Нещодавно адвоката Олексія Боженка, який отримав реальний вирок від Антикорсуду, Шевченківський райсуд Києва звільнив з в’язниці на півтора року раніше. Замість решти строку адвокату присудили виправні роботи на 18 місяців. Шевченківський райсуд Києва пояснив це так — Боженок вже відбув половину покарання та за цей час “не зарекомендував себе негативним чином”.

А що було перед цим? У липні 2020 року Вищий антикорупційний суд встановив, що ексслідчий прокуратури Київської області Олександр Павленко та адвокат Олексій Боженок взяли 50 тис. дол. хабаря для себе та третьої особи. Вони нібито мали вплинути на перекваліфікацію підозри у шахрайстві. Після апеляції Павленко отримав 2 роки позбавлення волі, а Боженок — три.

На жаль, ця практика не унікальна. Красногвардійський районний суд (Дніпро) цього літа умовно звільнив екссуддю Вадима Галічого, який мав відсидіти 2,5 роки, натомість відсидів близько півтора. Суддя Галічий вимагав та одержав 10 тис. доларів за вплив на місцевих поліцейських, щоб особа уникла відповідальності. 

Під час розгляду про пом’якшення покарання прокурор заперечував проти звільнення Галічого і вказав, що двох заохочень (пенітенціарна система передбачає такий вид мотивації для арештантів) недостатньо, щоб встановити, що він виправився.

Однак TI Ukraine вбачає у такому підході корупційні ризики. Місцеві суди відповідають за  пом’якшення  покарання чи дострокове звільнення  засуджених. Кримінальний кодекс України визначає підставою для такого оцінні поняття. Наприклад, “став на шлях виправлення” чи “довів своє виправлення”. Ці вирази суб’єктивні, тому їх важко довести, а отже, тут є простір для маніпуляцій і корупційної складової. Суддя може розкрити підсудному “потенціал” і заохотити до щедрості. 

Цю лазівку варто перекрити. Для цього треба внести зміни до ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України та передати повноваження щодо розгляду питань, пов’язаних з відбуванням покарання, до Антикорсуду.

Передати все в руки Антикорсуду важливо, бо інакше призначене цим судом покарання оцінюють інші судді, які не завжди слідують логіці Антикорсуду. А практика дострокового звільнення засуджених провокує й далі використовувати “діри” в кримінальному законодавстві. Адже така практика вже почала формуватися.