Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень перший

16 лютого Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочали співбесіди із кандидатами на посади суддів ВАКС.

У перший тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Наталія Дорошенко 
• Владислав Кухта
• Ігор Макарик 
• Олена Танасевич
• Микола Рубащенко
• Ірина Кузіна
• Дмитро Остапенко
• Назар Гринь
• Віта Матолич
• Дмитро Мовчан
• Олексій Зайцев
• Марта-Марія Яциніна
• Іван Посохов
• Оксана Гуцал
• Олександр Острогляд
• Євген Капітоновч
• Андрій Дудіков
• Павло Штіфонов
• Віктор Антипенко
• Олександр Дудченко

Експерти Transparency International Ukraine переглянули усі співбесіди і зібрали з них найцікавіше у нотатках. Порядок кандидатів у матеріалі наводимо відповідно до послідовності проведення співбесід ГРМЕ та ВККС.

Наталія Дорошенко

суддя Рівненського окружного адміністративного суду

Співбесіда розпочалася з питання про садовий будиночок, який було задекларовано у 2013 році. Зі слів кандидатки, будували його ще у 2003 році власними руками її чоловік та його батько. Водночас земельна ділянка була приватизована лише у 2024 році, що зацікавило членів ГРМЕ, адже будівництво відбувалося на неприватизованій нерухомості. Дорошенко пояснила, що будинок зводився на території дачного кооперативу, а зараз відбувається його передача до складу територіальної громади. Будинок наразі не зареєстровано як житловий, і як тільки він буде відповідати вимогам його так зареєструють.

Поцікавилися члени ГРМЕ та ВККС також долею гаражного бізнесу її чоловіка Дорошенко. Кандидатка пояснила, що підприємництвом чоловік займається з 1998 року самотужки, наразі на 1 групі ФОП; сплатив орендну плату за приміщення для цього у 2025 році в розмірі майже понад 46 тис. грн. 

Однак у члена ВККС виникло запитання щодо рентабельності його власної справи – ремонту автомобілів. Дохід чоловіка Дорошенко становить 350 тис. грн і, зважаючи на податки, витрати на оренду, комунальну плату та купівлю запчастин, такий бізнес видається нерентабельним. Тому виникає сумнів, що чоловік декларує всі доходи. На це Дорошенко відповіла, що у її сім’ї немає розподілу на чоловічу та жіночу роботу, вони у шлюбі 36 років, вона завдячує своєму чоловіку підтримкою — у всіх, хто знає як він працює, таких сумнівів не виникне.

Члени ВККС також цікавилися рішеннями, які кандидатка приймала за часів Революції Гідності як суддя Рівненького окружного адміністративного суду у 2013 році, зокрема щодо скасування рішень місцевих рад про вивішування прапора Європи поряд з Державним прапором у дні свят та під час проведення міжнародних заходів. Суддю Дорошенко запитали, чиї та які саме права порушувалися цим рішенням місцевих рад, з огляду на завдання адміністративного судочинства.

Кандидатка відповіла, що хоч з обох боків сторонами були органи державної влади, це були справи за позовами прокурорів, які через свої повноваження зобов’язані були дбати про захист інтересів держави, й чинне на той час законодавство надавало їм такі можливості. Встановлення такої обставини було достатньою підставою для скасування рішення місцевих рад.

Виникло і питання щодо професійних компетентностей судді. На запитання про те, яким чином визначається розмір винагороди викривачу, кандидатка не змогла коректно відповісти. Також не достатньо чіткою була відповідь щодо визначення поняття «викривач».

На останок здивувала члена ГРМЕ відповідь пані Дорошенко на питання, чи стикалася вона безпосередньо з проявами корупції. Вона відповіла, що ніхто ніколи не намагався на неї вплинути, ніхто ніколи не намагався сконтактувати з нею щодо корупційних способів вирішення справ. На що член ГРМЕ сказав, що у це «складно повірити».

Владислав Кухта

голова суду Чернігівського районного суду Чернігівської області

Розпочали співбесіду з питання ГРМЕ про те, як кандидат як голова суду доклався до того, аби в суді була атмосфера вільна від корупції. На що Кухта відповів, що наразі у суді всього 4 судді, і вони «на виду один в одного». А будь-які відхилення від чесного розгляду справ будуть помітні колегам.

Після цього представниця ГРМЕ уточнила, чи не вбачає кандидат додаткових корупційних ризиків у тому, що всі судді бачать, кому призначаються справи. А подекуди можна навіть спрогнозувати кому піде справа, якщо хтось хворіє тощо. Кандидат відповів, що у них працює авторозподіл. Крім того, для деяких справ потрібна колегія з трьох суддів, тому вони відкладають засідання, поки колеги не вийдуть з лікарняного. Таким чином, ситуацій, де можна було б передбачити, якому судді попадеться справа, не було.

Наступним від ГРМЕ було питання щодо дисциплінарної відповідальності кандидата, до якої його притягнула ВРП у 2020 році за самоусунення від розгляду кримінальної справи. Самовідвід був здійснений через знайомство дружини кандидата з одним із адвокатів у справі. Тому, аби не давати захиснику можливості оскаржити рішення через таке знайомство, кандидатом та іншими суддями колегії був задоволений самовідвід. Як наслідок, Кухту притягнули до дисциплінарної відповідальності за порушення правил щодо відводу. Це рішення ВРП він не оскаржував.

Кандидат не зазначив цей факт у декларації доброчесності за 2021 рік, оскільки вважав, що у 2019 році ще не був притягнутий до відповідальності, а в грудні 2020 року вона вже була погашена. Тому не вбачав необідності зазначати цю інформацію, хоча пізніше визнав, що це може бути не зовсім етично.

Поцікавилися у судді також негативною практикою закриття проваджень у справах про нетверезе керування транспортним засобом (ст. 130 КУпАП) через сплив строків. На це він пояснив, що такі рішення мали місце, коли строк притягнення до відповідальності складав 3 місяці, однак через підсудність суду на сільську місцевість, щоб відправити поштове повідомлення потрібно щонайменше 3 дні, крім того, ще потрібен час аби отримати повістку або щоб вона повернулася у разі неотримання. Таким чином і спливали строки, втім суддя відмітив, що відколи строк притягнення до відповідальності становить 1 рік, подібних випадків у суді немає.

Комісія звернула увагу судді, що у іншій справі за статтею 130 КУпАП (водіння транспортного засобу у нетверезому стані) суддя також визнав правопорушення малозначним. Але в цей час набули зміни до законодавства, які забороняли визнавати правопорушення за цією статтею малозначними. Суддя визнав помилку, перед тим пояснивши, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була онкохворою.

Наступні питання стосувалися професійної етики кандидата як судді. Зокрема щодо ситуації, коли він припинив своє головування у суді на 2 місяці, після чого знову був обраний на посаду голови суду вже втретє. Річ у тім, що законодавство забороняє обиратися на посаду голови суду тому самому судді понад два строки підряд. Таким чином, така «пауза» у головуванні суду виглядає як обхід заборони, аби обратися на третій строк. Іншим дуже цікавим аспектом цієї ситуації є те, що суддя, яка була обрана на посаду голови після Кухти і пробула на ній 2 місяці, після досягнення стажу, одразу подала у відставку з довічним грошовим утриманням. При цьому законодавство також передбачає, що за обіймання посади голови суду суддя отримує додаткові 10% окладу. Отже вказана суддя вийшла у відставку з додатковими 10% до грошового забезпечення, а кандидат Кухта зміг переобратися втретє.

Кандидат пояснив, що обмеження повноважень на 3 роки він сприймає позитивно, втім його колеги-судді не хочуть обиратися головою суду. Ба більше, після закінчення другого строку головування кандидат пішов у відпустку, щоб дати час колегам обговорити та погодити кандидата на посаду голови. Втім, окрім згаданої колеги, яка в результаті пішла у відставку, більше ніхто не зголосився.

На запитання Комісії щодо того, чи було кандидату відомо про намір цієї судді звільнитися він спочатку відповів ствердно, а потім зазначив, що «достеменно не знав». Також зазначив, що сподівався: «вона попрацює ще хоча б півтора року». На запитання, чи виїхав Кухта зі свого кабінету голови за час головування іншої судді, він відповів «ні».

ВККС уточнила, чому кандидат не пояснив ці всі обставини у відповідь на запит ГРМЕ, на що отримала відповідь, що тоді він не вбачав необхідності, адже «завжди діяв чесно».

Ігор Макарик

адвокат

Співбесіду з кандидатом розпочали з питань мотивації та відсутності суддівського досвіду. Ігор Макарик зазначив, що вважає відсутність досвіду в суді перевагою, оскільки це дозволяє дивитися на кримінальний процес під іншим кутом. Він також підкреслив свою високу компетентність, заявивши, що на іспитах добре написав процесуальні документи, за його словами, навіть краще, ніж чинні судді ВАКС.

Значна частина запитань членів ГРМЕ та ВККС стосувалася фінансової доброчесності та можливого конфлікту інтересів. Зокрема зацікавлення викликала оренда Макариком офісу для здійснення адвокатської діяльності. Кандидат орендує приміщення у Львові площею 49,1 кв. м за 1000 грн у свого роботодавця. На запитання, чи є така ціна ринковою, він відповів ствердно, посилаючись на досвід інших адвокатів. 

Також в процесі співбесіди з’ясувалося, що кандидат безоплатно представляв у судах інтереси родичів власників підприємства, де він працює та орендує приміщення за 1000 грн. Макарик не вбачає в цьому конфлікту інтересів або зв’язку з низькою вартістю оренди: «Вся моя робота і все моє оце життя юридичне — я вважаю, що це хоббі, це моя сродна праця». Кандидат стверджує: під час воєнного стану він вирішив, що надаватиме всі адвокатські послуги безоплатно («pro bono»). 

ВККС звернула увагу на рішення Сихівського райсуду від 2023 року, згідно з яким на користь клієнта кандидата було стягнуто 5 тис. грн витрат на правничу допомогу, проте у податковій звітності ці кошти не були відображені. Кандидат пояснив це тим, що або договір був розірваний, або кошти фактично не сплачувалися, попри рішення суду.

Ми в TI Ukraine також при перевірці цього кандидата виявили справу, де кандидат у Теребовлянському районному суді представляв інтереси позивача — свого батька, колишнього суддю цього ж суду. У 2022 році суд задовольнив позов батька кандидата та стягнув понесені ним судові витрати, в тому числі на правничу допомогу за рахунок бюджету в розмірі 2000 грн.

Окрему увагу на співбесіді приділили питанню військового обов’язку. Кандидат отримав статус заброньованої особи влітку 2024 року як юрисконсульт критично важливого підприємства. На питання про дії щодо виконання обов’язку у період з 2022 по 2024 рік, Макарик відповів, що звертався до ТЦК для уточнення даних, де йому нібито повідомили, що «питання по його кандидатурі не розглядаються».

Кандидат не зміг відповісти на питання про кількість країн Європи, де діють антикорупційні суди, хоча під час співбесіди сам вказував на бажання долучитися до «європейської сім’ї». Також Макарик перебивав членів Комісії, через що йому робили зауваження з проханням дослуховувати запитання до кінця.

Олена Танасевич

суддя ВАКС

Співбесіда з Оленою Танасевич значною мірою була зосереджена на обставинах її участі у заході, що отримав публічний резонанс як «вечірка Ківалова». За поясненням кандидатки, вона прибула до приміщення навчального закладу поза робочим часом для обговорення організації онлайн-лекцій. Уже на місці керівник повідомив про проведення передноворічного заходу та запросив її коротко долучитися. Кандидатка погодилася, зазначивши, що планувала залишатися не більше 15–20 хвилин.

Описуючи перебування на заході, Танасевич зазначила, що, увійшовши до приміщення, побачила серед присутніх осіб, які, за її словами, були фігурантами публічно відомих кримінальних проваджень. Вона стверджувала, що усвідомлювала потенційну чутливість такої ситуації, тому уникала будь-якого спілкування з цими особами, а вони, зі свого боку, не ініціювали контакту. Окремо кандидатка підкреслила відсутність будь-яких скарг на її дії до Вищої ради правосуддя, а ще згадала про публічні пояснення, зокрема участь у розмові з директором Transparency International Ukraine. На уточнення щодо обізнаності про закиди на адресу Сергія Ківалова Танасевич відповіла, що контактувала не з ним особисто, а з керівником відповідного підрозділу закладу, та додала, що їй не відомо про наявність кримінальних проваджень щодо Ківалова.

Наступний блок питань стосувався декларування та фінансових обставин. ГРМЕ та ВККС звернули увагу на результати повної перевірки декларацій та наявність неточностей у них. Танасевич пояснила це особливістю антикорупційного законодавства та можливістю різних підходів до тлумачення, заперечивши намір приховувати інформацію. 

Окремо обговорювалося питання вартості транспортних засобів. Кандидатка зазначила, що частина автомобілів перебувала у власності юридичних осіб та використовувалася на праві користування, тому, на її думку, вона не несе відповідальності за їх придбання, відповідно і не обізнана про вартість. При цьому наголосила, що вказувала їх у деклараціях навіть за відсутності прямого обов’язку щодо цього. Член ГРМЕ також порушив тему можливого приховування активів через компанії, наголосивши, що відсутність чітких відповідей щодо вартості авто може створювати відповідне враження, і що вона як суддя ВАКС мала б демонструвати стандарт надання інформації. 

Члени ВККС також поставили низку уточнювальних запитань щодо характеру співпраці Танасевич з навчальними закладами, повідомлень про втручання у діяльність судді, перетину державного кордону та окремих аспектів декларування. Кандидатка визнала недекларування земельної ділянки у декларації за 2021 рік та зазначила, що чоловік запізно надав їй інформацію. Вона самостійно зверталася до НАЗК через особистий кабінет, коли дізналася про її набуття чоловіком. 

Також обговорювалося користування службовим житлом у Києві. Кандидатка пояснила, що в час декретної відпустки ним фактично не користується, а проживає з дитиною у передмісті Києва. Пояснила це тим, що квартира знаходиться поруч із військовим об’єктом, а також у ній відсутні тепло та електрика, що робить помешкання небезпечним для проживання з малою дитиною.

Микола Рубащенко

доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Співбесіда розпочалася з запитання про професійні здобутки кандидата, якими він пишається. Серед п’яти ключових речей Рубащенко назвав наукову діяльність, дисертації щодо національної безпеки та відповідальності за колабораціонізм, а також експертну участь у розробці законопроєкту про криміналізацію порушень санкцій.  На уточнення ГРМЕ щодо членства в робочій групі зі змін до Кримінального Кодексу, кандидат пояснив, що був експертом з оцінки проєкту та розробки законопроєкту про криміналізацію порушень законодавства про санкції. 

На запитання про його зауваження в мотиваційному листі щодо браку обґрунтування судових рішень, кандидат не зміг пригадати конкретних прикладів такої проблеми в практиці ВАКС, пояснивши це невеликою кількістю власних статей з антикорупційної тематики. ГРМЕ також запитала про його роботу в «Інституті законодавчих ідей» та можливий конфлікт інтересів, якщо він стане суддею ВАКС. Рубащенко зазначив, що хоча ризик конфлікту інтересів існує в будь-якій діяльності, у його випадку він не є «екстремально високим».

ГРМЕ поцікавилася мотивацією кандидата, оскільки він одночасно бере участь у конкурсі до апеляційного суду в Харкові. Рубащенко відверто заявив, що у разі успіху в обох конкурсах надасть перевагу саме Харківському апеляційному суду. Таку пріоритетність він обґрунтував тим, що в Харкові його «альма-матер», а робота в апеляції приваблює ширшим спектром справ порівняно з вузькою спеціалізацією ВАКС.

ГРМЕ та ВККС вказали на розбіжності в декларуванні місця проживання та складу сім’ї. Рубащенко пояснив, що з 2006 по 2022 рік мешкав у гуртожитку, а після початку повномасштабного вторгнення переїхав до батьків у село Миронівка. Кандидат зазначив, що гуртожиток вказував у декларації лише доти, доки діяв договір оренди. Відсутність у декларації за 2022 рік брата, з яким він також проживав у селі, Рубащенко обґрунтував правилом «183 днів», зазначивши, що ретельно вираховував термін спільного побуту для дотримання вимог закону.

У ВККС також виникли запитання щодо оренди квартири в Києві, зокрема через відсутність реквізитів власника. Кандидат зазначив, що цей договір не має юридичного значення та підписаний між подругою батька власниці та його другом. Щодо доходів батька від обробки близько 11 га землі у 2022 році, які склали лише 16 тис. грн, Рубащенко зауважив, що не втручається у ці справи, а цифри взяв із кабінету платника податків батька. Він додав, що такий дохід є цілком імовірним, а діяльність могла бути навіть збитковою.

ВККС звернула увагу на нетипову активність кандидата як ФОП: у 2023 році після 6 місяців роботи та отримання 76 тис. грн доходу він припинив ФОП. Але згодом уклав ще два договори як фізична особа, а у 2024 році знову відкрив ФОП. Рубащенко пояснив це «першою спробою» та відмовою замовників працювати з ним як з підприємцем, заперечивши при цьому спроби оптимізації оподаткування. Також у ВККС виникло запитання щодо задекларованих роялті у розмірі 12 тис. грн за експертну оцінку — кандидат пояснив таке формулювання вимогами організацій-замовників, для яких розробляв тести.

На завершення, відповідаючи на запитання про брак судового стажу, кандидат визнав, що не має жодного досвіду в суді. Він пояснив, що його кваліфікація також ґрунтується на аналізі рішень та перегляді трансляції судових засідань ВАКС. Рубащенко наголосив, що надихається прикладом колег-науковців, які реалізували себе у ВАКС та Верховному Суді.

Ірина Кузіна

адвокатка

Під час співбесіди з Іриною Кузіною окрему увагу члени ГРМЕ та ВККС приділили її доходам — в окремі періоди вони видавалися суттєво заниженими. Кандидатка пояснювала це тим, що на початку кар’єри або коли хотіла здобути досвід працювала «на ім’я» або в системі безоплатної допомоги, а також знижувала навантаження у періоди вагітності. 

Окремо дослідили питання отримання Кузіною так званої «сірої» заробітної плати та доходів за період роботи в юридичній фірмі «Ілляшев та партнери». На пряме запитання про практику неофіційних виплат кандидатка підтвердила, що в минулому погоджувалася на такі умови, зауваживши, що сьогодні діяла б інакше. 

Подальша дискусія стосувалася співвідношення між озвученими нею поясненнями про престижність фірми та рівень винагороди і сумами, відображеними в офіційних даних (орієнтовно 50 тис. грн за неповний 2015 рік та 2016-2017 сукупно). Кузіна посилалася на відповідальність роботодавця за коректність фінансової звітності та обмеження можливості надати інформацію про дохід, пов’язаний з угодою про нерозголошення. Водночас такі пояснення, з огляду на розбіжності між декларованими обставинами та обсягом зафіксованого доходу, об’єктивно не усувають обґрунтованого сумніву щодо можливого отримання неофіційних виплат у цей період, зважаючи на пояснення самої ж Кузіної про високий статус фірми.

Чимало запитань стосувалися обставин, що були предметом розгляду Вищої ради правосуддя у зв’язку з повідомленням про втручання у діяльність судді у 2018 році. Члени ГРМЕ та ВККС детально з’ясовували роль та процесуальну поведінку Кузіної як адвокатки, включно із запізненням у засідання, поданням численних клопотань та загальною логікою дій сторони захисту. Кандидатка не погоджувалася з оцінками, наведеними у матеріалах ВРП, наголошувала на заувагах до процедури розгляду ВРП та власному баченні ситуації. Зокрема, пояснила, що запізнення були обумовлені об’єктивними причинами, про що вона завчасно повідомила суд, що підтверджується матеріалами справи.

Окремо обговорювалася поїздка Кандидатки до російської федерації у 2018 році. Кузіна пояснила, що відрядження до Москви було зумовлене професійною необхідністю в межах діяльності «Ілляшев та партнери» та пов’язане з роботою для клієнта з Казахстану. Пояснила, що не ночувала у Москві та не витрачала жодних коштів — всі витрати оплачувала юридична фірма, а робота в цей день відбувалася у її московському офісі.

Дмитро Остапенко

адвокат

Перші запитання від ГРМЕ на співбесіді з Остапенкмо стосувалися його реакції на спроби корупційного впливу — як з боку клієнтів, так і від колег, які намагалися використати його членство в ГРД для полегшення проходження кваліфікаційного оцінювання. Про ці випадки кандидат зазначив у своєму досьє. Остапенко відповів, що він припиняв будь-яке спілкування з такими людьми, вважаючи їх небезпечними для своєї репутації та кар’єри. Разом з тим Остапенко зазначив, що статус адвоката накладає на нього обмеження, передбачені правилами конфіденційності та адвокатської етики, — а отже, він не міг брати участь у конфіденційному співробітництві з правоохоронними органами для розслідування подібних звернень.

На запитання, чи повідомляв він колегам по ГРД про конкретні випадки тиску, Остапенко підтвердив: такі розмови відбувалися у спільному чаті ради. Відповідаючи на гіпотетичне запитання — що б він зробив у подібній ситуації вже як суддя ВАКС, — кандидат сказав, що закон зобов’язує суддю повідомляти про будь-яке втручання у свою діяльність, і він би дотримувався саме цієї норми.

Більша частина співбесіди Остапенка стосувалася історії з його участю у конкурсній комісії з відбору голови АРМА, а саме його голос за Олену Думу у фінальному голосуванні. Після реакції громадянського суспільства на обрання Думи очільницею АРМА, він відкликав свій голос і публічно вибачився за таке рішення. Показово, що Остапенко — єдиний із членів комісії, хто публічно прокомунікував помилковість голосування.

Спочатку експерт ГРМЕ уточнив хто делегував Остапенка у комісію, на що він відповів що це був тодішній Генеральний прокурор Костін. Після цього експерт ГРМЕ запитав чим мотивувався Остапенко голосуючи за Думу, а потім відкликаючи свій голос. Остапенко пояснив, що частина матеріалів про кандидатів надходила йому на електронну пошту, тоді як інші документи зберігалися на комп’ютері в Кабміні — і його не завжди повідомляли про нову інформацію. Зокрема, повна інформація від НАБУ щодо кримінального провадження стосовно Думи, як з’ясувалося пізніше, була лише на тому комп’ютері. Документи, які мав у розпорядженні Остапенко, не давали підстав вважати кандидатку підозрюваною. Остапенко пояснив, що, маючи повну інформацію, він «ніколи б не проголосував за пані Думу». 

Крім того, кандидат вказав, що сама процедура голосування не була проговорена заздалегідь і взагалі суперечила регламенту. Так, Остапенко вірив, що публічне голосування було рейтинговим, а в результаті голова комісії оголосила переможця фактично після першого туру.

Втім члени ГРМЕ і ВККС звернули увагу, що перед офіційним голосуванням повинен бути чіткий порядок денний, члени комісії мали інформацію від НАЗК, НАБУ, ГО тощо, і тому не мали би допустити таку помилку. Остапенко знову пояснив, що не мав доступу до всієї інформації. Відкликання голосу потягло за собою запитання від ГРМЕ: чи не означає це, що на суддівській посаді Остапенко так само реагуватиме на суспільний тиск і відкликатиме рішення після гучних публікацій. Кандидат пояснив, що вбачає різницю між роботою члена конкурсної комісії та суддею: у першому випадку значно більше дискреції, у другому — чітка процедура, нарадча кімната і система інстанцій. «Суддя не може відкликати свій голос», — підкреслив він, додавши, що процедура конкурсу АРМА була «більш політичною, ніж юридичною».

ВККС, однак, поставила і пряме запитання: чи не відчуває кандидат «професійну деформацію» від ідентифікації себе з громадянським суспільством? Остапенко відповів, що деформація в нього є, але адвокатська — схильність до критичного сприйняття інформації та недовіри навіть до власних клієнтів. Водночас визнав, що деякі громадські організації дратують його своєю комунікацією.

Серед інших питань ВККС зосередилася на декількох фактах із досьє кандидата. Зокрема, щодо позики у 25 тисяч доларів, отриманої в 2020 році та частково повернутої того ж року ($9 тис.). Втім ця сума не була задекларована як погашення боргу. Остапенко пояснив, що тодішня форма декларації технічно не дозволяла відобразити таке погашення. 

Стосовно членства у партії «Свобода» у 2013–2014 роках і балотування до Верховної Ради по мажоритарному виборчому округу №54 (м. Шахтарськ Донецької області) кандидат пояснив це бажанням протистояти тенденціям русифікації та сепаратизму на Донеччині за часів режиму Януковича. За словами кандидата, лише ця партія тоді пропагувала проукраїнську позицію. З березня 2014 року він припинив будь-яке партійне спілкування.

Назар Гринь

суддя Саксаганського районного суду Кривого Рогу

Співбесіда розпочалася з запитань ГРМЕ щодо земельної ділянки у Полтаві, яку Гринь отримав у 2010 році під час роботи в прокуратурі. Членів комісії зацікавило, що аналогічну землю тоді ж отримав і його брат-прокурор. Гринь пояснив, що діяв виключно в межах Земельного кодексу: написав заяву та оформив документи для будівництва. Він заперечив будь-який вплив на раду чи сплату внесків, а відсутність забудови пояснив тим, що зрештою залишився працювати у Кривому Розі.

Членів ГРМЕ зацікавила ситуація зі службовим житлом кандидата у двох різних містах. Щодо квартири в Кривому Розі, право користування якою він отримав у 2018 році, Гринь пояснив, що фактично там не жив і втратив на неї право у 2022-му. За його словами, квартира була без ключів, і йому порекомендували залізти у вікно, щоб туди дістатись. Також виявилось, що всередині мешкали безхатьки, тому він був змушений орендувати інше житло.

Паралельно виникли питання щодо службової квартири в Полтаві, отриманої ще у 2010 році. Кандидат не звільнив її після переходу з прокуратури в судді, оскільки там залишилася проживати його дружина (працівниця прокуратури), а потім почали проживати її батьки, які мають статус ВПО. Хоча Гринь мав лише приблизно 9 років стажу, на момент звільнення він вважав, що мав право не звільняти житло. Також кандидат уточнив, що його колишня дружина фактично не проживає там з 2018 року.

ГРМЕ також звернула увагу на придбання квартири тещею кандидата у Кривому Розі, де зараз проживає сам Гринь із дружиною. Запитання виникло, оскільки кандидат мав довіреність на купівлю цього майна, але не вказав його вартість у декларації. Гринь визнав це як помилку, пояснивши, що хоча знав ціну при підписанні договору, не відобразив її. Окрему увагу приділили ціні об’єкта, осільки квартира була куплена за 164 тис. грн, що, за даними ГРМЕ, втричі нижче ринкової вартості. Кандидат заперечив заниження ціни, мотивуючи таку суму терміновим виїздом власників до Польщі та радянським ремонтом помешкання. Він також наголосив, що не докладав власних коштів до цієї покупки, оскільки квартира була придбана виключно за гроші тещі. 

ГРМЕ порушила питання щодо судових спорів про аліменти. У 2018 році позов подала перша дружина кандидата, а у 2020 році — нинішня дружина, попри перебування у шлюбі. Гринь пояснив позов другої дружини її бажанням урівняти права дітей. Згодом кандидат сам подав позов про зменшення розміру виплат.

ВККС звернула увагу на відсутність в анкеті кандидата прикладів справ щодо корупційних правопорушень, хоча він розглядав 9 таких адміністративних проваджень. Гринь пояснив, що пам’ятає, як одну було закрито за строками давності, а за іншими він не виніс остаточного рішення через закінчення своїх суддівських повноважень.

ВККС обговорила затягування справи щодо притягнення до відповідальності судді. Гринь пояснив це тривалим передаванням справи між судами та неможливістю розгляду без участі самої особи. Також Комісія звернула увагу на 24 дисциплінарні скарги, зокрема від Генпрокурора щодо справи за ст. 130 КУпАП стосовно прокурора. ВККС здивувала швидкість розгляду — рішення про закриття винесли за тиждень. Кандидат заперечив наявність підстав для самовідводу в даній справи, зазначивши, що хоч цей прокурор і підтримував державне обвинувачення у деяких справах Гриня, з ним його пов’язували лише службові відносини. Справу суддя закрив за відсутністю складу злочину. 

Також ВККС запитала про причини регулярного перегляду в базі судових рішень інформації щодо особи на прізвище Мегамєдов. Згідно з даними системи, пошук здійснювався за допомогою ключа кандидата протягом 2018–2025 років. Гринь відповів, що це прізвище йому невідоме, він нічого не моніторив і не може пояснити цей факт. Та запевнив що щодо цього буде проведене службове розслідування.

Під час блоку теоретичних питань від ВККС кандидат продемонстрував невпевненість: він не зміг чітко назвати перелік злочинів, пов’язаних з корупцією, та розмито відповів на запитання про розмежування адміністративних корупційних злочинів.