Сьогодні Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про локалізацію в закупівлях машинобудування. Нагадуємо, якщо його приймуть, у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі іноземні компанії.
Проти цієї ініціативи виступають міжнародні та громадські організації, експерти та державні структури. Хто і за що критикує локалізацію?
Головне науково-експертне управління ВР має зауваження до законопроєкту. Зокрема, воно наголошує, що Євросоюз може закрити доступ українським виробникам на свій ринок, реагуючи на локалізацію. Адже вона порушить міжнародні зобов’язання України, зокрема в межах Угоди з ЄС.
Антимонопольний комітет України теж має зауваження до локалізації. Фахівці нашого проєкту DOZORRO надіслали запит на інформацію в АМКУ щодо погодження проєкту постанови про локалізацію — ще одного документа, через який впровадити зміни в Prozorro намагається Мінекономіки. АМКУ надіслав копію свого погодження із зауваженнями:
- локалізація шляхом преференцій буде ставити українські та іноземні компанії у нерівні умови, спричинить дискримінацію і зашкодить чесній конкуренції;
- її варто розглядати як державну допомогу, про яку потрібно обов’язково вчасно повідомити Комітет;
- прогноз впливу реалізації акту на ключові інтереси зацікавлених сторін в короткостроковій та середньостроковій перспективі від АМКУ негативний.
Американська торговельна палата застерегла депутатів про можливі наслідки законопроєкту і закликала відправити його на доопрацювання з залученням експертів бізнес-спільноти до обговорення.
Раніше голова представництва Європейського Союзу Матті Маасікас висловив своє занепокоєння з приводу сумісності локалізації із міжнародними зобов’язаннями України. Окремо він попередив, що поширення локалізації на закупівлі, що фінансуються міжнародними фінансовими установами, може мати серйозний негативний вплив на діяльність таких інституцій в Україні та відповідну підтримку ЄС.
Проти локалізації виступив і колишній очільник Prozorro Олександр Наход. Він наголосив, що всю суму підтримки національних виробників візьмуть з кишень громадян через податки та тарифи. Нагадуємо, що за розрахунками Київської школи економіки локалізація може коштувати щорічного зниження ВВП мінімум на 0,5 %.
Трансперенсі Інтернешнл Україна вкотре закликає відмовитися від ідеї локалізації в закупівлях і розглянути менш ризиковані варіанти підтримки національних виробників, наприклад, дешеві кредити, податкові пільги чи програми підтримки.