Що не так із бюджетами українських міст: дослідження TI Ukraine

Жодне з досліджуваних великих українських міст не подолало «межі успішності» у сфері управління коштами та ресурсами. Муніципалітети забезпечують фінансову керованість і публікують основні документи, проте часто виключають громаду з процесу прийняття рішень. Найвищий результат — 60 балів зі 100, причому навіть лідери не змогли поєднати якісне управління ресурсами з реальним залученням жителів громади.

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine оприлюднила результати дослідження, в якому комплексно оцінила готовність муніципалітетів до європейських стандартів у сфері публічних фінансів. Аналітики перевіряли два ключові виміри: наскільки міста ефективно управляють бюджетними коштами і майном — і наскільки відкрито вони це пояснюють містянам та залучають їх до рішень. Муніципалітети оцінювали за 40 критеріями: половина з них стосувалася безпосередньої роботи з ресурсами (за даними Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі), інша — доступності інформації та зручності для користувача на сайтах міських рад. 

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ. 

У середньому міста виконали вимоги щодо бюджетної прозорості та ефективності лише на 44,4%. Найвищий результат — 60 балів — отримав Дніпро, однак навіть він не реалізував комплексного підходу до управління фінансами. Далі — Луцьк (57 балів), Київ та Хмельницький (52 бали). Найнижчі оцінки — у Чернігова (21), Полтави (24) та Харкова (25).

«Міста демонструють окремі сильні сторони, але не здатні поєднати їх у систему. Дніпро — приклад результативності без достатньої відкритості. Тобто місто мало точне бюджетне планування, активно працювало із системами Prozorro і Prozorro.Продажі, але не опублікувало частину важливих документів та слабко залучало жителів до бюджетного процесу. А Луцьк навпаки — налагодив доступність інформації, проте з ефективністю управління фінансами та комунальним майном впорався гірше. До речі, Державний аудит це також зафіксував», — зазначила керівниця програми Олеся Коваль.

З бюджетною відкритістю міста в середньому впоралися на 43,3%. Луцьк та Хмельницький набрали по 30 балів із 46 можливих, натомість найнижчі показники — у Полтави (2 бали), а також Чернігова та Харкова (по 5 балів). 

8 із 11 міст уже забезпечує базовий рівень бюджетної відкритості, більшість з них оприлюднює ключові документи: рішення про бюджет на 2026 рік (8 міст), переліки розпорядників і квартальні звіти (7 міст). Водночас лише три муніципалітети оприлюднили бюджетний регламент, актуальну консолідовану редакцію бюджету — лише Київ, Одеса і Хмельницький. Якість доступу до інформації залишається нерівномірною: у Полтаві бюджетний розділ відсутній, у Харкові та Чернігові він перевантажений десятками сторінок , що ускладнює навігацію навіть для підготовлених користувачів. 

Що стосується ефективності управління коштами, то попри війну, українські міста зберігають базову фінансову спроможність і демонструють достатньо високу точність бюджетного планування: наприклад, середнє відхилення фактичних доходів від плану становить лише 3,08%. Це означає, що технічно місцеве управління бюджетами є стабільним і близьким до європейських стандартів.

Усі досліджувані міста надали ієрархії замовників для аналітичного ресурсу BI Prozorro та використовували систему Prozorro.Продажі для аукціонів з оренди комунального майна. Також 9 з 11 муніципалітетів провели процедури малої приватизації в Prozorro.Продажі і створили окремий тематичний розділ, присвячений публічним закупівлям. 

Водночас рівень залучення жителів до бюджетних процесів викликає занепокоєння. Жодне місто не оприлюднило в окремому бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік. Протоколи громадських слухань щодо проєкту бюджету та результати консультацій з бізнесом щодо закупівель відсутні у 10 з 11 досліджуваних міст. А ще вони не забезпечили профіциту бюджету у 2025 році. 

Бюджетна сфера має функціонувати як цілісна система, де ефективність і прозорість підсилюють одна одну. Йдеться не лише про використання можливостей державних ІТ-систем, а про зміну підходу: громадськість має бути не аудиторією для звітів, а повноцінним учасником планування — з доступом до даних і реальним впливом на рішення. Важливо не уникати зовнішньої експертизи, а використовувати її, і сприймати контроль не як загрозу, а як інструмент покращення.

Програма «Прозорі міста» сформує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи з публічними фінансами. 

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, експерти програми підготували форму, яка допоможе самостійно оцінити, наскільки місто ефективно і прозоро управляє фінансами і підсвітить слабкі сторони, які потребують покращення.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів/авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.