1 вересня Конкурсна комісія з відбору заступника керівника САП звернулася до Генпрокурора з пропозицією достроково відкликати Олексія Шевчука з посади члена Комісії. Пояснюємо, що передбачає Регламент комісії і Закон на кожному з наступних етапів.
Крок 1 — це подання, а не рішення
Регламент Комісії та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють дві окремі дії:
- Комісія має право лише внести пропозицію Генеральному прокурору про дострокове припинення повноважень свого члена;
- Рішення про саме припинення повноважень ухвалює виключно Генеральний прокурор, і саме він при цьому визначає іншого члена Конкурсної комісії на заміну.
Тобто станом на сьогодні жодних правових наслідків для статусу Олексія Шевчука не настало. Формально він залишається членом Комісії у повному обсязі своїх прав — включно з правом голосувати, брати участь у засіданнях і отримувати всі матеріали. Склад Комісії, передбачений законом (шість осіб), на сьогодні не змінився.
Це важливий момент, оскільки означає, що будь-яка теза про «неповноважність» Комісії через неповний склад на зараз не має під собою найменших фактичних підстав, адже склад лишається повним, доки Генпрокурор не ухвалить власне рішення.
Станом на сьогодні жодних правових наслідків для статусу Олексія Шевчука не настало. Формально він залишається членом Комісії у повному обсязі своїх прав
Крок 2 — строків для реакції Генпрокурора закон не встановлює
Стаття 29-1 Закону не визначає строку, у який Генеральний прокурор має відреагувати на подання Комісії. Однак вона визначає, що за наявності підстав для дострокового припинення повноважень члена Конкурсної комісії Генеральний прокурор приймає рішення про дострокове припинення його повноважень та при цьому визначає іншого члена Конкурсної комісії на заміну у порядку, встановленому цією частиною для визначення членів Конкурсної комісії.
Закон не визначає строку, у який Генеральний прокурор має відреагувати на подання Комісії
Крок 3 — якщо Генпрокурор ухвалить рішення про відкликання
Закон вимагає, щоб одночасно з рішенням про припинення повноважень Генпрокурор визначив кандидата на заміну — за тією ж процедурою, що й для формування Комісії загалом (пропозиції від Ради прокурорів). Тобто до 20 робочих днів на пропозицію кандидатур (від Ради прокурорів) і ще до 10 робочих днів на призначення Генпрокурором.
Для орієнтира, під час заповнення «прокурорської» квоти конкурсної комісії Рада прокурорів розпочала формування списку кандидатів 27 листопада, а Генпрокурор фактично призначив членів комісії (одним із яких і став Олексій Шевчук) 23 грудня — тобто процес зайняв менше одного місяця.
Закон вимагає, щоб одночасно з рішенням про припинення повноважень Генпрокурор визначив кандидата на заміну
Наскільки обґрунтована теза про «неповноважність Комісії» і «зупинений конкурс»
Сам Шевчук уже заявив, що Комісія нібито є неповноважною, а тому подальші конкурсні процедури, включно з прийомом документів кандидатів, не можуть вважатися легітимними до вирішення питання про повний склад Комісії. Розберемо цю тезу по пунктах.
По-перше, вона передчасна вже на рівні фактів: жодного рішення про зміну складу Комісії ще не існує. Склад — той самий, що й був, включно із самим автором цієї тези. Твердження про «неповний склад» описує гіпотетичну майбутню ситуацію, а не те, що відбувається зараз.
По-друге, навіть якщо в майбутньому Генпрокурор ухвалить рішення про відкликання, і призначення заміни розтягнеться в часі (за прецедентом — на кілька тижнів), це не обов’язково означає паралізацію роботи Комісії. Регламент та сама стаття 29-1 Закону окремо визначають поріг можливості ухвалення рішень на засіданні — за участі щонайменше чотирьох членів із шести (зокрема не менше ніж два члени «міжнародної» квоти), а за неможливості зібрати такий кворум упродовж 10 днів чи двох засідань поспіль — навіть трьох членів.
Ці норми прямо розраховані на ситуації, коли комісія тимчасово діє не в повному складі, інакше вони не мали б сенсу. Порівняльний аналіз роботи аналогічних конкурсних комісій — НАБУ, Бюро економічної безпеки, АРМА — показує, що законодавець послідовно закладав саме таку логіку в усі подібні конкурси.
Це означає: навіть у гіпотетичному майбутньому періоді вакансії, коли заміна ще не призначена, у Комісії, найімовірніше, залишається правова підстава продовжувати засідання за наявності кворуму.
По-третє, щодо прийому документів кандидатів: цей етап є адміністративною процедурою, строки якої (з 09:00 19 серпня до 18:00 21 вересня) визначені й оприлюднені заздалегідь на підставі окремого оголошення Комісії відповідно до пунктів 9.1–9.3 Регламенту. Ні Регламент, ні Закон не пов’язують дійсність цього прийому документів із поточним персональним складом Комісії. Твердження про те, що подання документів «не може вважатися належним продовженням конкурсної процедури», не спирається на конкретну норму Регламенту чи Закону.
Навіть якщо в майбутньому Генпрокурор ухвалить рішення про відкликання, і призначення заміни розтягнеться в часі, це не обов'язково означає паралізацію роботи Комісії