НАБУ, САП, ВАКС і євроінтеграція: що Єврокомісія пропонує зробити для їх посилення

Європейська комісія у Звіті з розширення за 2025 рік рекомендувала Україні розвʼязати проблеми як з досудовим розслідуванням, так і розглядом справ про корупцію на найвищому рівні. 

Для багатьох українців євроінтеграція асоціюється передусім із відкритими кордонами, можливістю вільно працювати та подорожувати Європою. Але насправді вступ до ЄС означає набагато більше – це зміна правил гри у власній країні, де справедливість і верховенство права стають нормою, а не винятком. І саме тут ми стикаємося з найбільшими викликами, що, наприклад, показує й остання гучна справа «плівок Міндіча».

4 листопада Європейська комісія опублікувала черговий звіт про прогрес України на шляху до ЄС. І якщо минулого року антикорупційні реформи оцінили як «певний прогрес», то цьогоріч характеристика звузилася до «обмеженого прогресу». Це сигнал, що Україна може загальмувати на прямій до європейської інтеграції саме через неефективну боротьбу з корупцією.

У цьому матеріалі ми зосередили увагу на вдосконаленнях, потрібних для антикорупційного сегмента кримінальної юстиції — як слід ефективно притягати до кримінальної відповідальності за корупцію. І це включає два аспекти: ефективне та правомірне розслідування корупції, якими займаються НАБУ і САП, а також справедливий судовий розгляд у розумні строки й виконання рішень Вищого антикорупційного суду.

Що треба змінити при розслідуванні корупції

У звіті Європейська комісія відзначила зростання кількості обвинувальних актів у справах НАБУ. Вочевидь це неабияк хвилює окремих представників української влади, які зі свого боку не лише намагаються ухилятись від виконання міжнародних зобовʼязань України в питанні покращення можливостей для якісних розслідувань, а й просувають шкідливі норми, покликані зруйнувати ефективність НАБУ та САП. Йдеться про події 21-22 липня 2025 року, коли депутати в турборежимі прийняли, а Президент України підписав закон, який обмежує незалежність антикорупційних органів.

Попри те, що більшість його норм, шкідливих для роботи Бюро та антикорупційної прокуратури, прибрали іншим законом, окремі народні депутати досі не здаються. Не озираючись на застороги єврокомісарів та яскраво озвучений запит суспільства, вони знову і знову додають у різні законопроєкти положення, що дозволятимуть впливовим фігурантам ухилятись від кримінальної відповідальності, або ж взагалі, встановлювати, що їх дії були правомірними. Наприклад, якщо вони діяли за розʼясненнями певних держорганів, як це пропонують у законопроєкті №12439. Такі законодавчі пропозиції Єврокомісія окремо згадала у звіті. 

При цьому влада переважно ігнорує рекомендації, покликані справді вдосконалити ефективність роботи НАБУ. Йдеться про забезпечення можливості Бюро автономно (без залучення СБУ) здійснювати прослуховування фігурантів своїх справ. Адже для зацікавлених осіб дуже зручно, мати інформацію про те, кого буде слухати НАБУ, щоб завчасно проінформувати «свою» людину. 

Також систематично проблемними залишаються судові експертизи. Корупційні справи часто мають економічний характер – вони повʼязані з дійсною оцінкою вартості того, що виконали за державними контрактами, або ж визначенням розмірів збитків. І через це перевантаження наявних експертних установ, тиск або підкуп таких експертів негативно впливає на якість та швидкість збору доказової бази про корупцію.

Відзначила Європейська комісія і те, що досі не скасована можливість закриття справ за спливом строків досудового розслідування. Нагадаємо, що це норма, яка дозволяє фігурантам кримінальних справ уникнути кримінального переслідування через те, що обвинувальний акт направили до суду із затримкою у 2-3 дні. Так, справи НАБУ найчастіше закривались на цій підставі через плутанину, яка виникала через мінливі позиції Верховного Суду, — коли судді не могли визначитися з субʼєктом, який повинен продовжувати строки досудового розслідування, й порядком обрахунку цих строків.

Помітили у звіті Єврокомісії і зменшення кількості обвинувальних актів про корупцію від Національної поліції та ДБР. Це тривожна тенденція, яку ми відзначили у Тіньовому звіті. Вона вказує на суттєве зменшення кількості тих розслідувань на середньому та низькому рівні, що успішно завершуються направленням до суду справи про корупцію. І тут розвʼязання слід шукати в посиленні аналітичних спроможностей Офісу Генерального прокурора, який мав би аналізувати причини закриття справ, законність їх розслідування, а також чи не було корупційних факторів, які вплинули на кінцеве рішення по справі. 

Є домашнє завдання від Європейської комісії і для НАБУ. В оприлюдненому у травні 2025 року звіті з аудиту Бюро є низка рекомендацій, які можуть посилити роботу органу. В першу чергу європейські партнери відзначили потребу покращити ефективність управління внутрішнього контролю, а також необхідність убезпечити від неправомірних розголошень відомостей досудового розслідування. Вочевидь, остання рекомендація може бути важливою не лише для НАБУ, а й для САП.

Справедливий судовий розгляд у розумні строки

Завершення розслідування та передача справи з обвинувальним актом до ВАКС — це ще далеко не кінець кримінального переслідування. Справу належить ще розглянути з дотриманням усіх процесуальних гарантій, але без зловживання ними, а також у розумні строки.

У деяких справах це перетворюється на завдання із зірочкою, з яким, на жаль, Вищий антикорупційний суд не завжди може впоратись. Кількість справ, закритих за строками давності, зростає, і не стільки через проблеми у самому ВАКС. 

Зазвичай тактику затягування обирають ті фігуранти, які бачать, що на горизонті майорить звільнення від кримінальної відповідальності, і тому потрібно використати всі можливості, щоб дотягнути цю справу до такого бажаного закриття. В хід тоді йдуть як безпідставні відводи, так і виступи по 40 годин у дебатах та з останнім словом, а ще неявки учасників кримінального провадження, відпустки, лікарняні та багатогодинне розмірковування про очевидні речі. У деяких випадках такі справи навіть не мали шансів на розгляд — їх скеровували у ВАКС із залишком у кілька місяців до завершення строків давності.

Тому Європейська комісія чимало уваги приділила вдосконаленню інституту строків давності та протидії процесуальним затримкам, інакше кажучи — протидії зловживанню процесуальними правами. Крім цього, у звіті єврокомісари покладають надії і на сам ВАКС, який мав би розробити стратегію для забезпечення ефективності судочинства. І власне 28 листопада ВАКС оприлюднив відповідну стратегію.

Також не варто забувати про конкурс до ВАКС, покликаний заповнити 23 вакантні посади в суді. Тут важливо, щоб він відбувався із залученням Громадської ради міжнародних експертів, яка разом із ВККС має забезпечити відбір професійних та доброчесних кандидатів. 

Без якісного відбору суддів ми не зможемо поліпшити ефективність розгляду справ про корупцію на найвищому рівні. Але видається, що це суперечить бажанням окремих парламентарів — вони створили Тимчасову слідчу комісію, активності якої викликають у Європейської комісії серйозні застереження в питанні дотримання балансу між різними гілками влади. На наш погляд, такі застереження цілком виправдані — представники ТСК приймають рішення, які свідчать про серйозне втручання у роботу судової гілки влади.

Поза увагою широкого загалу зазвичай проходить те як виконують вироки ВАКС. Єврокомісія не приділяла цьому окремої уваги у своєму звіті, однак завважила про проблеми виконання судових рішень загалом — безвідносно до системи кримінальної юстиції. Ми ж нагадаємо, що дотепер немає якісної системи збору даних про виконані покарання ВАКС. Це не дозволяє оцінювати фактичний стан реалізації вироків — у тому числі й щодо того, як конфіскують майно в засуджених осіб, а також рівень виконання інших покарань.

До речі, Єврокомісія цілком обґрунтовано звернула увагу на конфіскацію майна, а точніше недостатню кількість випадків такої конфіскації. І вказала, що чинному законодавству бракує можливості арешту для розширеної конфіскації, а також потрібно вдосконалити підстави для застосування спеціальної конфіскації. Це цілком відповідає рекомендаціям наших досліджень, реалізація яких не дозволить усіляким мідасам зберігати незаконні статки.

***

Як бачимо, Європейська комісія сформулювала конкретні вимоги, які Україна має виконати для продовження руху до ЄС. По суті, це список системних проблем, що роками блокують ефективну боротьбу з корупцією і які потрібно терміново розв’язати.

Україна вже пройшла значну частину шляху до ЄС. Створено спеціалізовані антикорупційні органи, прийнято багато необхідних законів, є вироки у резонансних справах. Але зараз настав момент, коли Європа дивиться не на створення інституцій, а на їхню реальну ефективність. 

Останні розслідування НАБУ і САП дають надію, що і рівень такої ефективності, й усвідомлення цього факту суспільством надалі зростатиме. Активність представників влади у придушенні незалежності антикорупційних органів, регулярне перешкоджання їх роботі свідчать про те, що антикорупційні інституції стають все небезпечнішими для найбільш закоренілої та інституціоналізованої корупції. 

Але створення НАБУ, САП і ВАКС — це не пункт у міжнародних договорах, а реакція на відповідний запит українського суспільства після Революції Гідності. І тому подальше посилення їх можливостей та збереження найкращих практик дозволить забезпечити невідворотну кримінальну відповідальність для тих, хто в період екзистенційної загрози для існування української держави розмірковує над новими схемами. Щоб уже ні в кого не виникало питання, чи слід будувати захисні споруди для обʼєктів електрогенерації, а також яким чином структурувати потоки так, щоб до них не дотягнулись руки правоохоронних органів. Бо все одно дотягнуться.