Рік тому під час своєї інавгураційної промови Зеленський пообіцяв збудувати країну можливостей, де всі будуть рівні перед законом і житимуть за чесними та прозорими правилами.

Українське представництво антикорупційної організації Transparency International, яка вже багато років пропагує прозорість, підзвітність і рівні правила гри, проаналізувало здобутки та провали Зеленського у своїй сфері.

Згідно з останнім опитуванням КМІС, лише 26% українців вважають, що Володимир Зеленський був успішним у зниженні рівня корупції серед чиновників, 66% — що неуспішний. Також 16% українців вважають, що президент досягнув успіху в притягнені до відповідальності за корупцію представників попередньої влади, а 73% переконані, що в цьому Зеленський провалився. У чому ж причини таких невтішних для президента цифр?

Щороку глобальне ТІ презентує Індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index, СРІ) та надає універсальні поради для зниження рівня корупції у світі. Водночас ТІ Україна фокусується на внутрішніх викликах і формує свій перелік.

Володимир Зеленський та команда, яку він привів, мали 365 днів і два пула рекомендацій. Що з цього вони подужали та наскільки виявився успішним рік людини, що засуджує “відкати”, “потоки” та “дерибани” — аналізуємо в нашому матеріалі.

Згідно з останнім опитуванням КМІС, лише 26% українців вважають, що Володимир Зеленський був успішним у зниженні рівня корупції серед чиновників, 66% — що неуспішний.

Андрій Боровик

Рік 2019: турборежим, який лякав

Завдяки турборежиму у другому півріччі 2019-го, повністю або частково виконано 6 з 12 рекомендацій, які надала українська Трансперенсі. Але вже у 2020-му багато з цих здобутків під загрозою або нівелюються.

Так, у 2019 році КСУ визнав неконституційним декларування активістів, а Верховна Рада нарешті надала НАБУ право на зняття інформації з каналів зв’язку (прослуховування). Хоч по факту воно досі не працює, оскільки в бюджеті не закладено коштів на реалізацію цього права.

Також монобільшість, яка прийшла до влади під брендом Зе, підтримала в парламенті:

  • перезавантаження НАЗК. Зміни тривають, утім попереду ще багато завдань. Наразі лише відбувається обрання нового складу Громадської ради. Відкритих масових конкурсів на посади середньої ланки немає, зокрема через відсутність ради. Повні перевірки декларацій мають стартувати з 1 червня. Так само досі НАЗК не підготувало Антикорупційної стратегії (працюють), а відтак парламент її не погодив;
  • закупівельну революцію 2.0, яка надала нові можливості бізнесу та замовникам. Утім наразі депутати та міністр економіки ставлять під сумнів її ефективність для українського бізнесу та хочуть вже розглядають варіанти, як локалізувати цей закон;
  • можливість прозорої та ефективної приватизації 500 підприємств. У бюджеті 2020 з огляду на нові економічні реалії плановий дохід від приватизації скоротили з 12 до 0,5 млрд. Але на річній пресконференції 20 травня президент заявив, що цей показник буде суттєво підвищено;
  • кількість наглядових рад на великих ДП почав зростати: Адміністрація морських портів України”, “Міжнародний аеропорт «Бориспіль»”, “Укрзалізниця”, “Укргідроенерго”.

Але посилення контролю за фінансуванням політичних партій, верифікація інформації про кінцевих бенефіціарів, судова реформа та зміни в керівництві САП — білі плями на антикорупційній карті Зеленського. 

Так само як і обіцяна реформа Служби безпеки України, яка б мала позбавити СБУ не властивих їй функцій — розслідування економічних і корупційних злочинів. Тому ці рекомендації залишилися актуальними й у 2020-му.

Окремий болючий пункт — попри гучні заяви, система Зеленського не покарала організаторів нападів на активістів. У справі Гандзюк навіть говорять про злив справи. Зеленський каже, що вже знає, хто замовники, утім крапку в історії має поставити суд.

Та чи достатньо зроблено для помітного покращення позицій України в Індексі сприйняття корупції? Відповіді — у досягненнях та провалах року поточного.

Але посилення контролю за фінансуванням політичних партій, верифікація інформації про кінцевих бенефіціарів, судова реформа та зміни в керівництві САП — білі плями на антикорупційній карті Зеленського.

Андрій Боровик

Рік 2020: реванш, регрес і небезпеки відкату

Вже зараз можна сказати, що темпи антикорупційного поступу в Україні помітно знизилися. Якщо перед початком роботи нового парламенту питання боротьби з корупцією визначалося, як один із пріоритетів команди президента, то тепер цей акцент змістився. І навіть ті зрушення, що спостерігалися восени, нині багато в чому або заморозилися, або почали відкочуватися назад.

Усі позитиви та негативи антикорупційної роботи команди Зеленського будуть відображені вже в наступному Індексі сприйняття корупції. У січні, після презентації СРІ-2019, команда ТІ Україна знову підготувала актуальні рекомендації для поліпшення позицій нашої країни. І деякі з них очікувано повторюють або доповнюють рекомендації попереднього року.

Що ж відбувається просто зараз, і куди це все веде? Розглянемо на прикладі кожного пункту.

Формування незалежної та професійної судової влади:  що мертве, померти не може.

Запит на судову реформу в Україні чи не найбільший — як з боку громадськості, так і від міжнародних партнерів. Однак на сьогодні реформа судів залишається  глибоко “замороженою”. У 2019-му Рада підтримала законопроєкт Президента про перезавантаження Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) та очищення Вищої ради правосуддя (ВРП). Але імплементація законопроєкту була провалена — 5 лютого сплив термін формування ВККС та Етичної комісії при ВРП. Всупереч закону, Вища рада правосуддя не вжила жодних заходів для їх утворення, чим спричинила практично патову ситуацію.

Що, до речі, не заважає ВРП продовжувати тиснути на доброчесних суддів. Наприклад, кейси суддів Гольник та Фоміна, де ВРП була завалена однотипними скаргами, обґрунтованість яких була дуже сумнівною. Жодне з цих звинувачень так і не було доведене.

У 2019-му Рада підтримала законопроєкт Президента про перезавантаження Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС) та очищення Вищої ради правосуддя (ВРП). Але імплементація законопроєкту була провалена — 5 лютого сплив термін формування ВККС та Етичної комісії при ВРП.

Андрій Боровик

Незалежність і спроможність органів антикорупційної сфери: за крок до провалу

Ще з осені спостерігається постійна політизація діяльності ДБР, НАБУ, САП та тиск на ці інституції. І у 2020-му тенденція лише посилилася.

Так, досі не проведено незалежний аудит ефективності діяльності НАБУ. Поза тим, в останні місяці відбуваються регулярні спроби звільнити Директора Бюро, змінивши відповідне законодавство. У законі про НАБУ чітко прописані умови звільнення очільника цього відомства. А оскільки Конституція забороняє зворотну дію закону, депутати пропонують прописати в перехідних положеннях, що і теперішній очільник підпадає під закон. Правоохоронний комітет уже схвалив проєкт закону 3133, при прийнятті якого очільник НАБУ таки буде звільнений з посади.

Єдине помітне просування в роботі антикорупційних органів у тому, що досить скоро досягненням команди Зеленського можна буде назвати зміни до законодавства щодо підвищення ефективності роботи АРМА. Зараз цей документ розглядається і допрацьовується в парламенті. Однак про терміни його прийняття і, тим паче, імплементації поки говорити рано. Також до плюсів можна віднести те, що за останній рік НАБУ, САП та ВАКС не скаржилися на тиск з боку влади.

Позбавити Службу безпеки України повноважень у сфері протидії економічним і корупційним злочинам: знову обіцянки без пробачень.

Попри усі декларативні заяви, реформа СБУ так і залишається мрією. Від призначення нового очільника Служби минуло вже 9 місяців, однак українці так і не дочекалися закону, який би оптимізував роботу відомства

20 травня запропонований президентом законопроєкт щодо СБУ було направлено на повторне перше читання для додаткового доопрацювання. Про позбавлення Служби непритаманних їй функцій в ньому на разі не йдеться.

Ефективна система запобігання політичної корупції: на етапі розгону.

1 січня 2020 року набув чинності новий Виборчий кодекс, а 16 cічня — закон щодо запобігання і протидії політичній корупції. Ним передбачені зміни у поданні фінансової звітності та скасування деяких обмежень щодо джерел та способів фінансування політичних партій. Також планується заміна паперової звітності до НАЗК на електронну, що значно полегшить як підготовку цих документів, так і обробку їх спеціалістами Агентства. 

13 квітня 2020 року Верховна Рада прийняла закон, що дозволив партіям відмовитися від державного фінансування на один, два, три квартали або на рік. Також у жовтні 2019 року парламент прийняв закон, яким зменшив щорічний обсяг фінансування партій удвічі та підвищив поріг для державного фінансування політичних партій з 2% до 5%. ТІ Україна розкритикувала такий крок, адже він може “законсервувати” розбудову політичного ландшафту країни.

Попри усі декларативні заяви, реформа СБУ так і залишається мрією.

Андрій Боровик

Запровадження відкритого процесу приватизації державного майна: хороший старт

Ключовим органом, відповідальним за результати приватизації, є Фонд Державного Майна України. У дохідній частині бюджету на 2020 рік було визначено цільові показники в 6 млрд гривень від великої приватизації та в 6 млрд гривень — від малої. Проте, з огляду на зниження темпів економічного зростання та пандемію covid-19 у квітні 2020 року відбувся секвестр бюджету, де загальний очікуваний дохід від приватизації знижено до 500 млн гривень.  До речі, станом на 19 травня у 2020 році вже було проведено 149 успішних аукціонів та до бюджету перераховано 472 млн гривень. 

Загалом активність і швидкість проведення приватизації суттєво зросла. Якщо динаміка збережеться, то дохід від приватизації варто очікувати не менше ніж 1,5 млрд гривень. Проте, основним джерелом доходу все ж є велика приватизація, яка станом на середину травня 2020 року так і не розпочалася. З одного боку серед причин стоять економічний спад та карантин, а з іншого — тривалий процес підготовки об’єкта до продажу. За інформацією ФДМУ, підготовка до великої приватизації одного об’єкта в середньому триває 11-12 місяців до дати аукціону. Тому перші аукціони варто очікувати ближче до осені.

Як бачимо, чимало проблем, які так і не змогла вирішити минула влада, зокрема, судова реформа та реформа органів правопорядку, упускаються або ігноруються і нинішньою президентською командою. І це не просто гальмує антикорупційний поступ, а загалом не дозволяє завершити системну антикорупційну реформу.

Запит суспільства на боротьбу з корупцією залишається, як і раніше, високим. Згідно з останнім дослідженням НАЗК, 69% українців вважають корупцію однією з найважливіших проблем у державі. І найбільш корумпованими сферами, як і раніше, називають митницю, суди, Верховну Раду та прокуратуру. Половина опитаних українців і представників бізнесу погодилися з тим, що судова реформа — це перший пріоритет у боротьбі з корупцією, а понад третина підтримала зміни в органах правопорядку та прокуратурі.

Попри те, що із риторики Зеленського зникає проблема корупції, хочеться вірити, що в нього залишилася політична воля зменшити рівень корупції в Україні. Інакше білі плями на карті перетворяться на білі аркуші в історії української антикорупції.

Найбільш корумпованими сферами, як і раніше, називають митницю, суди, Верховну Раду та прокуратуру.

Андрій Боровик

Джерело: www.pravda.com.ua