Матеріал оновлюється…

Відсьогодні у кандидатів починаються співбесіди на доброчесність та компетентність, які триватимуть до 2 березня. Фактично, це останній етап відбору. До нього дійшло 11 претендентів.

Комісія буде оцінювати:

  • знання національного законодавства та відповідного міжнародного права і їх застосування у практиці Верховного Суду, Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини;
  • обізнаність кандидатів з положеннями міжнародних стандартів щодо запобігання та протидії корупції, інших застосовних у діяльності НАБУ міжнародних договорів та конвенцій;
  • стратегічне та аналітичне мислення кандидатів;
  • лідерство та розуміння місії та завдань НАБУ;
  • управління людськими ресурсами;
  • розуміння фундаментальних принципів професійної етики;
  • ефективну особисту, внутрішню та зовнішню комунікацію, зокрема, для позиціонування НАБУ та його роботи у суспільстві.

Олександр Цивінський

Керівник відділу детективів НАБУ

Комісія дала кандидату висловитися щодо своїх поглядів на подальшу роботу органу, бачення змін, а після — детально розпитала про деталі. Загалом Олександр Цивінський комплексно розкрив погляди на роботу бюро і подолання викликів, які наявні зараз. У більшості питань він одразу розкривав два аспекти — стратегічний та операційний, а у проблемах пріоритезації прагне шукати баланс.

Серед необхідних до втілення у роботі НАБУ речей: розвиток культури стратегічного планування та аналітики, людиноцентричний підхід, діджиталізація, розвиток експертної частини роботи тощо.

Варто сказати, що в НАБУ Цивінський працює з самого початку його роботи (2015 рік), тож, як він сам і зазначив, знає багато про “внутрішню кухню” та “підводні камені” у роботі, коли і як вони виникли, і що головне — як налагодити роботу.

Кандидат розповів комісії, що хотів би більшої незалежності для НАБУ. Для цього треба покращення процедури експертизи і автономне прослуховування (закон є, але реально в життя не втілено, тому СБУ володіє повністю даними, які хочуть прослуховувати). Він переконаний у тому, що бюро є окремим органом і повинне робити свою роботу самостійно.

Також вважає, що необхідно створити орган (не підконтрольний НАБУ), який би відповідав за проведення експертиз, щоб в топкорупційних справах вони проводились ефективно, незалежно та вчасно. У Цивінського є розуміння, що є суспільний запит на швидкість розкриття справ, але нині в органу частою є ситуація, коли неможливо провести миттєву експертизу, бо є черга зі справ, які її потребують. Це затягує розслідування, а відтак може викликати негатив у соціумі.

Питала комісія і про те, як прийматиме рішення. Цивінський відповів, що збирає дані, радиться з командою, на основі чого може прийняти рішення без емоцій, пропускаючи через власний досвід, совість і обстановку.

Повілас Малакаускас запитав у Цивінського: моральність чи процесуальність у прийнятті рішень? Цивінський відповів, що це складно, і залежить від конкретної ситуації, тож він дивитиметься на горизонт подальших подій. На що член комісії відповів, що не питав би, якби сам мав відповідь.

Голова комісії Кучерявенко запитав у кандидата і про конкуренцію повноважень органів, які борються з корупцією. Цивінський відповів, що переконаний, що ці змагання у фейсбуці, а не у повноваженнях. Коли справа не медійна, нема жодних проблем у визначенні підслідності. Загалом же є розуміння, що підслідність НАБУ досить чітко регламентована і за потреби можна звернутися до ОГП для вирішення питань.

Щодо ролі лідера і налагодження роботи в команді. Цивінський каже, що об’єднана команда — це про залученість. Коли дії кожного члена команди спрямовані на досягнення однієї ідеї. У своєму підрозділі він працює над довірою в колективі, безпекою середовища. Це дозволяє спільно шукати рішення, коли кожен вільний висловити власну думку, тоді усі відповідальні за результат.

Цікаве: Цивінський — експерт в поліграфії і вважає це своїм захопленням, відтак і людиною, яка розуміється в психології.

Семен Кривонос

Очільник Державної інспекції з архітектури і містобудування (ДІАМ)

 

На початку розмови кандидат нагадав, що тривалий час працював заступником очільника Одеської митниці, де, попри серйозний спротив системи, їм вдалося досягти значних результатів. А потім він очолив ДІАМ, де запустив автоматизацію та цифровізацію процесів.

На запитання комісії, як його досвід можна запровадити на посаді Директора НАБУ, Кривонос сказав, він уже має менеджерський досвід в “агресивному середовищі”, тому вміє протистояти викликам. Зокрема, коли це стосується підслідності. За словами кандидата, за його керівництва НАБУ буде ефективно комунікувати з тими органами, які порушують підслідність Бюро. І загалом, на його думку, на законодавчому рівні треба запровадити відповідальність для тих правоохоронців, які чинять такі порушення.

Члени комісії згадали, що у своєму плані розбудови НАБУ Кривонос вказав на потребі збільшити кількість працівників інституції, тож поцікавилися, навіщо це потрібно. Кривонос пояснив, що, оскільки багато працівників НАБУ нині воюють, навантаження на орган збільшилося. Та й загалом для покращення ефективності НАБУ може бути потрібне збільшення кількості детективів та аналітиків. Водночас на уточнення, чи варто за таких обставин збільшувати і штат суддів ВАКС, адже зросте кількість справ щодо корупції, Кривонос сказав, що кількість справ і так “повинна невпинно зростати”. Проте прямо на запитання про те, як це може вплинути на роботу ВАКС, не відповів.

Загалом, на думку Кривоноса, основними якостями Директор НАБУ мають бути лідерство, висока відповідальність, доброчесність, вміння протистояти викликам, високі комунікаційні якості, рівень самоосвіти і відкритості до суспільства. А відразу після вступу на посаду Директора НАБУ Кривонос планує проаналізувати рівень реалізації стратегічного плану НАБУ та визначити, на якому етапі знаходиться Бюро.

В роботі ж Кривонос покладатиметься на команду, але також хоче підтримувати взаємодію з СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингом, Рахунковою палатою і, звісно, САП. Себе ж Кривонос вважає і лідером, і керівником одночасно.

Цікавою є позиція Кривоноса щодо можливості НАБУ проводити прослуховування. Мовляв, він знає, що Бюро вже кілька разів зверталося в СБУ щодо цього, тож думає, що проведе нараду, з’ясує, в чому технічна чи юридична проблема, а за потреби до її вирішення долучить міжнародних партнерів. На уточнення, що СБУ може бути не зацікавлене в подібних можливостях НАБУ, Кривонос відповів: “наскільки я розумію, це проблема і в обладнанні, а також питання, які треба вирішити технічно із СБУ”.

Водночас у боротьбі з корупцією, на думку Кривоноса, потрібно сконцентруватися на превентивних заходах, усуненні людського фактору та надмірного бюрократичного навантаження. При цьому пріоритетні напрямки — закупівлі, будівництво, корупція в земельній сфері та видачі ліцензій на користування природними ресурсами.

На зауваження, що Кривонос не має досвіду роботи в правоохоронних органах, кандидат відповів, що це може стати для нього перевагою, адже дасть додатковий імпульс роботі НАБУ. “Я працював на митниці, тому знайомий з процесом, маю достатньо знань і навичок, щоб розуміти, що відбувається в кейсах”, — зазначив Кривонос.

А на запитання, чи погодиться кандидат очолити митницю, якщо раптом з’явиться така пропозиція, Кривонос відповів: “Я подав документи на цей конкурс і сподіваюся, що комісія дасть мені можливість стати директором НАБУ. Це моя мета і моя мрія. Я б не розглядав навіть можливість бути керівником митниці”.

Віктор Павлущик

Старший детектив, керівник відділу детективів НАБУ

Лейтмотивом усього спілкування з комісією був акцент на здобутих практичних знаннях кандидата. Він переконаний, має достатній досвід, вважає його значним, корисним і намагається його використовувати для досягнення мети — подолання корупції. Кандидат був переконаний, що колеги його підтримають в бажанні очолити орган.

Видно, що про співпрацю всередині колективу Павлущик знає особисто. Одним з пріоритетів у роботі вважає зміцнення колективу всередині, запобігання вигоранню, створення умов для зростання і мотивація працівників. Він розуміє, що кожен працівник — людина, особистість, і на результат роботи впливає багато факторів.

Інструментами для посилення команди кандидат бачить пряму комунікацію з працівниками і оцінку роботи детективів.

Павлущик націлений на удосконалення аналітичної роботи в НАБУ. Вважає, що необхідно реалізувати функції висококваліфікованих аналітиків бюро. Також бачить потребу у запровадженні спеціалізації – щоб фахівці, які розуміються на певній темі, займались відповідними кримінальними провадженнями.

Ще одна амбітна ціль Павлущика як директора Нацбюро — якісна робота агентурного відділу. Він має займатися оперативними розробками та агентурною роботою, яка дозволить знати про імовірні схеми та хабарі раніше, а відтак дозволить покращити роботу бюро.

Володимир Церковний

Старший детектив — керівник Першого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ

У Церковного великий досвід роботи в правоохоронних органах. За 20 років праці він був і оперативником, і слідчим. Детективи під його керівництвом скерували до суду 46 актів, а суд уже дав 13 вироків — усі з яких обвинувальні. На питання комісії, чи вважає він відсутність виправдувальних вироків гарним показником, Церковний однозначно погоджується, адже це виправдовує витрачені ресурси НАБУ.

Кандидат вважає, що найбільшою мотивацією для колег було скерування до суду складних справ чи винесення підозр. Такі успіхи вони з колегами святкували “з піцою та соком”. На новій же посаді Церковний керує декількома відділами, серед яких його попередній, однак у цьому він конфлікту не бачить.

Церковний запевняє, що ефективно працювати НАБУ заважає недосконале законодавство, малий штат, зайва паперова робота та відсутність експертного підрозділу. Покращень, на думку кандидата, можна досягти через зміни в законі. На питання комісії, як він планує переконати голосувати за це депутатів, які є потенційно “під прицілом” НАБУ, Церковний відповів — допоможе публічний розголос. Депутати, які блокують позитивні рішення, піддалися б осуду громадськості.

На співбесіді у нього також запитали, чому за 5 років ВАКС не виніс жодного вироку топ-корупціонеру? Він пояснив, що суду складно зібрати всіх учасників складних справ на засіданні, тим паче коли фігуранти затягують розгляд справи, а на вивчення десятків томів матеріалів йде багато часу.

Якщо стане директором, Церковний прагне прискорити запровадження електронного кримінального провадження, що зекономить час для НАБУ. Його мрія — щоб усі громадяни, які задумуються про злочин, боялися наслідків та розуміли, що ризики бути покараним — високі.

​Юрій Бєлоусов

Очолює департамент війни в Офісі генпрокурора

Комісія розпитувала кандидата про справи про воєнні злочини та агресії росії, його особисті якості та бачення системи боротьби з корупцією.

Робота в департаменті війни. Був призначений керівником департаменту у травні 2022 для підсилення напрямку. До його приходу у цьому напрямку працювало 50 співробітників, а за його керівництва департамент збільшили до 90 осіб, з яких 80 — прокурори. Ініціював створення територіальних підрозділів у 9 областях – це 120 прокурорів в регіонах. Бєлоусов розповів, що реорганізував роботу департаменту, і ввів спеціалізацію для прокурорів, адже на думку кандидата, прокурор не може розслідувати усе. Також кандидат, як керівник, розвиває ІТ-рішення у роботі прокуратури за підтримки ЄС. Департамент Бєлоусова став пілотним у запровадженні Ecase.

Претендент на посаду Директора НАБУ, також підбив підсумки роботи департаменту “війни”. 290 підозрюваних, близько 100 осіб направлені у суд, є перші вироки. Відкрите величезне провадження щодо злочину агресії суб’єктом, якого є військово-політичне керівництво рф — у ньому 639 підозрюваних осіб.

Кандидат розповів комісії, що не сприймає посаду Директора НАБУ як “подарунок”. Він запевнив, що працював у складних умовах, і в умовах тиску. Як приклад навів свою роботу у впровадженні напрямку розслідування порушення прав людини серед правоохоронців і порушенні справ проти патрульних поліцейських, представників пенітенціарної служби, керівництва поліції.

На питання комісії, як кандидат планує керувати НАБУ, якщо у нього відсутній досвід у боротьбі з корупцією, сказав, що у нього є необхідний управлінський досвід і він особисто, як очільник НАБУ, не має розслідувати корупційні правопорушення. На думку кандидата, Директор НАБУ має мати поєднання лідерських і менеджерських якостей:
“для мене важливо, що залишиться після мене. Менеджер, який не має лідерських якостей не зможе захистити НАБУ, він не зможе створити умови. І не зможе переконати підлеглих у більш високих ідеях, заради яких створена ця інституція. Без лідерських якостей директор не зробить свою роботу”.

Вероніка Плотнікова

Начальниця Відділу дослідження проблем прокурорської діяльності Національної академії прокуратури України

Кандидатка багато розповіла про свій досвід роботи. В НАБУ вона ніколи не працювала та й великого досвіду в розслідуваннях не має, але вже довго займається питаннями вивчення практики ЄСПЛ та імплементації рішень цього Суду, а також має досвід у питаннях катувань з боку правоохоронців. До НАБУ хоче перейти, бо корупція для неї є безпосереднім джерелом багатьох злочинів.

Плотнікова підкреслила, що вона бачить роль директора НАБУ як більш менеджерську — формувати робоче поле, стратегії та плани, будувати якісну команду та готувати підлеглих до спротиву. Так вона пояснює й можливий скепсис громадськості щодо неї, адже досвіду саме процесуальної діяльності в кандидатки мало.

Перші кроки, які вона б зробила на посаді директора — зовнішній та внутрішній аудит роботи НАБУ. Так само Плотнікова наголосила на нульовій толерантності до корупції. Кандидатка планує створити такі умови, щоб особа, яка здійснила злочин, стала як мінімум “нерукопожатною” в колективі та понесла невідворотне покарання.

Комісія запитала про її ставлення до можливих конфліктів із чоловіками, які переважають в антикорупційних органах. Плотнікова до цього назвала себе “гендерним символом” цього конкурсу та відповіла, що її самооцінка не залежить від думок чоловіків про неї, а всі спроби домагань вона буде унеможливлювати.

Плотнікова хотіла б навчити підлеглих того, що цінність команди вища за власні амбіції. На її думку, співробітникам також важливо знати основи OSINT-розвідки, шляхи захисту персональних даних та питання розшуку й подальшої конфіскації активів росіян чи зрадників. Плотнікова багато говорила про важливість розуміння європейського законодавства та конвенцій у контексті нашого шляху до ЄС.

На співбесіді лунала тема викривачів корупції. Плотнікова казала, що захист викривачів для неї важливий також і тому, що раніше під час створення Державної стратегії протидії катувань вона з колегами згадувала, що необхідно створити спеціальну систему повідомлень про факти катувань. Тож питання викривачів виходить за рамки боротьби з корупцією. А щодо антикорупційної системи вона зазначила, що зараз канали інформування недостатньо захищені, а українське суспільство через радянські травми негативно ставитиметься до викривачів, як до “донощиків”.

 

Сергій Гупяк

Начальник слідчого відділу Територіального відділення ДБР

“Якщо перші 7 років в діяльності НАБУ були періодом будівництва та становлення, то наступні 7 років мають бути періодом розвитку та досягнення нових страт цілей”, — зазначив він у своїй вступній презентації.

На думку кандидата, керівником може бути кожний, але тільки лідерство дає можливість внесення чогось нового, дає можливість вести колектив і приймати рішення в складних ситуаціях. Директор НАБУ, як каже Гупяк, — це і менеджер, і тренд органу. Не мати лідерської думки щодо такого тренду — це марне перебування на посаді.

На запитання, як він планує вибудовувати роботу в команді, Гупяк зазначив, що його основним принципом в роботі з колективом є поняття зацікавлення. При цьому вже від початку роботи в НАБУ кандидат планує опиратися передусім саме на людей всередині інституції. На тих, у кого залишився інтерес до роботи, і на тих, хто має чималий досвід роботи в НАБУ та долучався ще до етапу його створення.

Але на початках інформацію про роботу органу Гупяк буде збирати і від інших джерел. На його думку, міжнародні партнери та громадські організації, які сприяють розвитку Бюро, теж знають проблематику і будуть джерелом інформації для нього. Але до цієї інформації Гупяк буде підходити об’єктивно, тож коли вона буде комплексна, кандидат зможе визначити, де насправді істина.

На запитання ж, чи можна оцінювати роботу НАБУ через розуміння економіки процесу розслідування Гупяк відповів, що не робив би таких оцінок лише з точки зору економічних результатів діяльності. Адже кожне провадження — це практичний досвід, це результат інтелектуальної роботи, навіть коли ідеться про закриття провадження. Потреба у закритті справ свідчить, що даний факт не є кримінально караним, і це вже є результат. Тож сума відшкодованих коштів — це неспівмірна оцінка діяльності НАБУ.

Із цікавого: комісія запитала про хобі кандидата. Гупяк відповів, що з дитинства займається єдиноборствами, зокрема дзюдо, кікбоксингом та боксом. І зараз теж, хоч і не системно, також у вільний час приділяє дозвілля спорту, адже це допомагає переключитися. Але він був здивований, як комісія дізналася про такі факти його біографії, адже у своїй біографії він про це не згадував.

 

Максим Ворвуль

Заступник керівника Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ

На запитання комісії, як він працює з нерезультативними співробітниками, Ворвуль відповів: у побудові роботи команди він виходить із принципу, що у кожної людини є здібності. Хтось добре складає процесуальні документи, інший має оперативну складову, ще хтось має технічні навички, що допоможе в реалізації завдань. Тому якщо працівник не показує бажані результати, він намагається знайти сильну сторону, яка допоможе у спільній справі.

Коли ж комісія поцікавилася, яких повноважень не вистачає Директору НАБУ, Ворвуль сказав, що наявного функціонала достатньо. Проте є питання, які законодавчо врегульовані, але обмежують можливості Бюро розслідувати справи щодо певних осіб. Наприклад, щодо нардепів.

Ворвуль згадав історію, коли особа повідомила в НАБУ про те, що чинний нардеп вимагає в неї хабар у 40 млн грн. За законом детективи тоді передали цю заяву в Офіс Генпрокурора, звідки отримали відповідь, що підстав для початку розслідування нема. Лише через пару місяців після розголошення такої інформації у ЗМІ Генпрокуратура зареєструвала таке провадження, але час був згаяний, і зібрати докази було неможливо. Тому треба законодавчо врегулювати все таким чином, щоб НАБУ могло починати такі розслідування.

Водночас Ворвуль не має зауважень до роботи попереднього Директора НАБУ. За його словами, на долю попереднього директора випало чимало випробувань. “Я не був на його місці, тому не можу надати оцінку, як би вчинив в тій чи іншій ситуації. Ми можемо тільки констатувати, що на нього здійснювали шалений тиск”. Кандидат переконаний, що тих обставин вже нема, але будуть інші, можливо, важчі. Але необхідність, щоб НАБУ зі свого боку також впливало на всю антикорупційну політику, має тільки посилюватися.

Водночас комісія відразу зазначила, що за 7 років Україна не зможе увійти в четвірку лідерів Індексу сприйняття корупції, як цього хоче Максим Ворвуль, проте поцікавилася, як він планував організувати таке зростання. Кандидат сказав, що якщо бізнес в Україні буде бачити, що держзакупівлі відбуваються прозоро, буде і сприйняття фактів як таких, які виключають корупцію. І так само якщо суспільство буде бачити, що хабарники отримали реальні вироки, це буде підтверджувати принцип покарання.

Олег Опішняк

Прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора

Він керував районними прокуратурами та зараз фактично бореться з корупцією серед прокурорів. В Офісі Генпрокурора він зосереджувався на реєстрації проваджень, тоді як у регіонах було більше досвіду саме в розслідуваннях, наприклад у сфері лісо- та надрокористування. Кандидат хоче в НАБУ, щоб змінити країну на краще та допомогти нам швидше інтегруватися в ЄС.

Якщо стане директором, планує вдосконалити систему постійного підвищення кваліфікації, покращити координацію НАБУ з іншими органами та добитися, щоб НАБУ стало автономним органом. Для автономії критично не вистачає можливості здійснювати прослуховування без посередництва СБУ. Окрім того, Опішняк вважає, що Бюро не варто розпорошуватись на дрібні справи, а фокусуватися саме на важливих крупних кейсах.

Комісія багато питала про те, як Опішняк бачить цінності НАБУ. На його думку, колектив формує щирість, взаємодовіра та відсутність страху казати правду. А сам директор має бути і лідером, що прислухається до колективу, і адміністратором, який опікується про достатнє фінансування та гарні умови праці. Підлеглих би навчив працювати з цифровими даними та розслідувати справи на основі відкритих даних.

Опішняк розповів, що захоплюється Черчиллем та порівняв його із президентом України. Додав, що якби він міг поговорити із Зеленським, то неодмінно попросив би надати НАБУ фінансові ресурси для ефективної роботи.

Рецепт запобігання корупції для кандидата — невідворотність покарання та несприйняття корупції в суспільстві.

Роман Осипчук

Керівник управління внутрішнього контролю НАБУ

Кандидат розповів про досвід, який, на його думку, допоможе фахово і ефективно виконувати обов’язки директора НАБУ. У 2017 впровадив систему протидії корупції 37001 (стандарт ІSО). НАБУ стало першим серед держорганів, який впровадив цей стандарт та пройшов незалежний аудит міжнародної компанії й отримав сертифікат. Осипчук зазначив, що про ефективність впровадження цього стандарту може свідчити й те, що за час існування НАБУ жодного його співробітника не було притягнуто за корупційні або майнові злочини.

У 2021 році Осипчука було призначено заступником керівника комісії з розробки стратегії інституційного розвитку НАБУ. Було сформовано, прийнято розроблено план щодо її реалізації.

Осипчук вважає, що НАБУ не потребує докорінного реформування та перезавантаження. На посаді директора буде слідувати планам підсилення НАБУ у напрямках — підвищення ефективності досудового розслідування шляхом професійного розвитку співробітників НАБУ, діджиталізації, розвитку матеріально-технічної бази НАБУ, автоматизації процесу збору та оброки даних, сприяння інституційної сталості та незалежність, а також протидія збройній агресії рф.

З цікавого. Це вже 3-ій конкурс Осипчука. До цього він подався на голову НАЗК та БЕБ. Вважає, що ключова особистісна якість майбутнього директора НАБУ — лідерство, він “не має бути самодуром”. Також серед інших важливих якостей кандидат перерахував нульову толерантність до корупції, професіоналізм та розвиток.

Сергій Наумюк

Керівник Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ

Оскільки кандидат тривалий час працював в СБУ і нині мобілізований саме як офіцер запасу Служби безпеки, комісія поцікавилася, як він розділяє свою відданість між інституціями, в яких працює. На це Наумюк відповів, що під час роботи в НАБУ працівники його підрозділу брали участь у документуванні корупції стосовно співробітників СБУ, і це не заважало ні Наумюку, ні його підлеглим. Тому він вважає, що не на словах, а на ділі показав, що не буде закривати очі що на корупцію у будь-якому відомстві.

Як і деякі інші кандидати, які працюють нині в НАБУ, Наумюк планує ініціювати збільшення кількості працівників інституції. На запитання, навіщо це робити, кандидат на конкретних прикладах пояснив, чому, на його думку, в НАБУ має працювати не 700 осіб, як нині, а 1000.

А на уточнення про можливі альтернативні варіанти для підвищення ефективності роботи Бюро, крім збільшення штату, Наумюк відповів, що це також будуть рішення в площині технічного забезпечення. Ідеться про автоматизацію і діджиталізацію усіх внутрішніх процесів – як слідчої сфери, так і щодо інформаційної безпеки. Саме тому важливою є автоматизація процесуальної діяльності, зокрема сервісу eCase — коли він буде реалізований на повну, це скоротить час.

На запитання, як саме кандидат планує отримати необхідні для НАБУ результати на рівні парламенту, Наумюк сказав, що просто треба комунікувати з людьми — як з представниками профільних комітетів, так і з окремими депутатами. І так само завдання вищого рівня за потреби Наумюк готовий вирішувати на рівні президента й уряду.

Загалом Наумюк переконаний, що НАБУ треба розвивати співпрацю з усіма правоохоронними органами, органами влади і управління. Бо боротьбу з корупцією ведуть не тільки правоохоронні органи, а вся система, до якої входять і законодавчі органи, і Кабмін, і органи місцевого самоуправління. “А спеціалізовані правоохоронні органи, як НАБУ, є навіть не скальпелем, а вістрям скальпеля, коли видаляються певні проблемні моменти, які очевидні для всіх”.

Також цікавою є думка кандидата щодо порушення НАБУ справ на основі журналістських розслідувань. За його словами, такі відносини встановлені законом. “Якщо в публікаціях є підстави для початку розслідування, ми будемо вносити їх у реєстр і починати їх. Але найбільш ефективний етап — це негласний етап, коли фігуранти ще не знають, що ними зацікавилися правоохоронці. Якщо ж ми робимо це з матеріалів ЗМІ, то втрачається ефект несподіванки”.