3 грудня парламент має розглянути законопроєкт, який фактично скасує депутатську недоторканність.
Наразі ми маємо ухвалений закон, що передбачає де-юре скасування недоторканності, утім процесуальний порядок притягнення до відповідальності не розроблено.

Ситуація станом на 2 грудня

07 жовтня 2019 року Верховною радою України отримано законопроєкт № 2237 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». Законопроєкт пропонує впровадити процесуальні зміни притягнення спеціальних суб’єктів до кримінальної відповідальності (у тому числі — народних депутатів).

Відповідно до чинної редакції ст. 482 Кримінального процесуального кодексу України притягнення до відповідальності народного депутата України можливо виключно у разі надання згоди з боку ВР України, що створює суттєві складнощі у цьому процесі.

На даний момент існує правова колізія, коли норму матеріального права (депутатську недоторканність) скасували, а процесуальний порядок притягнення до відповідальності не розроблено. Колізія полягає у тому, що відповідно до прийнятих змін до Конституції України (законопроєкт № 7203) скасовано норми, які регулювали питання “депутатської недоторканності”, але на даний момент відсутній процесуальний порядок притягнення народних депутатів України до відповідальності.

Тобто, наявна ситуація, коли “недоторканність” відсутня, але порядок притягнення до відповідальності не впроваджений.

З огляду на це на і був розроблений законопроєкт № 2237 щодо змін процесуальних норм.

Ключові зміни: 

  1. Виключно Генеральний прокурор або виконувач обов’язків Генерального прокурора вносить відомості до ЄРДР стосовно кримінального правопорушення.
  2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
  3. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.

Таким чином, законопроєкт актуальний та такий, що відповідає суспільним потребам, але потребує додаткового доопрацювання, а саме:

1. Використання термінології, яка не має визначення у чинному КПК (“підтримання клопотання”). Якщо тлумачити цей термін по аналогії з “підтримання державного обвинувачення” створюється ситуація, відповідно до чого обов’язок вчинити таку дію покладається виключно на Генерального прокурора. Це призведе до того, що Генеральний прокурор буде виконувати невластиві йому функції. Створюються ризики завантаження роботою Генерального прокурора. 

На практиці, такі дії вчинятимуть підпорядковані прокурори, що створить підстави для успішного оскарження таких дій з огляду на те, що законодавець чітко прив’язує обов’язок підтримання клопотання саме до особи Генерального прокурора. 

2. Внесення Генеральним прокурором інформації до ЄРДР створить наслідки того, що Генеральний прокурор бути перевантажений, також, вказане положення перевантажить скаргами Печерський районний суд (з огляду на територіальну підсудність за скаргами на невнесення до ЄРДР).

Висновки

На даний момент, законопроєкт у такому вигляді, хоча й відповідає на запити суспільства щодо змін до інституту кримінальної відповідальності народних депутатів, водночас, вимагає суттєвого доопрацювання з огляду недосконалість юридичної техніки та загальну незбалансованість. 

У разі його прийняття у поточному вигляді, формально зникнуть попередні юридичні перепони, але ефективність процедури, яка пропонується у законопроєкті — сумнівна.

Аналіз підготував юридичний радник ТІ Україна Сергій Курінний