АРМА очима Єврокомісії: роботи непочатий край

У своєму звіті про прогрес України Єврокомісія охопила, здається, усі важливі для нас антикорупційні питання. Наші європейські партнери не обійшли своєю увагою й Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) — мабуть, одну з найменш «популярних», хоча точно не менш важливих інституцій. Так, у звіті АРМА згадується 8 разів, причому підхід до оцінки активностей Агентства був вельми стриманий — без гучних висловлювань та зайвого пафосу, що супроводжує зараз всі комунікаційні активності Агентства.

Власне, одна з нових рекомендацій Єврокомісії прямо стосується діяльності Агентства, а значить українській владі таки доведеться її враховувати.

У цій рекомендації йдеться передусім про ухвалення та початок виконання надійного плану дій з реалізації Стратегії повернення активів на 2023-2025 роки, а також удосконалення правової бази та інституційної спроможності для проведення фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними.

Раніше ми в TI Ukraine зазначали, що окремі положення Стратегії прописані досить загально, а реалізація певних завдань потребує зваженого підходу. І тому ми висловлювали сподівання, що ці моменти АРМА конкретизує в плані заходів з реалізації Стратегії.

Але вже проаналізувавши проєкт плану заходів, стало ясно, що наші очікування не виправдалися, бо цей документ недосконалий як з точки зору структурної побудови, так і в питанні змістовного наповнення. Наприклад, у ньому відсутні індикатори виконання заходів та перелік конкретних дій, а доцільність окремих заходів та повнота їх викладу взагалі викликають запитання. Цей план мав би бути затверджений протягом чотирьох місяців з дня схвалення Стратегії, тобто до 1 грудня 2023 року. 

Ще у вересні 2023 року АРМА звернулось до TI Ukraine з пропозицією прокоментувати драфт плану стратегії та долучити своїх представників у робочі органи щодо контролю за виконанням цього плану заходів. Проте ми зазначили, що готові до такої співпраці лише за умови, якщо компетентні органи будуть відкриті до вдосконалення Плану дій і дискусії щодо врахування пропозицій всіх стейкхолдерів. Відповіді від АРМА немає й досі, тому важко оцінити наскільки активно Агентство і далі працює в цьому напрямку.

Правова база для повернення активів та управління ними також вимагає вдосконалення. Агентство декларує готовність до оновлення нормативних актів, однак реальні кроки органу свідчать радше про півміри.

Наприклад, свого часу TI Ukraine надавала свій відгук на проєкт Методичних рекомендацій з проведення конкурсного відбору управителів активами. Ми тоді зазначили, що закупівельні норми складно застосовувати для відбору управителів, адже вони не витрачають бюджетні кошти, а їхні послуги оплачуються з доходу, який приносить управління активами. Тому слід розробити спеціальний порядок, а також внести зміни до Закону про АРМА. 

Однак Агентство загалом не дослухалося до наших ключових рекомендацій, хоча врахувало окремі. Саме через такі ситуації навіть у питаннях, де певні зміни відбуваються, важко стверджувати, що АРМА таки досягає реального результату.

Реалізація арештованих активів дотепер залишається непрозорою, адже розроблений проєкт постанови про внесення змін до порядку реалізації арештованих активів досі проходить бюрократичні тенета. 

Не оминули у звіті Єврокомісії увагою й інші проблеми, повʼязані з діяльністю Агентства. Так, наші партнери згадали про занепокоєння громадськості щодо процесу відбору та призначення, а також доброчесності нової очільниці АРМА.

Робота Олени Думи вже ставала предметом журналістських публікацій, і окремо в них ішлося про дивну кадрову політику нової Голови. Станом на зараз окремі з її радників обійняли ключові посади в Агентстві та навіть стали заступниками. При цьому з публічних відомостей про цих посадовців нам так і не вдалося встановити, чи мають вони досвід роботи у сфері кримінальної юстиції чи інших релевантних сферах, та і загалом інформації про оновлений менеджмент АРМА маємо вкрай мало.

Єврокомісія відзначила також, що інструменти конфіскації та повернення активів в Україні використовують недостатньо, а досвід арештів і конфіскацій все ще необхідно набути. 

І в цій частині виникає запитання, яким чином взагалі можна отримати такий досвід, адже після успішного розшуку якогось активу АРМА радо звітує про нього на своєму сайті та в соціальних мережах. 

Нагадаю, що Агентство розшукує активи за запитом органів правопорядку для того, щоб згодом правоохоронці звернулися з клопотанням про його арешт до суду. Цей процес займає певний час, достатній для того, щоб власник згаданих активів розпізнав себе в публікації АРМА, переписав це майно чи продав його. І тому ми можемо припустити, що це потенційно ускладнить роботу органам правопорядку.

І, наприклад, коли TI Ukraine поцікавилася в АРМА про те, в яких кримінальних справах із уже чинними вироками Агентство розшукувало активи, нам повідомили, що ця інформація вкрай таємна і не підлягає розголошенню. А це вже трохи схоже на подвійні стандарти.

Декларована АРМА прозорість активується тільки тоді, коли це потрібно самому органу. Наприклад, при створенні Антикорупційної ради при АРМА. Такий процес не передбачений жодним нормативним актом, а повноваження такої ради взагалі своїм внутрішнім наказом визначила Голова АРМА — видно, вона сама і збирається контролювати антикорупційні процеси в Агентстві. А заступником голови Антикорупційної ради став чоловік, який був радником голови АРМА ще у серпні 2023 року.  

Відтак ми ставимося з обережним оптимізмом до того, що Єврокомісія відзначила потребу в комплексній реформі АРМА. Ця реформа має охоплювати:

• систему прозорого відбору голови АРМА, 
• повноцінне планування перед арештом, 
• визначення пріоритетності арешту активів кримінальними судами, 
• прозорі процедури управління, продажу та оцінки активів,
• розблокування можливості управління корпоративними правами.

Про більшість із цих проблем можна почитати в нашому дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, а також в інших матеріалах, які ми публікували за результатами моніторингу роботи АРМА.

Але хоч роботи з усунення цих недоліків для АРМА має вистачати, орган ще й хоче управляти підсанкційними активами. І народні депутати, чиї помічники (або колишні помічники) зараз працюють в Агентстві, навіть зареєстрували відповідний законопроєкт. Ми переконані, що з огляду на проблеми, які супроводжують роботу АРМА, ці зміни є передчасними. Бо ставши свідками такої кількості проблем Агентства, важко уявити, як воно буде управляти ще й санкційними активами.

У будь-якому разі увага Єврокомісії до діяльності АРМА — великий позитив. Однак підходити до реформування цього органу слід виважено, без різких ідей та півмір. Адже поспішність та невиправдані кроки зараз загрожують зверненнями до Європейського суду з прав людини та чималими відшкодуваннями власникам арештованих активів.