Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень другий

TI Ukraine продовжує відстежувати перебіг співбесід у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

У другий тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Євген Діденко
• Олег Кімстачов
• Ірина Тесленко
• Дмитро Кравець
• Віктор Маслов
• Оксана Євлах
• Віталій Корягін 
• Олександр Івасин
• Петро Романенко
• Юрій Боднарук 
• Олександр Кітов
• Сергій Ковальчук
• Денис Коваленко 
• Вікторія Базелюк
• Олег Батюк.

У цьому матеріалі зібрали головне з розмов з кандидатами з 23 по 27 лютого.

Євген Діденко

суддя Приазовського районного суду Запорізької області

Перш за все кандидата запитали про те, як його матері пенсіонерці вдалося накопичити коштів на подарунок сину сумарним розміром у понад пів мільйона гривень. Однак кандидат пояснив, що його матір щонайменше станом на 2019 рік мала пенсію у понад 40 тис. грн, що з урахуванням її невеликих витрат дозволяло накописувати орієнтовно 31 тис. грн на місяць. Самі ж подарункові кошти йшли на купівлю автомобіля та побутові витрати.

Увагу експертів привернула й вартість у $9 тис. квартири матері, якою кандидат користувався. Така вартість є майже у половину меншою за ринкову, однак кандидат пояснив, що вона не сильно відрізнялася від цін на ринку, однак продавець зробив знижку через проблеми з каналізацією, а також з огляду на те, що там була прописана ще інша особа. Цю нерухомість матір кандидата придбала зокрема на кошти від продажу квартири у Запоріжжі. ГРМЕ підмітила, що кандидат декларував факт оренди квартири у матері, попри те, що проживав фактично безоплатно. Діденко пояснив, що не точно відобразив суть, що це було безоплатне користування. Про цей він окремо повідомив НАЗК.

Виникло запитання і щодо того, що у 2020 році матір подарувала згадану квартиру судді Діденку, однак у договорі дарування було зазначено вартість квартири 20 тис. грн, притому що матір придбала її за 193 тис. грн. Кандидат не зміг згадати точні причини чому було вказано 20 тис., а не 193, однак додав, що ця ціна ні на що не впливає, зокрема на базу оподаткування, тож мети ухилення від податків також не було.

У діяльності Діденка могли бути ознаки конфілкту інтересів на що звернула увагу ГРМЕ, адже він був суддею у справі, в якій захисником виступала його рекомендаторка, адвокатка Ганни Лапшина, — вона також у 2000-х була бізнеспартнеркою матері судді. Кандидат орендував до 2011 року у неї робоче місце, однак спільної роботи, за його словами, з нею не було, мати ж також до цієї дати припинила співпрацю з Лапшиною.

Експерти вирішили також поцікавитися історією кандидата з оскарженням акту перевірки його декларації податковою у 2015 році. Актом було виявлено, зокрема, набуття кандидатом 2 земельних ділянок у Запорізькій області, однак Діденко стверджував, що не має стосунку до цих земельних діялнок і вочевидь був збіг по ПІП. Через це кандидат звернувся до суду з метою оскарження цього акта перевірки.

Не оминули кандидата і запитання про пошук інформації в ЄДРСР. Діденко здійснив низку запитів з повним досутпом до реєстру щодо певних осіб, причетних до незаконного переправлення через кордон. Кандидат не пригадав, для чого саме робив запит, але припустив, що у нього у провадженні є справа за таким фактом, де частина фігурантів була виділена в окреме провадження.

Не на всі професійні питання Діденко відповідав точно, зокрема не зміг чітко назвати обставини, за яких виключається вимагання як кваліфікуюча ознака. На запитання про наукову новизну його дистераці, кандидат відповів, що вона, зокрема, є першим таким комплексним дослідженням. Також ВККС пригадала, що кандидат під час виконання практичного завдання спецконфіскував ноутбук, на якому обвинувачений подавав декларацію з недостовірними відомостями. Однак Діденко пояснив, що формально дані предмети підпадають під ознаки предметів кримінального правопорушенняі і додав, що «я не знаю, як судді, наприклад, ВАКС, вирішують такі питання під час розгляду кримінальних проваджень, які пов’язані з якоюсь продукцією інтимного характеру, все конфіскується, знищується…».

Олег Кімстачов

помічник судді АП ВАКС

Кандидат Кімстачов вже втретє бере участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Попередня спроба, що відбулася приблизно рік тому, завершилася для нього негативним результатом на стадії оцінювання за участю ГРМЕ. Тоді кандидат очевидно не спростував обґрунтовані сумніви, які стосувалися обставин його звільнення з посади судді, розгляду справи щодо судді, з яким вони разом працювали, а також походження коштів на подарунок у криптовалюті, отриманого від матері.

Ключовим питанням нинішньої співбесіди фактично стало те, що ж саме змінилося у поясненнях кандидата та його позиції порівняно з попереднім конкурсом, аби ГРМЕ та ВККС могли дійти іншого висновку. Члени ради також звернули увагу, що Кімстачов оскаржував рішення щодо свого оцінювання, однак Верховний Суд не підтримав його позицію.

Окремий блок запитань стосувався звільнення кандидата з посади судді Уманського міськрайонного суду за власним бажанням. Саме у цей період щодо нього розглядалися кілька дисциплінарних проваджень. Така часова послідовність стала підставою для критичних уточнень з боку членів ВККС, оскільки виникає запитання, чи не було таке звільнення за власним бажання способом уникнути можливого звільнення внаслідок дисциплінарної відповідальності. Кімстачов наполягав, що ухвалив це рішення з огляду на намір брати участь у конкурсі до ВАКС, та що його звільнення з посади ніяк не пов’язане з наміром уникнути відповідальності.

Ірина Тесленко

суддя Кремінського районного суду Луганської області, відряджена до Солом’янського райсуду Києва

Співбесіда з Іриною Тесленко почалася з того, що вона заявила відводи двом членам ВККС — Сидоровичу та Волковій. Підставою стало те, що ці члени ВККС голосували «за» рішення щодо невідповідності компетенції Тесленко для заняття посади в апеляційних судах, куди кандидатка також проходила конкурсний відбір. 

Тесленко стверджувала, що конкурс відбувся всього два місяці тому і досьє кандидата залишилося фактично тим самим, тому ці члени комісії вже мають сформовану позицію щодо неї. ВККС не погодилася з такою логікою, вказавши, що предмет оцінювання в тодішньому засіданні ВККС і в теперішньому різні — якщо в конкурсі до апеляційних судів розглядалося питання компетентноті, то зараз центральною є доброчесність. Відводи були відхилені.

ГРМЕ довго розбиралася з питанням недекларування кандидаткою жодного житла у місті Кремінна Луганської області, де Тесленко була суддею з 2016 по 2022 роки. Кандидатка пояснила, що у 2016–2017 роках жила в готелях або подобових квартирах, приїжджаючи до Кремінної в понеділок і повертаючись до Харкова на вихідні. Таким чином, вона не винаймала житло на достатню кількість днів аби його декларувати згідно з вимогами НАЗК. З 2017 по 2020 рік перебувала в декретній відпустці, тому знаходилася в Харкові. Повернувшись на роботу в лютому 2020-го, вона все ще жила в подобових квартирах і лише у 2021 році знайшла постійне житло, яке почала декларувати.

На уточнювальне запитання про вартості готелів Тесленко назвала суму приблизно 150–200 гривень на добу, втім вона навіть не може знайти цей готель у Google, адже Кремінна — дуже мале містечко. За бензин кандидатка, швидше за все, платила картою, а от за квартири та готелі — готівкою, без підтверджувальних документів. За словами кандидатки відстань від Харкова до Кремінної становить близько 200 кілометрів. На думку ВККС цей щотижневий маршрут мав би передбачати залишення хоч якихось документів, але їх кандидатка надати не змогла, посилаючись на неможливість потрапити до суду в Кремінній через повномасштабне вторгнення.

Окрема увага ГРМЕ була прикута до операцій родини Тесленко з автомобілями. Згідно з деклараціями, за кілька років родина купувала машини, а потім продавала їх за значно вищою ціною — навіть із урахуванням інфляції та зміни валютних курсів. Коли експерт запитав, як вдавалося продавати авто дорожче, ніж вони купувалися, Тесленко пояснила, що ремонтом автомобілів займався її чоловік, колишній співробітник правоохоронного органу на пенсії за вислугу років, — і це впливало на вартість. При цьому назвати таку діяльність підприємницькою вона не може, адже поремонтовані автівки, за словами кандидатки, купувалися для користування сімʼєю і продавалися через рік або два використання. 

У 2019 році, згідно з декларацією, заощадження Тесленко становили близько 345 тис. грн. Того ж року родина придбала автомобіль Toyota RAFV 4, але сума заощаджень ще більше зросла. При цьому кандидатка перебувала у відпустці по догляду за дитиною. На питання ГРМЕ, як вдалося купити таке авто і заощадити ще більшу суму, Тесленко пояснила, що автомобіль придбали за кошти від продажу попереднього авто. Щодо заощаджень, то, за словами Тесленко, вони існували ще з кінця 2018 року, а у 2019-му родина просто перевела 10 тисяч доларів у гривні, при цьому витрати сімʼї були мінімальні — суто харчування, комуналка, догляд за дітьми. Родина жила у власному будинку, тому комунальні платежі обмежувалися електрикою та газом. Також батьки допомагали фінансово внукам — купували речі, вітаміни, продукти.

ВККС не задовольнилася поясненнями щодо вартості квартири площею 98,2 кв.м у Харкові, яка була придбана кандидаткою у 2020 році за 849 900 грн. Так, ВККС звернула увагу на документ, якими Тесленко підтвердила вартість нерухомості — це була консультація оцінщика, а не повноцінний звіт про оцінку. Різниця принципова: консультація не тягне відповідальності для оцінщика, тоді як за звіт він може бути позбавлений ліцензії в разі помилок. На це кандидатка пояснила, що на момент її звернення до оцінщика пройшло багато часу, тому квартира вже в зовсім іншому стані та вигляді порівняно з моментом купівлі. 

ВККС також зауважила, що існує ретроспективний аналіз вартості, який дає змогу встановити ціну майна на конкретну дату в минулому — але Тесленко його також не замовила. Вона пояснила це стислими строками кваліфікаційного оцінювання, фізичною відсутністю в Харкові та неможливістю надати оцінщику доступ до квартири.

Окремо ВККС також запитала про перетин кордону з росією — декларації зазначено поїздки в умовах крайньої потреби. Тесленко пояснила, що в 2016 році їй потрібно було забрати ліки для батьків, а в 2014-му вона здійснила виліт із аеропорту Бєлгорода, що поруч із Харковом. На повторне запитання, чому після 2014 року в неї виникла нагальна потреба відвідувати Москву, кандидатка знову згадала про ліки для батьків і підкреслила, що ніхто інший не міг їх забрати.

Дмитро Кравець

юрисконсульт юридичної служби ЦБ ВТК Нацгвардії

ГРМЕ розпочала співбесіду з аналізу кар’єри Дмитра Кравця. Він працює юристом із студентських років, має адвокатський досвід. У 2025 році був юрисконсультом у структурі військової служби, згодом перейшов до Головного управління Національної гвардії України. Кравець зазначив, що працював із кримінальними провадженнями щодо розтрати майна, зловживання владою та недекларування, однак переважно мав цивільну практику. Досвіду участі в судових засіданнях у корупційних справах не має.

Обговорення діяльності Адвокатського об’єднання Кравця виявило значні фінансові аномалії. Кандидат пояснив падіння доходів у 2024 році до 93 тис. грн зменшенням кількості справ, а низький рівень життя сім’ї (нижче прожиткового мінімуму) тим, що вони «звичайна українська сім’я», не ходять у ресторани, економлять і отримують продукти від батьків дружини. Попри слова кандидата про наявність лише 10 його справ за 2024 рік, реєстр зафіксував участь Кравця у понад 50 справах. 

Найбільше запитань викликало походження коштів на квартиру в Софіївській Борщагівці за 1,4 млн грн (2021 р.). За підрахунками Комісії, офіційні доходи кандидата за 2013–2018 роки склали лише $13 тис., при цьому він також заощадив $13 тис., а перша його інвестиція в нерухомість становила $20 тис. Кравець стверджує, що додав до заощаджень весільні подарунки ($15 тис.) та позику від родичів, а всі розрахунки проводив виключно готівкою

Комісія також вказала на сумнівний досвід роботи у страховій компанії (2013–2015 рр.), де, за офіційними даними, кандидат отримував мізерну зарплату. Кравець не зміг чітко спростувати припущення про «доходи в конвертах», як і не надав переконливих пояснень, як йому вдавалося накопичувати валюту, не витрачаючи зароблене на базові потреби.

У продовження питань щодо купівлі квартири сумніви викликала й інвестиції Кравця. Він стверджує, що вклав $20 тис. у житло, а за рік отримав $42 тис. прибутку від переуступки прав — ці кошти разом із позикою від брата нібито пішли на оплату нової квартири. Однак жодних договорів кандидат не надав, заявивши, що документи не збереглися ні в нього, ні в забудовника. 

Питання до кандидата також стосувалися заниженої вартості машин. У 2016 році він придбав Honda за 100 тис. грн, а продав лише за 40 тис. грн, що значно нижче ринку. Ще більше сумнівів викликав Volkswagen за 49 тис. грн: така ціна дозволила обійти закон про обов’язкові безготівкові розрахунки (ліміт — 50 тис. грн) і сплатити готівкою. 

ВККС підкреслила, що Кравець виглядав би «неуспішним адвокатом» з мінімальною зарплатою, однак судовий реєстр лише за 2024 рік показує його участь у 82 судових рішеннях. В одній із них він офіційно заявляв до відшкодування 50 тис. грн правничої допомоги, а в іншій справі було зафіксовано прямий переказ від клієнта на його особистий рахунок в сумі 16 тис. грн. Попри те, що вартість лише однієї його позовної заяви (9 тис. грн) перевищувала офіційний місячний дохід, Кравець продовжував заперечувати отримання неофіційних грошей.

На пряме запитання члена Комісії «Якби ви були спостерігачем, чи повірили б ви в це?» Кравець не надав конкретної відповіді, обмежившись фразою про те, що доходи від діяльності АО «розподіляються по місяцях». 

Окремий блок запитань стосувався військового обліку та нинішньої служби кандидата. Олександр Кравець повідомив, що з квітня 2025 року є військовослужбовцем і обіймає посаду старшого офіцера в юридичній службі Нацгвардії, де займається правовим супроводом закупівель у сфері будівництва. При цьому виникла плутанина з датами оновлення даних: кандидат стверджував, що оновлював інформацію через «Резерв+» у 2022 році, хоча члени Комісії зауважили, що застосунку тоді ще не існувало. ВЛК він вперше пройшов лише у березні 2025 року.

Віктор Маслов

суддя ВАКС

Співбесіда Віктора Маслова розпочалася з обговорення його ставлення до вимог ЄС у контексті судової реформи. Кандидат зазначив, що уважно стежить за правовими новинами і знайомий із повним переліком зобов’язань України перед Європейським Союзом. Зокрема, він висловив підтримку участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях, назвавши таку практику виправданою і корисною для прозорості добору.

ГРМЕ звернула увагу на делікатність його позиції, адже у 2019 році Маслов, як член Ради суддів України, брав участь у делегуванні представників до конкурсної комісії з відбору членів ВККС. На закиди громадськості про нібито блокування процесу Маслов відповів, що Рада суддів не перешкоджала проведенню конкурсів, а діяла виключно після їх офіційного оголошення, відповідно до вимог закону.

Далі співбесіда зосередилася на справі Онищенка та участі Маслова в її розгляді. Так, ГРМЕ спочатку розпитала кандидата про ту справу, коли колишній народний депутат сам повідомив антикорупційним органам про безуспішну спробу підкупу судді ВАКС.

Далі ГРМЕ звернулася до старої справи, у якій Маслов нібито переконав підозрюваного визнати вину. Кандидат пояснив, що це була одна з перших справ, які потрапили до нього після створення ВАКС, і що розгляд угоди про визнання винуватості відбувався іншою колегією. За його словами, його колегія вже розглядала обвинувальний акт після зміни кваліфікації, і в результаті було ухвалено виправдувальний вирок, який пізніше залишили без змін апеляційна інстанція та Верховний Суд.

Одним із центральних питань стала ситуація з поверненням справи Онищенка на новий розгляд АП ВАКС. Так, під час розгляду цієї справи колегія Маслова перебувала у нарадчій кімнаті декілька місяців. При цьому АП ВАКС визнала, що судді порушили таємницю нарадчої кімнати, проводячи навчальні заходи та відвідуючи зʼїзд суддів під час ухвалення вироку. Маслов пояснив, що перебувати в нарадчій кімнаті кілька місяців без залишення приміщення суду в принципі неможливо. А судді не спілкувалися з третіми особами й заходи, які вони відвідували, були обовʼязковими. Тому кандидат не вбачав порушення у цих діях.

Окремий блок співбесіди був присвячений фінансовим питанням. ГРМЕ запитала про позику від батька у 2020 році розміром приблизно у 700 тис. грн та подальше дарування Маслову 1,53 млн грн готівкою (майже $50 тис.). Маслов пояснив, що половина суми подарунка була зарахована як погашення позики, а іншу половину кандидат використав для купівлі земельної ділянки. За його словами, операцію оформили у нотаріуса, кошти задекларовано, а банк здійснив фінансовий моніторинг.

ГРМЕ також поцікавилася незадекларованою нерухомістю дружини Маслова у Сумській області. Суддя пояснив, що все відображено у деклараціях правильно, адже дружина успадкувала будинок і земельні ділянки у Сумській області, але в той же рік продала їх родичці, відобразивши отриманий дохід. Члени ВККС уточнили інформацію про продаж цієї нерухомості за суму, яка не збігається з даними податкової. Маслов припустив, що податкова могла внести в реєстр оціночну вартість, а не реальну суму з договору.

Цікавим стало запитання про дисциплінарну відповідальність Маслова, а саме попередження, яке наклала на нього ВРП у червні минулого року. Так, згідно з законом суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді. Маслов пояснив, що це дисциплінарне стягнення наразі вважається погашеним, адже пройшло 6 місяців. Він повідомив, що оскаржує відповідне рішення у Верховному Суді, і розгляд справи призначено на 2 квітня. Пояснюючи, чому подав документи на конкурс під час чинності стягнення, Маслов сказав, що не вважав це перешкодою, оскільки конкурс оголошений до того ж суду, де він уже працює.

Останнє запитання стоссувалося 8 постанов про перевищення швидкості кандидатом, які були винесені у період з 2021 по 2025 рік. На це Маслов відповів, що вважає себе дисциплінованим водієм, а зафіксовані випадки — поодинокими і ненавмисними. Також він пообіцяв докладати зусиль, щоб більше таких порушень не було.

Оксана Євлах

суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області

Перше гостре запитання кандидатці Євлах стосувалося подарунка влітку 2022 року будинку в Ромнах. ГРМЕ зажадала пояснень щодо причин такого дарунку та статусу особи, яка його зробила. Кандидатка пояснила, що в ході розлучення її чоловік запропонував залишити собі спільно набутий будинок, а натомість їй підібрати (придбати) нерухомість у Ромнах. По оголошеннях було знайдено згаданий будинок і чоловік домовився з власником оформити договір його дарування на суддю Євлах. Передачу ж грошей під час фактичної покупки будинку вона не бачила та доказів не має. 

Кандидатка не вважає це порушенням законодавства щодо отримання службовцями подарунків. І такий висновок вона зробила з аналізу судових рішень, де сказано, що дарунок буде порушенням, лише якщо він надається у зв’язку з посадою. Однак все ж додала, що на сьогодні це виглядає «щонайменше складно й дивно», а також що «суддя не повинен так поступать». 

Дарувальника ж вона не знала та бачила тільки під час оформлення документів у нотаріуса. Надалі цей будинок кандидатка передарувала своїй тітці на 10 місяців та повернула назад у власність, оскільки певний час були побоювання, що її чоловік після конфлікту захоче оскаржити його отримання.

ГРМЕ також отримала пояснення щодо ймовірного заниження вартості автомобіля Toyota Avensys (2004 р.в.), на що кандидатка зазначила, що це його реальна вартість, з урахуванням потреби в ремонті. Заниженою для експертів здалася вартість земельної ділянки у 15 000 грн, яку кандидатка придбала, за її словами, під офісне приміщення. Її оціночна вартість становила майже 50 000 грн, але Євлах пояснила, що цю нерухомість підібрала їй рієлтор, яка й погоджувала ціну з огляду на терміновість продажу.

На запитання ж про купівлю дочці будинку в с. Овлаші Євлах відповіла, що це було спільне рішення з батьком доньки, щоб остання мала дачу. Однак через війну плани змінилися. Значні доходи її колишнього чоловіка кандидатка пояснила тим, що він був підприємцем та займався гуртовим продажем, а у декларації відобразилися лише доходи від реалізації, а не власне чистий дохід. 

Багато запитань стосувалося тих ситуацій, коли кандидатка, маючи інформацію про вартість деякої нерухомості та автомобіля, не вказувала її у деклараціях. Кандидатка пояснила, що на той час (2015-2016 роки) не існувало чітких роз’яснень, тому трактувала обов’язок декларувати вартість лише у рік безпосереднього набуття майна.

До слова, кандидатка з 2010 року по листопад 2013 року була місцевою депутаткою-членкинею Партії Регіонів. Експерти виявили, що в одних анкетах судді (кандидата на посаду) вона вказувала, що була лише членом політпартії Наша Україна, а в іншій, — зокрема, членом Партії Регіонів. Суддя ж Євлах вказувала різні відомості, оскільки не вважала себе членом Партії Регіонів, не перебувала в центральній партії та на з’їздах, на відміну від Нашої України.

Виявили також, що суддя Євлах активно цікавилася у 2025-2026 роках господарською справою підприємства «Комишанський», яка стосувалася, у тому числі гуртових перевезень, якими також займався її чоловік. Кандидатка не змогла згадати, чому здійснювала пошук по реєстру судових рішень з повним доступом та переглянула чи не всі персоналізовані їх тексти. Лише припустила: можливо, шукала анкетні дані учасників її справи.

Віталій Корягін

суддя Тернівського міського суду

Під час співбесіди з Віталієм Корягіним члени ГРМЕ та ВККС зосередилися на кількох блоках, що стосувалися майнових обставин, професійної діяльності та розгляду справ суддею, де адвокатом була його дружина. 

Помітну частину співбесіди присвятили обставинам набуття квартири матір’ю кандидата. Йшлося про ситуацію, коли житло, первісно оформлене у власність Корягіна, надалі перейшло у власність матері за рішенням суду. Кандидат вказав що квартира фактично купувалася за кошти матері, однак вона на той час хворіла і не могла з’явитися до нотаріуса, тож не заперечувала, щоб він зазначався власником помешкання. Щодо судового спору він пояснив це сімейним конфліктом та погіршенням відносин із батьками. У результаті суд задовольнив позов матері.  

Сам факт судового спору між близькими родичами став предметом уточнень, зокрема щодо причин первісної реєстрації права власності саме за кандидатом. Корягін пов’язав це зі станом здоров’я матері на момент укладення договору. Також він зазначив, що визнав у суді належність майна матері та просив розглянути справу без його участі. Такий крок пояснив тим, що працював у цьому суді. 

Додаткові уточнення стосувалися користування гаражем. Корягін зазначив, що гараж був самочинно збудований ще наприкінці 90-х років, а формальних правових підстав для користування ним він не мав. Водночас кандидат підкреслив, що все одно відображав цей об’єкт у деклараціях.

Окремий блок питань стосувався кримінального провадження, яке згодом стало предметом розгляду ЄСПЛ у контексті надмірної тривалості. Кандидат наголосив, що його процесуальна участь у справі була обмеженою в часі, а ключові рішення щодо запобіжного заходу ухвалювалися іншими суддями як до, так і після передачі провадження. Рішення, яке Корягін приймав, було обгрунтованим та не скасованим апеляційним судом.

Члени ГРМЕ та ВККС також повернулися до питання можливого конфлікту інтересів у цивільній справі, де на кандидата поскаржилася одна зі сторін. Зокрема, скаржник вказував, що дружина Корягіна нібито була представником іншої сторони. Кандидат пояснив, що йшлося про різні провадження: він розглядав одну зі справ, де дружина не була представником позивача. Щобільше на момент розгляду справи ним самим договірні відносини між його дружиною та учасником вже були припинені, адже розгляд другої справи завершився.