Що означає відкриття першого кластера переговорів з ЄС?

Після відкриття першого переговорного кластера «Основи» подальший рух України до ЄС залежить від якісного впровадження реформ, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, публічного управління та демократичного врядування.

Що ці реформи означатимуть для українців, як Європейський Союз оцінюватиме наш прогрес і як Україні виходити з кризи, що розпочалася після спроби влади підірвати незалежність НАБУ і САП, розповів виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик для Район.Закордон. 

Кластер «Основи»: головний іспит на шляху до ЄС

Основу переговорів про вступ для кожної країни-кандидатки формують 35 переговорних розділів. 33 з них об’єднали в 6 тематичних кластерів, два інших розглядатимуть окремо.

Андрій Боровик називає «Основи» серцем усієї методології розширення, бо саме він втілює ключові цінності ЄС. Його відкривають першим і закривають останнім, а без прогресу в цьому кластері рух за іншими напрямками може бути ускладнений.

«Коли ми говоримо про цей кластер, основна розмова зосереджена навколо верховенства права, вибудовування правової держави, але там є доволі конкретні частини — так звані переговорні глави (розділи), за якими ми маємо постійно демонструвати прогрес. Звісно, якщо цього хочемо», — пояснює експерт.

Кожен з розділів має свій номер та свою назву, серед них:

• Розділ 23 (Судова влада та права людини): реформа судів, їхня незалежність та реальна боротьба з топкорупцією.
• Розділ 24 (Юстиція, свобода та безпека): перезавантаження правоохоронців, боротьба з мафією, лад на митниці та кордонах.
• Розділ 5 (Публічні закупівлі): переведення всіх державних та оборонних тендерів на суворі європейські стандарти.
• Розділ 32 (Фінансовий контроль): захист європейських грошей, аудит бюджету (робота Рахункової палати та Держаудитслужби).
• Розділ 18 (Статистика): прозорі та точні дані про економіку й населення за стандартами Євростату.

Що таке бенчмарки і як ЄС вимірюватиме прогрес України

Щоб уникнути помилок попередніх розширень, ЄС змінив підхід до оцінки реформ. Андрій Боровик пригадує, як у деяких країнах було багато скандалів щодо верховенства права чи корупції після вступу до ЄС. До прикладу, у Румунії створювали спеціалізовані антикорупційні інституції, які «саджали велику шишку» на кшталт експрем’єр-міністра. Згодом влада зменшувала незалежність цих інституцій, і люди виходили на протести. 

Через це у ЄС ухвалили нову методологію розширення. Тому в кластері «Основи» є вимоги щодо верховенства права та боротьби з корупцією, і за ними стежитимуть особливо ретельно.

Вимірювати прогрес будуть за «бенчмарками», тобто умовами, які потрібно виконати. Вони поділені на два види: проміжні умови, які застосовуються лише до найважливіших глав першого кластера — 23 «Судова влада та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» — та умови закриття розділів.

Європейська комісія готуватиме міжурядові звіти з оцінками дотримання цих умов.

«Буде постійний моніторинг і фактично будь-яка зміна законодавства, будь-яка подія, яка відбуватиметься в Україні й зачіпатиме ці сфери, буде під дуже пильним оком», – наголошує Андрій Боровик.

Ухвалення законів є лише першим кроком. Далі стежитимуть за їхнім виконанням та дотриманням.

«Ми можемо зустрічати у звітах ЄС те, що Україна, наприклад, має суттєвий прогрес в боротьбі з корупцією й індикатори у вигляді кількості справ, вироків суду тощо. Те саме може стосуватися повернення злочинних активів. У ЄС запитають: «Ви прийняли законодавство? Молодці! А тепер покажіть, як ви його застосовуєте». Відповідно, треба вказати, скільки активів в таких-то кейсах повернули. Це величезний комплексний процес, де без постійної комунікації між усіма гілками влади досягти прогресу буде дуже-дуже складно», — додає експерт.

Також щороку Єврокомісія публікує так званий Звіт з розширення щодо кожної з країн, зокрема й України, як країни-кандидатки. У ньому публікують вимірювання щодо кожної переговорної глави. Перевівши його в цифри, можна отримати оцінку від 1 (відсутність прогресу) до 5 (повна відповідність стандартам ЄС).

«За результатами торішнього звіту з розширення в України зараз середній рівень – 2,4 бала. Але ці результати можуть бути не дуже релевантні, бо постійно десь щось покращується, а щось — погіршується», — каже виконавчий директор.

За його словами, серед останніх покращень – комплексний закон щодо публічних закупівель, який Верховна Рада ухвалила наприкінці травня. 24 червня його підписав президент України.

Україна ще очікує на фінальний висновок Єврокомісії щодо цього закону, але, на думку Андрія Боровика, він точно наближає нас до стандартів ЄС. І в цій главі в нас є «помірний, а може, і добрий прогрес».

У антикорупційній сфері найважливішим є збереження антикорупційних інституцій та розширення їхніх повноважень. До прикладу, потрібно надати можливість антикорупційним органам не чекати на дозвіл Генерального прокурора, щоб розслідувати справи, в яких фігурують народні депутати. Також антикорупційні органи мають отримати можливість послуговуватися незалежною та професійною експертизою.

Україна також повинна й надалі показувати хороші результати щодо корупційних справ. Андрій Боровик додає, що у цій сфері ситуація краща, оскільки кількість вироків та справ, які розслідуються антикорупційним судом, щороку зростає.

Чому євроінтеграція України сповільнилася

Серед причин сповільнення процесу втілення потрібних реформ за останні 12 місяців Андрій Боровик виділяє:

• спад уваги до реформ з боку США після президентських виборів, як ключового партнера України;
• ухвалення Верховною Радою у липні 2025 року закону про обмеження незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП;
• «втому» депутатів.

«Ми постійно чуємо, що декілька десятків чи не під сотню депутатів хочуть піти. Я думаю, що всім гілкам влади треба чесно поговорити між собою, знайти порозуміння. Громадянське суспільство завжди готове допомагати, воно і так це робить, коли його представники стають технічними експертами під час підготовки документів чи готують незалежну оцінку самого процесу», — каже експерт.

За його словами, окрім перемоги у війні, має народитися друга політична мета у вигляді членства в Євросоюзі.

«Амбіції треба залишити на потім і всім працювати у цьому напрямку, рухатися єдиною групою. Звучить філософськи, але тут не можна виконати побажання чарівною паличкою, як у «Гаррі Поттері». Це все робота», — додає Боровик.

Саме увага громадянського суспільства, на думку експерта, може стати найкращим захистом від політичного тиску. Під час війни, коли вибори неможливі й складно говорити про політичну відповідальність, експерт закликає не забувати про політичну пам’ять.

«На жаль, ми не завжди маємо хорошу політичну пам’ять, тому дуже часто «старі політики» все одно опиняються біля влади. Але коли торік у липні прийняли те, з чим ми абсолютно не погоджувались, як, до речі, і ЄС, ми показали, що можемо відповідати на це мирними протестами. Не хотілося б, щоб це відбувалося постійно. І я дуже сподіваюся, що такі дивні кроки від парламенту і президента не повторюватимуться».

Україна — перша країна у світі, яка у війні за виживання має йти одразу двома напрямами — боротися на фронті, щоб зберегти незалежність і націю, та інтегруватися в ЄС.

«Я не знаю інших країн, які робили подібне. І не знаю країн, які б намагалися в умовах війни проводити реформи. Так, ми не завжди ними задоволені, і їх стало набагато менше в останні 12 місяців, але в перший час вони ж були. Це дуже важко, але без цього інтегруватися в ЄС нам буде складно», — підсумовує Боровик.

Реальний ефект реформ: що отримають українці

Реформи, які Україна має втілити, щоб вступити до ЄС, прямо впливають на життя кожного українця. На думку Андрія Боровика, впровадження усіх потрібних критеріїв вплине на покращення системи правосуддя, роботи державних органів та загалом на державне управління.

«Як вплине на життя людей, те, що у нас будуть професійні, доброчесні суди з широкими технічними можливостями? Коли ти звертаєшся до суду без думки: «Та чого я туди піду, там все куплено», то, думаю, це вже суттєвий вплив», — міркує експерт.

Завдання цих реформ — створити регламентоване правове середовище, приміром, для ведення бізнесу чи збереження охоронних зон від незаконних забудов.

 «У результаті для українця сфера, в якій він буде працювати, буде більше відповідати верховенству права. Буде зрозуміло, як діяти та на що очікувати, якщо рішення буде несправедливе. А таке теж буде траплятися, бо не можна сказати, що всі країни-члени ЄС однакові й там все супер. Але важливо, щоб кожен міг очікувати на справедливе рішення у випадку спорів», — додає Андрій Боровик.

Наступним кроком у переговорному процесі буде фінальне затвердження бенчмарків щодо першого кластера. В ідеалі — якомога швидше відкриття переговорів щодо решти п’яти кластерів.

Далі — довга робота з виконання реформ, де перед Україною стоїть завдання не лише змінити закони, а й продемонструвати, що вони працюють.

За цим процесом разом з колегами з інших організацій стежать і фахівці Transparency International Ukraine, які щороку публікують «тіньові звіти», в яких оцінюють прогрес України у виконанні поставлених вимог. Звіти стосуються стану антикорупційної сфери, верховенства права, правосуддя та публічних закупівель.

«Ці документи не для того, щоб критикувати владу, а вказати, на якому рівні ми зараз перебуваємо і певні напрямки, куди нам краще рухатися в процесі євроінтеграції. Звіти не є позицією Європейської комісії, але у нашому випадку, вона допомагає фінансувати та підтримує їх підготовку. У деяких країнах-кандидатах такого немає, але як можна не мати тіньових звітів в Україні, де активність громадянського суспільства і журналістів настільки величезна і шалена, що нас постійно ставлять за приклад в дуже багатьох країнах?» — пояснює Андрій Боровик.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.