15 серпня комісія з обрання Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів мала визначити переможця конкурсу, однак за результатами голосування жоден з семи кандидатів не набрав необхідних шести голосів. Тепер Кабінет Міністрів України має вирішити, що далі робити з конкурсом.
Таке рішення виважене та абсолютно законне, адже першочергове завдання членів комісії — знайти професійного і доброчесного керівника. Якщо жоден з кандидатів не відповідає таким вимогам, комісія має право не підтримати нікого.
На думку ТІ Україна, тривале очікування нового голови Агентства виправдане, оскільки у випадку призначення одного з чинних претендентів існують високі ризики невідповідного менеджменту. Подібну позицію озвучили й в Європейському союзі. Глава представництва ЄС в Україн Матті Маасікас наголосив, що важливо, аби АРМА очолила “людина з необхідними професійними компетенціями включно з доброчесністю високого рівня. Якщо цього можна досягти лише шляхом повторного оголошення процесу відбору, ЄС матиме повне розуміння для такого підходу”.
Чому комісія не знайшла гідного кандидата?
Конкурс був проблемним від початку. Комісію сформували з третьої спроби. Згодом члени комісії затягнули оприлюднення порядку проведення конкурсу та регламент своєї роботи аж до дедлайну подачі документів. Внаслідок цього лише 12 правників подали документи. Це вкрай низька залученість у порівнянні з іншими конкурсами. Наприклад, на керівника НАЗК у 2019 році подалося 32 кандидати, а на головного антикорупційного прокурора у 2020-му — 111.
Під час співбесід комісії не вдалося позбутися сумнівів щодо доброчесності та професійності претендентів. Так, до Дмитра Жоравовича, нинішнього т.в.о. АРМА, і екскерівника юридичного управління АРМА Андрія Потьомкіна були питання щодо сумнівних професійних досягнень за час своєї роботи в органі. Натомість щодо Володимира Павленка (ексзаступника голови АРМА) і Ірини Гуменюк (екскерівниці Центрального міжрегіонального територіального управління АРМА) — щодо фігурування у кримінальних провадженнях.
ТІ Україна також проаналізувала всіх кандидатів і дійшла висновку, що більшість претендентів недостатньо відповідає критеріям доброчесності та належної професійності.
Які подальші кроки влади?
Кабмін повинен прийняти рішення переоголосити конкурс, при цьому комісія може залишитися у тому ж складі.
Також необхідно проаналізувати помилки цього відбору і змінити підходи, зокрема комісії варто:
1. Забезпечити повну прозорість свої діяльності та доступ кандидатів до документів, які регламентують проходження конкурсу.
2. Переглянути порядок і регламент своєї роботи, зокрема додати чіткіші критерії оцінювання кандидатів, особливо їхньої доброчесності.
3. Передбачити тестові питання на знання загального і спеціального законодавства належного рівня, що допоможе оцінити знання кандидатів.
ТІ Україна неодноразово наголошувала, що АРМА має очолити незалежний і доброчесний керівник. Через Агентство проходить чимало коштів та дороговартісних активів. Їх потрібно прозоро та ефективно реалізовувати або управляти.
За час роботи АРМА його очільники неодноразово потрапляли в скандали. Наприклад, колишній керівник Агентства Антон Янчук наразі підозрюється у розтраті понад 426 млн грн від продажу арештованого майна. Окрім нього, у справі фігурують інші працівники Агентства.
Тривале очікування нового голови Агентства виправдане, оскільки у випадку призначення одного з чинних претендентів існують високі ризики невідповідного менеджменту.