Кому парламент довірить відбирати кандидатів в Рахункову палату?

Зовсім скоро має відбутися голосування за склад дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відповідатиме за відбір кандидатів до Рахункової палати. Це частина нової процедури заповнення вакантних місць в органі, яку впровадили в межах комплексної реформи Рахункової палати. 

Щоб забезпечити максимальну прозорість, на час перехідного періоду — а це наступні 8 років — до складу ДГЕ обов’язково включатимуть трьох міжнародних експертів. Однак решту три місця у складі групи займатимуть експерти, яких пропонують депутатські фракції і групи. 

Детальніше про різні етапи відбору членів Рахункової палати за новою процедурою читайте у матеріалі. 

Три міжнародні експерти

30 травня на сайті парламенту зареєстрували проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів. З нього стали відомі кандидати до ДГЕ від міжнародних та іноземних організацій: 

• Ігорс Лудборжс (Латвія) — член Європейського суду аудиторів;
• Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;
• Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Загалом усі троє мають релевантний досвід і компетенції. Тож до міжнародних експертів питань не виникає.

З кого обиратимуть українських експертів

Водночас проєкт постанови містить і перелік кандидатів від народних обранців, з яких парламент має зрештою обрати трьох:

• Олександр Рожко — доктор економічних наук, професор кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (досвід роботи у сфері економіки — 18 років);
• Сергій Ніжинський — радник Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (досвід роботи у сфері права — понад 10 років);
• Олександра Бетлій — провідна наукова співробітниця та координаторка проєкту Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (досвід роботи у сфері економіки і фінансів — 22 роки);
• Мирослава Масляк — помічниця-консультантка народного депутата України, докторка філософських наук, старша викладачка кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (досвід роботи у сфері фінансів — понад 10 років);
• Ірина Іванова — заслужена економістка України, кандидатка економічних наук, членкиня Рахункової палати у 2015-2024 роках;
• Інна Солодка — державна секретарка Міністерства охорони здоров’я України у 2019-2024 роках (загальний стаж роботи — 25 років).

Аналіз кандидатів

Закон містить низку вимог до експертів, які будуть обирати членів Рахункової палати. Насамперед — мати досвід роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років і бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. 

Згідно з нашим аналізом кандидатів, щонайменше двоє з наведеного переліку не відповідають встановленим законом вимогам.

За інформацією ЗМІ, колишня посадовиця Міністерства охорони здоров’я Інна Солодка була пов’язана зі скандалом під час зміни очільників міністерства у 2019 році. Зокрема її колеги повідомляли, що вона несанкціоновано проводила у міністерство осіб, які погрожували іншим співробітникам і вимагали доступ до конфіденційних документів. Отже, кандидатка не відповідає вимозі щодо бездоганної ділової репутації.

Є підстави сумніватися у відповідності вимогам закону і щодо колишньої членкині Рахункової палати Ірини Іванової. У 2018 році ми аналізували й оцінили як необ’єктивний та непрофесійний звіт про стан публічних закупівель у 2017 році, який Іванова готувала на цій посаді. Деякі його висновки були суперечливі, а деякі — банально не відповідали дійсності. Тож до ділової репутації і професійних якостей пані Ірини є питання.

Крім того, на розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебуває позов Ірини Іванової до Рахункової палати про визнання протиправними дій органу. Тому не зрозуміло, як людина, яка має спір з органом, зможе об’єктивно обирати нових його членів.

Ще двоє кандидатів — пов’язані з владою особи: радник Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Сергій Ніжинський та помічниця-консультантка народного депутата Мирослава Масляк. Попри те, що закон не містить прямих обмежень для радників урядовців чи помічників народних депутатів, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір. Це може підірвати довіру до конкурсної процедури й нівелювати саму ідею створення дорадчої групи як незалежного елементу відбору, покликаного захистити процес від суб’єктивізму й тиску з боку влади. Крім того, відібрані ДГЕ члени Рахункової палати потім можуть проводити аудит державних органів, з якими пов’язані ці експерти. І за таких умов, об’єктивність як конкурсу, так і подальших аудитів відібраних членів Рахункової — під питанням.

Серед списку є й двоє експертів, які відповідають вимогам закону і не мають подібних застережень — це Олександр Рожко і Олександра Бетлій. Водночас вони мають досвід у сферах економіки і фінансів, що може бути релевантним при оцінці кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності. 

Звісно, той факт, що половина складу ДГЕ — міжнародні експерти — трохи заспокоює. Такий механізм якраз і мав би забезпечити об’єктивність відбору. Однак це не означає, що за парламентською квотою можна обирати будь-кого. 

Зараз важливо, щоб парламент зважив досвід і репутацію усіх кандидатів і обрав справді найкращих. Адже ці люди обиратимуть шістьох членів вищого органу аудиту в Україні — тобто більшість зі складу. Відповідно, від їхніх рішень залежить ефективність роботи Рахункової палати у найближчі роки.