Парламентарі продовжують обговорювати ефективність роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів, зокрема й управління арештованими підсанкційними активами.

23 травня тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з економічної безпеки та Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики провели засідання, присвячене роботі АРМА у сфері управління арештованим майном. На одному з попередніх засідань ТСК вже обговорювала питання реалізації майна і, по суті, засідання цього тижня було логічним продовженням попередньої дискусії. Основна роль приділялася, звісно ж, роботі АРМА. 

Що цікавого ми почули цього разу

Так, раніше у ЗМІ поширювалася інформація про те, що майно окремих арештованих підприємств розкрадають. Представники органів правопорядку розповіли, що вони ситуативно виконують функцію контролю за збереженням активів, допоки АРМА не визначить управителя. Вони також можуть передавати арештоване майно на відповідальне зберігання власнику майна.

І якщо ДБР, СБУ, БЕБ та Нацполіція могли розповісти про кількість та характеристики активів, які ухвалами судів передавалися до АРМА, то представник Агентства, який, до слова, є керівником профільного управління інституції, не зміг дати повну відповідь, скільки активів передали відібраним Агентством управителям.

Також Агентство запитували про те, чому так довго не оголошуються конкурси на управителів майном. Представник АРМА повідомив, що підготовка до конкурсу на управителя включає, зокрема, перевірку того, чи наведені в ухвалі відомості щодо арештованого майна є достовірними й відповідають фактично наявному майну. Водночас Агентство відбирає управителів щодо того майна, про яке вже зібрана необхідна інформація. Однак жодним нормативним актом строки підготовки до конкурсу не врегульовані, тому про якісь терміни говорити не можна.

Примітно, що детальну інформацію про актив, цікаву потенційному управителю, можна отримати виключно за письмовим запитом до АРМА, а не одразу на сайті. Така от форма недодіджиталізації.

Також нашу увагу привернуло те, що ще в грудні 2022 року відбір управителів арештованого майна здійснювали уповноважені особи АРМА одноосібно, хоча у розгляді конкурсних пропозицій брала участь «дорадча група». Однак на засіданні керівник управління менеджменту активів Олексій Таможанський повідомив, що відбір управителів здійснює конкурсна комісія, тоді як жодного відповідного наказу про це на сайті Агентства не розміщували.

 

Що стало очевидним за результатами засідання ТСК

За підсумками засідання можна сформулювати такі проміжні висновки. На жаль, про деякі із вказаних тез ми говорили роками. 

1. Якість накладених арештів на майно бажає кращого. 

Досить часто правоохоронці намагаються максимально накласти арешти, і тоді арештовуються навіть рахунки підприємства, що унеможливлює виплату заробітної плати, сплату податків підприємством. 

Крім цього, слідчі в умовах швидкої підготовки клопотань не перевіряють відповідність заявленого до арешту майна фактично наявному. Як наслідок – управителю передають не все арештоване ухвалою суду майно. І можуть виникнути запитання, де зникла решта вказаного в ухвалі майна.

2. АРМА так і не врегулювало строки та порядок підготовки до конкурсу на визначення управителя. 

Дійсно, арештоване майно потрібно оглянути та зібрати про нього необхідну інформацію. Однак строки вчинення підготовчих дій відсутні, а це може призвести до зловживань та затягувань. 

Крім цього, Рахункова палата в аудиті відзначала недостатню завантаженість територіальних управлінь АРМА. Слід розробити нормативний акт, в якому розподілити обовʼязки та строки виконання всіх дій з підготовки до конкурсу. 

3. Відсутній також і порядок конкурсного відбору управителя арештованим майном. 

Визначення переможців – дискреція АРМА, обмежена доволі загальними положеннями профільного закону. Вимоги до документів, які мають подавати зацікавлені особи, не визначені, а вказуються у кожному оголошенні про проведення конкурсного відбору на сайті АРМА. 

При цьому строки прийняття рішень про оголошення конкурсу, а також інші питання, пов’язані з його проведенням, теж не врегульовані. А на додачу, ще й відсутні критерії та методологія оцінювання пропозицій учасників конкурсу, як і не публікуються рішення щодо результатів конкурсу на управителя та договори, що із ними укладаються. Все це – корупційні ризики.

 

І що далі?

За результатами своєї роботи ТСК має сформувати звіт, який, зокрема, буде містити висновки про встановлені слідчою комісією обставини щодо можливих фактів порушень законодавства у сфері економічної безпеки та докази, якими це підтверджується. 

Ці висновки можуть скерувати як до Офісу Генерального прокурора для відповідного реагування, так і іншим компетентним органам влади, які повинні їх врахувати у своїй роботі. Також цей звіт має містити пропозиції щодо того, як висновки слідчої комісії можна буде використати в роботі Верховної Ради. 

Відтак варто очікувати на публічний звіт ТСК з економічної безпеки та сподіватися, що вона нарешті сформулює такі пропозиції щодо зменшення корупційних ризиків у діяльності АРМА, які справді запрацюють. Адже значною мірою ці ризики базуються на недоліках, а подекуди й відсутності нормативної бази функціонування Агентства. 

Відбір управителів арештованого майна здійснювали уповноважені особи АРМА одноосібно, хоча у розгляді конкурсних пропозицій брала участь «дорадча група». Однак на засіданні керівник управління менеджменту активів Олексій Таможанський повідомив, що відбір управителів здійснює конкурсна комісія, тоді як жодного відповідного наказу про це на сайті Агентства не розміщували.