Антикорупційна політика на місцевому рівні поки що формується несистемно та нерівномірно, а більшість міських рад лише частково відповідають європейським підходам до доброчесного врядування. Про це йдеться в дослідженні програми «Прозорі міста» TI Ukraine, в якому аналітики оцінили рівень розвиненості екосистеми доброчесності та протидії корупції та її відповідність вимогам ЄС.
Експерти програми оцінили Київ та 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одесу, Полтаву, Харків, Хмельницький, Чернігів) за 40 критеріями. Максимально муніципалітети могли отримати 100 балів.
Середній рівень виконання критеріїв досліджуваними містами склав 49,5%.
Найвищий результат продемонстрував Луцьк — 67 балів зі 100 можливих. Друге місце посів Хмельницький із 63 балами, третє — Запоріжжя із 61 балом. Найменше балів у Одеси (30), Полтави (35) та Чернігова (36).
Щоб оцінити, як міста імплементують євростандарти щодо протидії корупції та етичної поведінки, аналітики перевірили: чи є в місті відповідні правові акти та уповноважені підрозділи (особи), відповідальні за антикорупційну роботу; чи підключені міські ради до інструментів НАЗК — зокрема до Єдиного порталу повідомлень викривачів; чи публікують ради результати власного антикорупційного моніторингу. Окремо перевірили відкриті бази даних: чи фігурували там місцеві чиновники або депутати як порушники антикорупційного законодавства.
У 2025 році лише три міста мали опубліковані реєстри корупційних ризиків і чинні антикорупційні програми. Кодекси етики або правила етичної поведінки для посадовців затвердили шість міських рад, а аналогічні правила для депутатів — лише три. Хмельницький став єдиним містом, де були наявні усі ці інструменти одночасно.
Лише дві міські ради — Кропивницька і Харківська — зробили необхідні кроки, щоб у громаді ефективно працював інститут викривання. Вони затвердили правила заохочення викривачів і порядок роботи з повідомленнями про корупцію. Також муніципалітети мають щонайменше 10 комунальних підприємств і 10 комунальних установ, які підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а посилання на нього можна знайти на їхніх офіційних сайтах.
Однією з головних проблем аналітики називають майже повну відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності.
Більшість міських рад не публікує інформацію про несвоєчасне подання (не подання) декларацій, інформацію про повідомлення щодо конфлікту інтересів депутатами і посадовцями, дані про притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення або результати розгляду повідомлень щодо порушення етичних норм. Таку інформацію мають збирати уповноважені підрозділи міських рад і відкривати для громадськості. Без цього неможливо зрозуміти, чи зменшуються корупційні ризики і чи справді працює система доброчесності. У 2025 році з 11 міст лише Київ оприлюднював частину таких результатів моніторингу.
«Європейська інтеграція вже має “жити” у практичній площині місцевого самоврядування, адже саме в громадах люди щодня взаємодіють із владою, отримують послуги, бачать, як використовуються бюджетні кошти, як ухвалюються рішення і чи працюють механізми доброчесності. Тому прозорість, підзвітність, етична поведінка посадовців і належна робота з корупційними ризиками перестають бути «вдалими практиками», а перетворюються на частину стандартів, за якими оцінюватиметься готовність України до членства в ЄС», — зазначила керівниця програми Олеся Коваль.
«Прозорі міста» рекомендують міським радам не обмежуватися формальною наявністю документів, а вибудовувати повноцінну систему доброчесності: створювати реєстри корупційних ризиків і на їх основі розробляти антикорупційні програми, ухвалювати кодекси етики для посадовців і депутатів, підключати комунальні підприємства і установи до Єдиного порталу повідомлень викривачів та регулярно публікувати результати моніторингу у сфері доброчесності.
Для міст, які не потрапили до вибірки, аналітики розробили форму самооцінки. Це дозволить громадам самостійно перевірити, які інструменти вже працюють, а які потребують доопрацювання.
Нагадаємо, дослідження доброчесності та протидії корупції у містах є частиною пілотного Європейського індексу міст, який програма «Прозорі міста» запустила у 2025 році. Його мета — оцінити готовність українських громад впроваджувати стандарти належного врядування ЄС на місцевому рівні. Програма уже оцінила наскільки міста відповідають європейським стандартам у відкритості місцевого врядування, розвиненості екосистеми електронних сервісів і відкритих даних та у сфері публічних фінансів.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.
Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.
Європейська інтеграція вже має “жити” у практичній площині місцевого самоврядування, адже саме в громадах люди щодня взаємодіють із владою, отримують послуги, бачать, як використовуються бюджетні кошти, як ухвалюються рішення і чи працюють механізми доброчесності. Тому прозорість, підзвітність, етична поведінка посадовців і належна робота з корупційними ризиками перестають бути «вдалими практиками», а перетворюються на частину стандартів, за якими оцінюватиметься готовність України до членства в ЄС
Олеся Коваль
