Супергероїв не існує? Випробування конкурсом ВАКС

Співбесіди другого конкурсу до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) виходять на фінішну пряму. 17 березня пройде останній пул інтерв’ю з кандидатами. Нагадаю, відбір проводять серед 73 правників, які виявили бажання бути антикорупційними суддями.

Наша організація моніторить цей процес із 2024 року. Після першої спроби відбору, коли замість 25 суддів призначили лише двох, ми системно проаналізували проблеми відбору і надалі адвокували системні зміни для нового конкурсу. Сьогодні очевидно — та робота не була марною: якість теперішнього відбору вища за попередню. Проте ми знову стоїмо перед складними викликами.

1. Пастка показників: Ukraine Facility Plan vs Доброчесність

Україна має міжнародне зобов’язання призначити щонайменше 20 суддів для виконання зобов’язання та отримання фінансування за планом Ukraine Facility. Але чи є в черзі стільки бездоганних кандидатів?

Співбесіди розкрили чимало «сірих зон» у біографіях претендентів. Ми переконані: судді ВАКС не можуть мати нерозвіяних сумнівів щодо своєї репутації ще до складання присяги. Будь-яка тінь на етапі відбору пізніше трансформується у кризу довіри до рішень у топкорупційних справах.

Вибір простий, але болючий: закрити вакансії «кількісно», щоб точно отримати транш, або ж відібрати лише найкращих, ризикуючи частиною коштів сьогодні заради якості правосуддя на десятиліття вперед, адже суддів ВАКС обирають довічно. Зрештою, один суддя, який не розділяє цінності ВАКС, коштуватиме державі значно дорожче, ніж будь-яка фінансова допомога.

2. «Вікно можливостей» для міжнародних експертів зачиняється

Якщо цей відбір не закриє всі потреби суду, третя хвиля конкурсу стане неминучою. І тут з’являється процедурна пастка: за чинним законодавством в новому конкурсі не братимуть участь міжнародники, адже повноваження Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) спливають у травні 2026 року.

Це означає, що взяти участь у наступних відборах міжнародні фахівці вже не зможуть, а їхні функції повинна буде виконувати Громадська рада доброчесності. Менше з тим, у Дорожній карті з верховенства права передбачено зобов’язання заповнити всі 25 вакантних посад саме за участі ГРМЕ до кінця І кварталу 2026 року. Проблема в тому, що наразі немає навіть законопроєкту (щодо подовження повноважень ГРМЕ), який би це забезпечив.

Декому в Україні така перспектива подобається. Але цей та інші відбори показують: ми поки не готові призначати в комісії повністю незалежних внутрішніх експертів. 

Тандем Вищої кваліфікаційної комісії судей та Громадської ради міжнародних експертів дозволяє комплексно дослідити і статки, і біографію кандидата, не перетворюючи співбесіду на формальність «для галочки». Тому питання продовження мандата міжнародників — це питання виживання стандартів ВАКС. Навіщо відмовлятися від допомоги міжнародників, якщо зараз вона демонструє реальну ефективність? 

3. Рецепт успіху: не ідеальні люди, а надійні процедури

Вимога до суддів ВАКС бути «кришталево чистими» — це не пошук супергероїв, яких не існує. Це запит на стійкість до впливів у країні, де судова система десятиліттями потерпала від корупції.

Кадрова криза в юридичній спільноті — це вже незаперечний факт. Знайти сильних фахівців без «скелетів у шафі» стає дедалі складніше, що зокрема показали й останні співбесіди з потенційними антикорупційними суддями. Це ми вже бачимо не лише у конкурсі ВАКС, а й в інших відборах. Але вихід не у зниженні планки, а у створенні таких умов конкурсу, де рівні можливості та прозорі критерії таки залучатимуть найкращих.

Міжнародні зобов’язання — це важливо, але вони не повинні перетворюватися на «полювання за головами» ціною якості. За понад 6 років роботи ВАКС зміг здобути репутацію інституції, якій можна довіряти складні топкорупційні справи. Тому не можна допустити, щоб оновлення його кадрів підірвало цю довіру.