарі ніколи не можна виправдати, а завжди або в більшості випадків готові виправдати корупцію лише 23% українців. Ті, хто допускає «побутову корупцію», вважають прийнятними, наприклад, хабарі за якісні послуги у державних медичних (53%) чи освітніх (35%) закладах. Примітно, що про можливість дати хабар для уникнення мобілізації згадали лише 15% українців, які допускають корупцію.
Висвітлення корупції у ЗМІ
Дві третини (67%) респондентів вважає, що медіа суттєво применшують масштаби корупції в Україні. 20% опитаних згодні з тим, що ЗМІ правдиво відображають ситуацію, і лише 7% говорять про перебільшення висвітлення корупції в українській пресі.
Найчастіше громадяни натрапляють у медіа на повідомлення про обшуки, підозри та затримання. 41% опитаних згадали про відкриття кримінальних проваджень, і лише кожен п’ятий — про вироки чи зміни у законодавстві. Водночас лише 13% бачать у ЗМІ матеріали про реформи, які вважають ключем до подолання корупції.
Загалом 72% українців зі скепсисом ставляться до новин про те, що упіймали корупціонера. Здебільшого опитані очікують, що ідеться про звичайний піар з боку правоохоронних органів, або ж що надалі підозрюваний просто відкупиться. Лише 15% респондентів після таких повідомлень відчувають задоволення від реалізованої справедливості.
Важливо, що понад половина опитаних (60%) найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, що передбачає ув’язнення або конфіскацію майна. При цьому тільки 30% українців протягом останнього року чули про випадки покарання корупціонерів, і саме ці люди частіше вірять у прогрес в подоланні корупції та ефективність інституцій.
Попри високий рівень сприйняття українцями корупції як проблеми, лише 30% громадян відповіли, що вони особисто або члени їхніх родин стикалися із корупційними проявами протягом минулого року. І тільки 23% із них погодилися на запропоновану корупційну дію, тоді як 68% відмовилися.
Сприйняття євроінтеграції
Найвищий рівень підтримки євроінтеграції демонструють жителі Києва, західних та північних областей. При цьому здебільшого громадяни усвідомлюють як переваги, так і недоліки процесу вступу України в ЄС.
Переважна більшість українців (86%) вважає себе поінформованими в процесах вступу України в ЄС. При цьому 25% опитаних заявляють, що ознайомлені з перебігом євроінтеграції добре або дуже добре, а ще понад половина (61%) вказують на певний рівень поінформованості в цій темі.
Як наслідок, 74% громадян підтримують вступ України до Європейського Союзу. Найвищий рівень підтримки демонструють жителі Києва (82%), західних (80%), північних (78%) та центральних (76%) областей, тоді як показник підтримки на Півдні та Сході дещо нижчий — 69% та 64% відповідно. Проти вступу в ЄС на тепер виступають 6% українців, а ще 18% наразі не визначилися зі своєю позицією.
Найчастіше від вступу в Євросоюз українці очікують кращого майбутнього для дітей (65%), миру (60%), економічного зростання (60%), підвищення якості та рівня життя (59%) та зростання можливостей для працевлаштування (58%). Також 55% опитаних вважають, що євроінтеграція допоможе подолати корупцію в Україні, а 54% переконані, що членство в Євросоюзі сприятиме дотриманню принципів верховенства права. Не бачать жодних переваг євроінтеграції всього 2% українців.
Серед головних побоювань від вступу в ЄС — відтік молоді 48%, експлуатація природних ресурсів (35%), приплив іммігрантів (31%) та зростання бюрократії (30%). Примітно, що дотепер 30% опитаних негативом від євроінтеграції України називають потенційне погіршення стосунків з росією, а 11% взагалі вважають, що у ЄС немає майбутнього. Загалом із вступом до Євросоюзу респонденти пов’язують більше переваг, ніж недоліків — 8% опитаних не бачать жодних недоліків.
42% респондентів оптимістично оцінюють перспективи вступу до ЄС і вважають, що цей процес триватиме до 5 років. Ще майже чверть українців (22%) відводять на цей процес від 6 до 10 років, а 12% опитаних переконані, що наша країна ніколи не отримає членство в Євросоюзі.
Опитування проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine у червні–липні 2025 року. Вибірка — 1015 респондентів, репрезентативна за статтю, віком, типом і розміром населеного пункту та макрорегіоном на підконтрольних Україні територіях. Метод збору даних — телефонні інтерв’ю (CATI).
Це вже третя хвиля дослідження: попередні результати TI Ukraine презентувала у червні та грудні 2023 року.
Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.
Найвищий рівень підтримки євроінтеграції демонструють жителі Києва, західних та північних областей. При цьому здебільшого громадяни усвідомлюють як переваги, так і недоліки процесу вступу України в ЄС.







